Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 15.2. Держава в контексті неоінституціональної економічної теорії
Найповнішу взаємодію між державою та системою прав власності відобразив у своїх працях Д. Норт. Суть його підходу до цієї проблеми полягає в комбінуванні економічної теорії трансакційних витрат і теорії агентських відносин під час аналізу політичних інститутів та процесів на основі концепції раціонального вибору.
Взаємозв'язок між державою, правами власності та продуктивністю Д. Норт подає так: запас знань, нагромаджених суспільством, і ресурси визначають технічні верхні межі продуктивності й обсягу випуску - технічну межу продуктивних можливостей економіки. Проте для кожної схеми прав власності властива своя структурна межа продуктивних можливостей, яку досягають шляхом відбору із багатоманітності можливих типів економічної організації таких, за яких витрати мінімізуються, а обсяг випуску досягає максимуму. Система прав власності (за заданого стану технології та інших екзогенних чинників), що залежить від політичної структури суспільства, є визначальною до множинності можливих форм економічної організації. Наявність або відсутність стимулів для зближення структурної межі виробничих можливостей із технічними залежить від політичної системи. На практиці, щоб наблизити структурну межу виробничих можливостей до технічних, потрібні політичні зміни. Тому під час оцінювання економічних реформ з погляду витрат і вигід слід враховувати також витрати політичних змін і витрати зі збереження (забезпечення) кожної з систем.
На основні сучасного технологічного розвитку виробництва досягається високий рівень продуктивності. Однак це можливо за умови детально продуманої спеціалізації виробництва і створення складних мереж обміну між відокремленими індивідами. Із впровадженням передових технологій ускладнюються трансакції та збільшуються трансакційні витрати, пов'язані з застосуванням цих технологій. З метою зменшення трансакційних витрат, що супутні передовим технологіям, до прийнятого рівня потрібні адекватні схеми прав власності. У наданні такої схеми держава володіє відносними перевагами: "Економія від масштабу забезпечення правосуддя і захисту в зв'язку із розробкою системи законів - базове основоположне джерело цивілізації".
Суттєва для економічного зростання і повномасштабного застосування передових технологій готовність індивідуальних власників надавати необхідні специфічні активи безпосередньо залежить від схеми соціальних правил. Серед них важливим є наявність системи послідовного і неупередженого розгляду конфліктів третьою стороною. У більшості випадків нею може бути тільки держава.
Держава, як правило, не створює таких схем прав власності, що дають змогу наблизити економіку до технічної межі виробничих можливостей. Економічна історія свідчить, що факт відносного й абсолютного спаду пояснюється тільки організаційним провалом.
У теорії держави Норта розглядаються такі провали. Вона подібна до теорії Т. Гоббса (1588-1679) про "грабіжницьку" природу держави, в якій визначається як продуктивний, так і потенційний "грабіжницький" характер діяльності уряду. Держава, за Д. Нортом, - "організація, що має порівняльні переваги застосування насилля і поширює свої дії на географічну територію, кордони якої визначає влада; вона також оподатковує осіб, котрі проживають на цій території". Контроль над державою здійснює правитель, який монополізує як застосування насилля, так і пропозицію суспільних послуг. У процесі діяльності він, як і монополіст в економіці, застосовує цінову дискримінацію. її сутність полягає у реалізації продуктів (послуг) за різними цінами, що не зумовлено відмінностями у витратах.
Визнаний у суспільстві правитель перебуває у довготермінових контрактних відносинах із підданими. Такі стосунки грунтуються на визначених умовах обміну суспільних послуг на податки. Масштаби монопольної влади правителя обмежують ціну, що він може встановити на ці послуги. Зокрема, можливість правителя збільшувати свій монопольний прибуток обмежують такі чинники:
1) загроза появи потенційних суперників всередині держави або за її межами. Наявність у підданих кандидатів на заміну правителя коливається від однієї групи до іншої. Тому можливості чинити опір оподаткуванню у різних груп різні. Правителю ліпше дотримуватися політики цінової дискримінації (наприклад, звільнення від оподаткування вищих рангів армії та перекладення важкості податкового тягаря на розселене по всій країні і дезорганізоване сільське населення);
2) схильність до опортуністичної поведінки державних агентів, яких потрібно наймати, щоб забезпечити суспільні послуги і збирати податки;
3) різноманітність витрат виміру, особливо витрат виміру бази оподаткування (кому, скільки, де і як сплачувати податки).
Наявні обмеження є висхідними у поведінці та діях правителя, спрямованих на максимізацію його багатства. Він може вживати заходи щодо збільшення бази оподаткування лише після того, як зважатиме на всі умови, необхідні для збереження влади. Максимізація, котру здійснює правитель за обмежень, пов'язаних із міркуваннями "виживання" проблемами агентських відносин і витратами виміру, призведе до таких способів оподаткування і систем прав власності, що економіка перебуватиме на великій відстані від технічної межі виробничих можливостей. В екстремальних випадках оптимальна стратегія правителя може спричинити виникнення схеми прав власності, що призведуть до стагнації та економічного краху.
Щоб економіка функціонувала на технічній межі своїх виробничих можливостей, для економічних агентів потрібно створити адекватні стимули. їх наявність або брак залежать від схеми прав власності, яку формує держава. Конкретні стимули і схеми прав, необхідні для того, щоб наблизити економіку до технічної межі її виробничих можливостей, залежатимуть від доступної технології та низки інших обставин. Розрізняють такі визначальні чинники структури межі виробничих можливостей економіки:
1) міра, в якій особи, котрі приймають рішення, беруть на себе всі витрати і вигоди, що пов'язані з їх діями та призводять до зростання продуктивності. З цього приводу Д. Норт зазначає: "економічні організації, які стимулюють економічне зростання, можуть робити це шляхом інтерналізації вигод та екстерналізації витрат, підвищувати таким чином окрему норму віддачі від "продуктивної" економічної діяльності ціною витрат, що здійснюють інші прошарки суспільства";
2) міра чіткості визначення прав власності та надійності їх захисту нині і в майбутньому, а також той фактор, наскільки організовано і з невеликими витратами вирішуватимуться конфлікти щодо власності та виконання контрактів. Чітка визначеність і надійність захисту прав власності стимулюють інвесторів збільшувати основний продуктивний капітал економіки;
3) міра вкладу існуючої системи прав власності у зменшення витрат, яка пов'язана зі змінами цінових параметрів активів і товарів із переходом прав власності на ресурси від одного власника до іншого. Шляхом створення таких схем прав, за яких знижуються витрати трансакційного процесу, можна наблизити економіку до технічної межі її виробничих можливостей;
4) міра, в якій держава забезпечує право власності на активи з метою найліпшого використання ситуації, коли високі трансакційні витрати перешкоджають добровільному обміну. Якщо держава у процесі врегулювання конфліктів стосовно варіантів використання ресурсів керується неокласичним критерієм максимізації багатства, то вона сприятиме збільшенню обсягів виробництва.
Отже, у теорії держави зазначаються різні причини, внаслідок яких держава може створювати права власності, не сумісні з економічним розвитком. Проте ці пояснення грунтуються на твердженнях, що існують інформаційні та трансакційні витрати, з одного боку, і відбувається боротьба навколо розподілу доходів та багатства - з іншого. На думку Д. Норта, "у ситуації нульових трансакційних витрат правитель міг би спочатку розробити ефективну сукупність правил, а потім торгувати щодо своєї ренти; але у цьому постулаті економічної теорії добробуту просто ігноруються позитивні трансакційні витрати, а у них саме вся справа".
Схожі статті
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 2.2. Структура інституціональної теорії
У сучасній економічній літературі немає єдиної класифікації інституціональних теорій. Це пояснюється збереженням у значній частині видань дуалізму...
-
12.1. Економічна природа трансакційних витрат З історії економічної науки відомо, що поняття трансакційних витрат без його теоретичного пояснення було...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Розділ 12 ТРАНСАКЦІЇ ТА ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ
12.1. Економічна природа трансакційних витрат З історії економічної науки відомо, що поняття трансакційних витрат без його теоретичного пояснення було...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Розділ 7 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
Власність є однією з основних умов життя суспільства. Міра розвитку відносин власності визначає становище людини у суспільстві, умови її саморозвитку,...
-
Загальновизнано, що традиційний ("старий") інституціоналізм формувався наприкінці XIX - на початку XX ст. насамперед у США, а неоінституціоналізм - у...
-
Розділ 4 ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА - ГЛОБАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА 4.1. Формування і розвиток теорії інформаційного...
-
Характерними ознаками розвитку економічної науки першої половини XX ст. є : плюралізм її структури, множинність теорій, шкіл і напрямів, боротьба між...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 15.1. Позитивні теорії держави
15.1. Позитивні теорії держави Одна з важливих складових сучасного інституціоналізму, насамперед неоінституціональної економічної теорії, - позитивна...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Розділ 15 ДЕРЖАВА ЯК ЕКОНОМІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ
15.1. Позитивні теорії держави Одна з важливих складових сучасного інституціоналізму, насамперед неоінституціональної економічної теорії, - позитивна...
-
6.1. Інституціональні умови формування моделі економічної та соціальної людини Проблема людини в соціально-економічному розвитку суспільства завжди...
-
2.1. Місце і роль сучасної інституціональної теорії у розвитку економічної науки За останнє десятиліття у світовій та вітчизняній економічних науках...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 12.2. Класифікація трансакційних витрат
Більшість дослідників розглядають сутність трансакційних витрат як витрати, пов'язані з функціонуванням системи. Проте загальноприйнятої класифікації цих...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Відкрита корпорація
Корпорація - це колективна форма підприємств, котра функціонує у формі акціонерних товариств відкритого та закритого типів. Акціонерне товариство - форма...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Закрита корпорація
Корпорація - це колективна форма підприємств, котра функціонує у формі акціонерних товариств відкритого та закритого типів. Акціонерне товариство - форма...
-
Представники інституціоналізму на перший план висувають дві основні проблеми: економічна влада та контроль над економікою. їх розв'язання здійснюється...
-
Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 1.1. Предмет інституціональної економіки Економічна діяльність людей має суспільний...
-
Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ 1.1. Предмет інституціональної економіки Економічна діяльність людей має суспільний...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 2.5. Інституціоналізм в Україні
З'ясування питань, пов'язаних із предметом і методологією інституціоналізму, етапами його становлення і розвитку, структурою, визначенням місця і ролі в...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Спільні права власності
Формування й функціонування спільних форм організацій потрібно, щоб підтримувати максимальний середній рівень доходу в розрахунку на члена групи або...
-
Розділ 11 ПРАВА ВЛАСНОСТІ 11.1. Параметри, обмеження і розподіл прав власності Використовувати будь-яке благо, яким володіє індивід, можна різними...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 13.2. Контрактна природа фірми
У сучасній неоінституціональній літературі під час аналізу поняття фірми виокремлюють два аспекти: 1) фірма передбачає наявність сукупності...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Розділ 11 ПРАВА ВЛАСНОСТІ
Розділ 11 ПРАВА ВЛАСНОСТІ 11.1. Параметри, обмеження і розподіл прав власності Використовувати будь-яке благо, яким володіє індивід, можна різними...
-
Розділ 11 ПРАВА ВЛАСНОСТІ 11.1. Параметри, обмеження і розподіл прав власності Використовувати будь-яке благо, яким володіє індивід, можна різними...
-
Перехід до постіндустріального етапу розвитку як вищого ступеня цивілізаційного прогресу розв'язав суперечність між новим, прогресивним, властивим вищій...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 13.4. Теорія агентських відносин
У сучасній економічній літературі теорія агентських відносин - розділ економічної теорії трансакційних витрат. І хоча цю теорію загалом застосовують у...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 7.2. Структура інтелектуальної власності
Категорія "інтелектуальна власність" досить складна і різноманітна. Тому замість розрізнення і характеристики її складових і нині часто все зводиться...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 1.2. Методологія інституціональної економіки
У процесі багатовікової еволюції цивілізації відбувається формування та розвиток нових інститутів, які відображають органічну єдність економічного,...
-
Поняття "теорія постіндустріального суспільства" вживається у вузькому розумінні, коли безпосередньо йдеться про третій етап чи "третю хвилю" людської...
-
13.1. Різноманітні типи економічних організацій У ринкових умовах розвитку економіки товари і послуги виробляють не ізольовано, оскільки власники активів...
-
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - Розділ 13 ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
13.1. Різноманітні типи економічних організацій У ринкових умовах розвитку економіки товари і послуги виробляють не ізольовано, оскільки власники активів...
Інституціонально-інформаційна економіка - Чухно А. А. - 15.2. Держава в контексті неоінституціональної економічної теорії