Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А. Я. - 3.1. ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (САБД)

3.1. ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (САБД)

Історично протягом 90-х років минулого століття розвиток автоматизованих інформаційних систем, зорієнтованих на роботу з фінансовою інформацією, ішов двома основними напрямами.

Перший - це автоматизація основних облікових функцій. Представниками першого напряму були системи типу "Операційний день" для кредитних установ і бухгалтерські системи типу "1С: Бухгалтерія" для підприємств. За принципами і концепціями побудови це були схожі продукти, які дозволяли вводити проведення й отримувати на цій основі баланс і набір основних бухгалтерських звітів. Другий напрям - автоматизація окремих ділянок роботи, створення спеціалізованих робочих місць (АРМ). При цьому відповідні системи були прив'язані до фактичної реалізації окремих задач і рідко являли собою комплексні рішення з автоматизації взаємопов'язаних технологічних операцій.

Спеціалізовані програмні продукти такого типу забезпечували лише автоматизацію бухгалтерського обліку, не вирішуючи завдань комплексності автоматизації, автоматизації документообігу, автоматизації бізнес-задач. Тому, незважаючи на здійснену "комп'ютеризацію", працівникам банків, комерційних організацій і підприємств доводилось обмінюватися великою кількістю паперових документів. Ці системи передбачали багаторазове введення тієї ж самої інформації. Крім того, порядок обробки того чи іншого документа не був чітко формалізований і, відповідно, під час виконання фінансових операцій вирішальним був людський фактор.

Банк як комерційне підприємство створений для того, щоб: задовольняти теперішні і прогнозувати майбутні вимоги клієнтів; забезпечити оптимальну комерційну діяльність; сформувати кадровий склад і створити для нього умови і стимули для роботи. Отже, в основу роботи банку закладено основну мету - на основі якісного обслуговування клієнтів отримувати максимальний прибуток (рис. 3.1). Досвід використання інформаційних технологій у банківській сфері дозволяє стверджувати, що без передових методів обробки інформації і без застосування новітніх систем комунікацій банк просто не може існувати.

На початкових етапах трансформації економіки більшість банків працювали ефективно без залучення значних інтелектуальних інвестицій. Автоматизовані банківські системи на цьому етапі (ОДБ, САБ, АБС) виконували свою місію - автоматизували облікові операції щодо надання послуг і тим самим полегшували функціонування банківської бухгалтерії.

Однак на той час вони не були ефективними засобами для аналізу діяльності і управління фінансовими ресурсами банку.

узагальнена схема роботи банку

Рис. 3.1. Узагальнена схема роботи банку

Перші програмні комплекси, що обслуговували поточну внутрішньобанківську діяльність (ОДБ, Операційний день банку), були створені і впроваджені в банківську практику одночасно із запровадженням системи електронних платежів НБУ, тобто на початку 90-х років минулого століття, і їхнім основним завданням була автоматизація обігу платіжних документів усередині банку та обмін електронними платіжними документами із системою електронних платежів.

Отже, термін Операційний день банку є характерним для 90-х років - на етапі становлення автоматизації вітчизняних банків. До функцій операційного дня банку входили автоматизація обліку руху коштів на рахунках клієнтів і складання бухгалтерського балансу, а саме: відкриття і закриття особових рахунків; контроль залишків на особових рахунках; щоденне відображення операцій за розрахунково-грошовими документами в реєстрах аналітичного і синтетичного обліку; облік сум нез'ясованих платежів, які не можуть бути зараховані за призначенням; нарахування процентів на залишки та обороти, позики і депозити, а також процентів за обслуговування; складання й передавання витягів із розрахункових і поточних рахунків клієнтів; підготовка файлів для передавання до системи міжбанківських розрахунків через спеціальне автоматизоване робоче місце (АРМ НБУ) засобами електронної пошти; складання і друк вихідних форм, які відображають стан бухгалтерського обліку на звітну дату (головна бухгалтерська книга, баланс денний, місячний, річний тощо).

До середини 1990-х років такий рівень автоматизації задовольняв банківські установи. Банківські технології не були ще остаточно сформовані, і системи автоматизації банків того часу цілком відповідали станові ринку та його можливостям. Розробники створювали для банківських установ вузькоспеціалізовані і, на перших етапах, розрізнені, не пов'язані між собою модулі. Якість системи для банків на той час не була основним критерієм. Стояло завдання якомога скоріше автоматизувати "гарячі ділянки" банківської роботи.

Перехід банків на міжнародні принципи бухгалтерського обліку і звітності дозволив визначити основні вимоги щодо корисності інформації як для зовнішніх, так і для внутрішніх користувачів. Це, передусім, доцільність інформації, яка визначається її характером, а також її достовірність і надійність. Особливого значення набуває своєчасність отримання інформації. Усе це вимагало від банків наявності потужної автоматизованої інформаційної системи, яка дозволила б об'єднати та оптимізувати наявні системи обліку з метою їх використання для управління.

Практика впровадження автоматизованих систем показала, що багато банків наражається на серйозні труднощі при спробі автоматизувати проведення операцій і методів їх обліку. До останнього часу автоматизація банківської діяльності в Україні розвивалася в основному шляхом раціоналізації технології отримання та обробки облікової інформації, зниження її трудомісткості. Однак можливості такої автоматизації дуже обмежені. Це пояснюється тим, що методологія та організація обліку донедавна формувалися переважно для ведення обліку вручну.

Спроба автоматизувати таку технологію призводить до того, що інформаційні потоки нової системи суттєво ускладнюються, дані дублюються, а можливості аналізу представлені надто слабо або взагалі відсутні. Як наслідок, нова система виконувала тільки реєстрацію банківських операцій, що було малоефективним. Прикладом такої автоматизації може служити ситуація з проведення касових операцій. Спроба побудувати нову технологію на основі вимог Інструкції № 1, за час існування якої помінялося кілька поколінь техніки, заздалегідь була приречена на невдачу.

У міру розвитку банківських та інформаційних технологій ставало зрозумілим, що бухгалтерський облік - це далеко не єдина мета автоматизації банків.

Підвищення вимог клієнтів до якості обслуговування, значне розширення спектра банківських послуг, розвиток банківської справи і становлення менеджменту в банках - усе це визначило тенденцію до розподілу праці навіть щодо найпростіших операцій. Навіть невеликому банку стало недоцільно обмежуватися автоматизацією робіт тільки операційного дня, оскільки зростала складність і обсяг взаємодії між різними службами банку.

Сьогодні одну банківську операцію виконують іноді кілька працівників, кожний з яких відповідає лише за свою ділянку роботи (під "відповідальністю" мається на увазі, що кожний співробітник отримує доступ тільки до певної інформації і виконує тільки дії, визначені посадовими інструкціями). При цьому адміністратор системи повинен мати можливість на своєму робочому місці простежити всю історію виконання певної операції.

Операція - ключове поняття сучасної банківської технології. Виконавець на своєму робочому місці не формує проведення, а здійснює операції над документами (контроль, позиціонування, оформлення угод, нарахування процентів тощо), які містяться в спеціальних списках, котрі відображають певну стадію обробки. Усі облікові дії здійснюються в системі автоматично. Актуальною стала проблема побудови повноцінного технологічного ланцюга електронного документообігу. Спроби підтримати таку технологію роботи в системі, побудованій за принципом Операційного дня, значною мірою ускладнювали її як з погляду розробки, так і впровадження, а також подальшого супроводження. Зрозуміло, що при цьому зростали і трудовитрати, що інколи гальмувало розвиток банку.

Окрім того, із розширенням списку послуг і кількості виконуваних операцій збільшувався і обсяг даних, який потрібно було зберігати і обробляти в системі автоматизації банку.

Все це примусило розробників усвідомити доцільність переходу на нові програмно-апаратні платформи.

Сьогодні ситуація в банківському секторі докорінно змінилася. В умовах гострої конкурентної боротьби за споживача виживають і успішно діють тільки ті банки, які, детально аналізуючи ситуації, сконцентровують свої зусилля на одному або кількох напрямах діяльності, що мають приносити банкові максимальний прибуток. Очевидно, що "старі" системи автоматизації банківської діяльності (САБ) не можуть допомогти керівництву банку в прийнятті правильних стратегічних і тактичних рішень. У процесі діяльності банк оперує великими обсягами даних, що мають форму первинних документів (угод, платіжних доручень, векселів тощо - єдиного джерела інформації про виконання будь-якої банківської операції) і звітів (похідні від первинних документів). Різноманітність звітів необхідна для успішного управління фінансовими ресурсами банку, взаємодії з клієнтами, державою, іншими організаціями, персоналом, акціонерами банку тощо.

Завдання банківських систем нового покоління - забезпечити введення максимальної кількості первинних документів і випуску такої ж кількості звітів різного характеру.

З цього погляду сучасну банківську інформаційну систему слід розглядати як трирівневу структуру: база даних; сховище даних; система оперативної обробки трансакцій - OLTP (Online Transaction Processing) і система побудови сховища даних і проведення аналізу для прийняття управлінських рішень - OLAP (On-line Analytical Processing) (рис. 3.2).

трирівнева структура банківської інформаційної системи

Рис. 3.2. Трирівнева структура банківської інформаційної системи

OLTP - це онлайнова технологія обробки трансакцій (введення документів, виконання операцій) і організація СУБД.

О LAP - технологія побудови сховища даних і їх аналізу для формування звітів, на основі яких приймають рішення. При цьому база даних призначена для допомоги користувачам виконувати повсякденну роботу, в той час як сховище даних призначено для прийняття рішень. Наприклад, оприбуткування готівкових коштів у касу банку і виписування прибуткового касового ордера здійснюється з використанням бази даних, призначеної для обробки трансакцій, а аналіз фінансового стану клієнта банку на основі статистичної обробки щоденних залишків на рахунках клієнтів і оборотів на цих рахунках здійснюється з використанням сховища даних. Окрім цього, база даних постійно змінюється у процесі роботи користувача, а сховище даних відносно стабільне: дані в ньому зазвичай поновлюються згідно з розкладом (наприклад, щодня, щотижня - залежно від потреб). Окрім того, сховище може поповнюватися за рахунок зовнішніх джерел, наприклад, статистичних звітів. В ідеалі процес поповнення - це просто додавання нових даних за певний період часу без змін попередніх даних. При цьому база даних є джерелом даних для сховища.

Банківські інформаційні системи розвиваються в Україні разом з удосконаленням банківської структури. Функціонально банк можна уявити як триєдину структуру - фронтальний банк (front office), внутрішній банк (back office), управління (middle office).

Front office - це програмно-технічні засоби і модулі інформаційної системи, що забезпечують швидке і зручне введення інформації до бази даних, її первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію банку з клієнтами, іншими банками, торговими підприємствами тощо. Розвиток фроит-офіс-иої технології банки прагнуть посилити за рахунок онлайнових технологій (on-line - це режим, за якого реакція на ініціалізовану трансакцію, з погляду клієнта, здійснюється миттєво - за частки секунд, а результат її виконання оформляється технологічно як невід'ємна частина самої трансакції). Головна причина розвитку on-line операцій - це на 8% зменшення витрат, на 10% підвищення конкурентоздатності, на 15% зростання кількості нових клієнтів, на 65% зростання ймовірних заощаджень клієнтів, на 2% забезпечення консолідації активів.

Back office - це та частина організаційної структури банку, яка здійснює обробку документально відображених операцій фронтального банку (робота з кредитами, депозитами, цінними паперами, платіжними картками тощо).

Middle office - це програмно-технічні засоби і модулі інформаційної системи для ведення фінансового та управлінського обліку. Ця структурна частина банку забезпечує інформаційний обмін між усіма учасниками фінансового життя банку і тим самим створює базу даних для прийняття управлінських рішень.

Перед працівниками front office, middle office і back office банку стоять різні завдання і, відповідно, принципи функціонування цих підрозділів суттєво відрізняються. Саме тому сучасна система автоматизації банку до кожного з офісів повинна мати індивідуальний підхід, що забезпечується модульним принципом її побудови.

Отже, створення якісно нового банку на базі триєдиної структури - основа нового підходу щодо побудови сучасних систем. Сьогодні на зміну Операційному дню банку прийшли мультивалютні САБД - системи комплексної автоматизації банківської діяльності, в яких можна виокремити: САБО - систему автоматизації банківських операцій; САФГД - систему автоматизації фінансово-господарської діяльності (рис. 3.3).

Система автоматизації банківських операцій (САБО) передбачає такий перелік основних модулів: головна книга; розрахунково-касове обслуговування клієнтів; ведення коррахунків; каса; кредити; депозити; вкладні операції; операції з платіжними картками; операції з цінними паперами; фінансові інструменти; звітність.

Окрім повнофункціональності, система автоматизації банківських операцій повинна мати інтерфейси із системою Клієнт - Банк, внутрішньою платіжною системою банку (за її наявності), системою електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України (СЕП НБУ), міжнародними платіжними системами, в яких банк бере участь, тощо, системою автоматизації фінансово-господарської діяльності банку, інформаційно-аналітичними системами, а також стандартні інтерфейси для експорту-імпорту даних у форматах: txt, dbfi doc; xls тощо.

принципи побудови системи автоматизації банківської діяльності (сабд)

Рис. 3.3. Принципи побудови системи автоматизації банківської діяльності (САБД)

Система автоматизації фінансово-господарської діяльності (САФГД) банку передбачає такий перелік основних модулів: облік основних засобів; облік товарно-матеріальних цінностей; облік малоцінних і швидкозношуваних предметів; облік персоналу; заробітна плата; облік бюджету банку; податковий облік; звітність тощо.

Оскільки ефективна діяльність будь-якої організації в досягненні поставлених цілей багато в чому визначається якістю управління, усе це вимагає не стільки змін у системі управління банку, скільки переходу на якісно нові принципи менеджменту. На перший план зараз виходять проблеми методичного, правового, організаційно-технологічного забезпечення нових банківських технологій, потрібних кожній професійній фінансовій організації, що здатна прогнозувати свій фінансовий стан при розвитку або згортанні тієї або іншої послуги. Для цього треба мати чітко описані бухгалтерські та

Інформаційні моделі цих послуг і методики розрахунку їхньої ефективності. Рівень моделювання діяльності банку вимагає готовності банку до гнучкої зміни структури, кадрового складу, конфігурації програмно-технологічиого комплексу. Усвідомлення необхідності і психологічна готовність банку до такого рівня роботи сформують наступну стадію розвитку банківських інформаційних систем.

Практика експлуатації САБД свідчить, що максимального ефекту від упровадження автоматизованих систем можна досягнути шляхом удосконалення технології проведення операцій, методології і вдосконалення процесу їх обліку, підвищення його контрольних властивостей, а також за рахунок повнішого задоволення потреб управління у відповідній інформації. Комп'ютерні інформаційні системи стали практично невід'ємною частиною банківської справи, вони більше не є об'єктом діяльності окремих підрозділів банку, що здійснюють обробку даних, а стали частиною фундаментальної структури банку. Нові вимоги до САБД підняли активність ринку програмних технологій для банків. Суттєво зріс попит на автоматизовані банківські системи. Визначилися фірми - лідери на відкритому ринку програмних технологій. До таких фірм можна віднести: УНІТІ БАРС, м. Київ (САБО БАРС Millennium); R-Style Software Lab, м. Москва (САБО RS-Bank); Lime Systems, м. Донецьк (САБО Scrooge); Профікс, м. Київ (САБО ProFix/Bank); Cs Ltd, м. Харків (САБО Б2) Бескид, м. Коломия (СБОН+) тощо.



Схожі статті




Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А. Я. - 3.1. ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (САБД)

Предыдущая | Следующая