Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Факторингові компанії
Факторингові компанії - це організації, які купують дебіторську заборгованість клієнтів, пов'язану з постачанням товарів або наданням послуг.
Для економіки України факторинг є новим явищем. Його поява була визначена певними економічними передумовами. Ринкова економіка вимагає від вітчизняних підприємств гнучкості, маневреності та швидкості рішень, що забезпечується і встановлюється достатністю фінансових ресурсів. У зв'язку з браком власних коштів підприємств та неправильно побудованою політикою кредитування стан суб'єктів господарювання в Україні значно погіршився. Зокрема гостроти набула проблема неплатежів, браку обігових коштів, що в свою чергу порушило баланс дебіторської та кредиторської заборгованості. З аналогічною проблемою зіткнулися західноєвропейські компанії 20-30 років тому. Саме вони знайшли вихід з неї, використовуючи такий новий продукт ринку фінансових послуг, як факторинг. Договір факторингу є новим для законодавства України. Водночас можна стверджувати, що законодавче регулювання відносин суб'єктів господарювання за цим договором здійснюється з урахуванням міжнародного досвіду. Правовими засадами факторингу в Україні є ст. 350 Господарського кодексу та ст. 73 Цивільного кодексу, а також Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р.
Відповідно до ст. 350 Господарського кодексу України факторинг є банківською операцією у вигляді придбання банком права вимоги у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги з прийняттям ризику виконання такої вимоги, а також прийом платежів. Іншими словами, факторинг - це різновид торговельно-комісійної операції, що пов'язаний з кредитуванням оборотного капіталу клієнта і полягає у поступці клієнтом-постачальником платіжних вимог за поставлені товари і права одержання платежу за них.
Один з найбільш важливих елементів системи парабанків - інвестиційні компанії та фонди. Історія їх масового виникнення бере початок на межі XIX і XX ст., хоча перша інвестиційна компанія виникла ще в 1822 р. у Бельгії.
Інвестиційні компанії та фонди е інститутами спільного інвестування. Інвестиційні компанії - це різновид кредитно-фінансових інститутів, які випускають і продають власні цінні папери, в основному дрібним індивідуальним інвесторам, а на отримані кошти купують цінні папери підприємств і банків, забезпечуючи своїм акціонерам дохід у вигляді дивідендів за акціями інвестиційних компаній. Найбільшого розвитку вони набули в промислово розвинутих країнах (СІНА, Канаді, Франції, Японії). У США близько 6 тис. таких фондів. На їх частку припадає близько 10 % усіх фінансових активів країни, їх інвесторами є 40% населення. Розвиток цих фондів спостерігається і в Європі.
Спочатку інвестиційні компанії обслуговували власників великих заощаджень. Щодо власників дрібних заощаджень, то їм інвестиційні компанії надавали консультаційні послуги, оскільки рівень компетенції таких власників у сфері управління своїми активами був невисокий. Уже в 1899 р. у США виникає перша така інвестиційно-консультативна компанія, а через десять років в Америці налічується вже 10 таких компаній. Перехід від консультацій до управління внесками дрібних інвесторів був досить повільним і прискорився швидким зростанням заощаджень у населення, що перетворювало їх на могутній інвестиційний ресурс. Нині в США налічується декілька великих інвестиційних компаній (наприклад, "Фіделіті", "Дрейфус", "Венгард", "Франкаїн" та ін.), які відіграють велику роль у суспільному виробництві. До їх структури належить певна кількість інших інвестиційних компаній, а їх капітал становить мільярди доларів.
Інвестиційні компанії бувають відкритого і закритого типу. Компанії закритого типу - це організації, які випускають чітко визначену кількість інвестиційних сертифікатів, що продаються інвесторам. Зазначені цінні папери інвестор не може повернути інвестиційній компанії для їх погашення, у зв'язку з цим такі інвестиційні сертифікати й акції є неліквідними. Але неліквідність цих цінних паперів з боку інвестиційної компанії не означає їх абсолютної неліквідності. Ліквідність емітованих (випущених) закритою інвестиційною компанією цінних паперів забезпечується можливістю їх реалізації на вторинному ринку цінних паперів. Вони можуть бути об'єктом купівлі-продажу як на біржовому, так і на позабіржовому ринку, що визначається становищем інвестиційної компанії та тим, чи включена вона у лістинг (список) відповідної біржі, чи ні.
Інвестиційні компанії відкритого типу відрізняються від закритих тим, що вони в установлений термін, а досить часто і в будь-який момент, можуть придбати випущені ними в обіг інвестиційні сертифікати або акції. Таким чином, цінні папери таких компаній мають надзвичайно високу ліквідність. Відкриті інвестиційні компанії дуже привабливі для інвестора (особливо дрібного), але водночас вони пов'язані з небезпекою наростаючого погашення інвестиційних сертифікатів, з можливим їх банкрутством. Проте у високорозвинутих країнах такого, як правило, не відбувається.
Відкриті інвестиційні компанії з'явилися відносно недавно і значно поширилися після Другої світової війни. У практиці країн Заходу їх часто називають взаємними, або інвестиційними, фондами.
Інвестиційні компанії як закритого, так і відкритого типу розміщують акумульовані грошові кошти на ринку цінних паперів. А оскільки вони є одними з основних покупців цінних паперів інших емітентів, то їх називають інституціональними інвесторами.
Закриті інвестиційні компанії, реалізувавши свої сертифікати, розміщують кошти у ринкові активи, проводячи при цьому досить незалежну інвестиційну стратегію. Останнє зумовлено тим, що вони не приймають до погашення випущені ними сертифікати. Інвестори, купуючи інвестиційні сертифікати такої компанії, розглядають їх як довгострокове вкладення своїх коштів і інтерес вкладника зосереджується на доході, пов'язаному зі збільшенням вартості цих сертифікатів на вторинному ринку цінних паперів.
Поширеність інвестиційних компаній і фондів як форми взаємного (колективного) інвестування та певна тенденція їх домінування щодо індивідуальних форм інвестиційної діяльності обумовлені тими реальними перевагами, які отримують як дрібні, так і великі інвестори, що вдаються до колективного інвестування.
Для дрібного інвестора ці переваги у більшості випадків пов'язані:
- зі зниженням ризику інвестицій, що обумовлено можливістю диверсифікації навіть невеликих за розмірами заощаджень;
- невеликим порогом величини вкладу, який залучається інвестиційними фондами або компаніями, що надає процесу інвестування досить мобільний характер;
- значно меншими порівняно з індивідуальним інвестуванням накладними витратами;
- широкими можливостями інвестора щодо оперативного вирішення питання подальшого використання дивідендів. Колективні форми інвестування, як правило, дають можливість або інвестувати їх, або перетворити на дохід шляхом отримання готівки.
Становлення ринкової економіки в Україні і гострота проблеми інвестиційних ресурсів обумовлюють необхідність розвитку інвестиційних інститутів. В Україні вони виникли ще до того, як з'явилися перші законодавчі акти, що регламентували їх діяльність. Відставання нормативної бази від реального процесу ліквідовано тільки на початку 1994 p., коли Президент України підписав Указ "Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії". Згодом у 2001 р. прийнято Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)". Відповідно до Указу Президента України передбачено створення інститутів взаємного інвестування у формі інвестиційних фондів та інвестиційних компаній. Основна відмінність між ними полягає у їх різних можливостях на ринку цінних паперів. Так, інвестиційні фонди створювалися як інститути спільного інвестування, тоді як інвестиційна компанія була професійним торговцем на ринку цінних паперів, крім того, за певних умов вона мала змогу здійснювати і колективне інвестування. Відрізнялися вони також припустимими формами організаційної структури, в розмірах статутного фонду та ін.
Інвестиційний фонд в Україні створювався як юридична особа, надзвичайною функцією якої було спільне інвестування. Його організаційна форма визначалася у вигляді акціонерного товариства закритого типу зі статутним фондом не менше 2 тис. мінімальних зарплат. Статутний фонд формувався за рахунок грошових коштів, цінних паперів і нерухомого майна його засновників та учасників.
Інвестиційні фонди відповідно до Указу Президента України від 1994 р. могли бути як відкритими, так і закритими. Відкриті створювалися на неви - значений строк і забезпечували високий ступінь ліквідності інвестиційних сертифікатів, що випускалися, встановлюючи терміни їх викупу (погашення). На відміну від них закриті інвестиційні фонди випущені сертифікати не викуповували. Термін діяльності таких фондів був визначеним і встановлювався вже у момент створення інвестиційного фонду закритого типу.
Досить недосконала правова база, що регламентувала функціонування інвестиційних компаній і фондів, певною мірою стримувала їх розвиток. Новим кроком у розвитку інвестиційних процесів у нашій державі стало прийняття у 2001 р. Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)". Згідно з його положенням в Україні створюються інститути спільного інвестування, які можуть бути відкритого, інтервального і закритого типу. До відкритих належать ті, які в будь-який момент за бажанням інвестора можуть викупити ті цінні папери, котрі емітовані цим інститутом спільного інвестування. Інтервальні - це різновид відкритих, які відрізняються від них тим, що процес викупу (за бажанням інвестора) здійснюється в термін, установлений у проспекті емісії, але не рідше одного разу на рік. Інститути спільного інвестування належать до закритих тоді, коли вони не беруть на себе зобов'язання щодо викупу випущених ними цінних паперів. Останні можуть викуповуватися лише у двох випадках: реорганізації або ліквідації емітента.
Схожі статті
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Інвестиційний сертифікат
1. Право на фіксовані дивіденди, розмір яких наперед відомий і зазначений в акції. Розмір дивідендів за привілейованими акціями може коригуватись залежно...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Власники привілейованих акцій мають такі права
1. Право на фіксовані дивіденди, розмір яких наперед відомий і зазначений в акції. Розмір дивідендів за привілейованими акціями може коригуватись залежно...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Ринок цінних паперів
Ринок цінних паперів (фондовий ринок) охоплює частину кредитного ринку і повністю ринок інструментів власності (рис. 3.6). Іншими словами, цей ринок...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Фондова біржа
Головним інститутом фондового ринку є фондова біржа. На світовому фондовому ринку на сьогодні функціонує близько 200 фондових бірж, які, з позиції...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Депозитні сертифікати банків
Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошей (грошових коштів), яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Ощадний сертифікат
Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошей (грошових коштів), яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - 3.2. Інституційна модель грошового ринку
Інституційна модель грошового ринку відображає взаємозв'язки між суб'єктами грошового ринку, що реалізуються через потоки грошей та інструментів (рис....
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - 13.3. Небанківські фінансово-кредитні установи
До другого рівня банківської системи належать небанківські фінансово-кредитні установи, парабанки, які здійснюють низку функцій банків, проте не...
-
Структура кредитної системи у різних країнах з розвиненою ринковою економікою хоч і має власну специфіку, однак їй притаманні і загальні риси. У кожній...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Франчайзинг
Франчайзинг - ліцензія великого та відомого підприємства (фірми) дрібному підприємцю на продаж продукції чи надання послуг під його маркою (товарним...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Державне регулювання грошової сфери
Сучасна економічна думка незалежно від її конкретного теоретичного спрямування визнає відповідальність держави за стан розвитку економіки країни, а отже,...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - 7.3. Грошово-кредитна політика, її цілі та інструменти
Сучасна економічна думка незалежно від її конкретного теоретичного спрямування визнає відповідальність держави за стан розвитку економіки країни, а отже,...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Національна валютна система
Функціональні структури валютних відносин втілюються в історично-конкретних валютних системах. Валютна система - це договірно-правова форма організації...
-
Функціональні структури валютних відносин втілюються в історично-конкретних валютних системах. Валютна система - це договірно-правова форма організації...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Валютний ризик
Валютний ризик - це можливість грошових втрат суб'єктів валютного ринку внаслідок коливань валютних курсів. Він тісно пов'язаний з інтернаціоналізацією...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Фінансово-кредитні інституції
До другого рівня банківської системи належать небанківські фінансово-кредитні установи, парабанки, які здійснюють низку функцій банків, проте не...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Опціон
Опціон - цінний папір, що є результатом опціонного контракту, відповідно до якого один з його учасників придбаває право купівлі або продажу певної...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Пластикові (платіжні) картки
Пластикові (платіжні) картки - це персоніфікований платіжний інструмент, що надає особі, яка користується карткою, можливість безготівкової оплати...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Недоліками форфейтингу
Форфейтинг - це специфічна форма кредитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комерційним банком (форфейтером) в експортера боргових...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Форфейтинг
Форфейтинг - це специфічна форма кредитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комерційним банком (форфейтером) в експортера боргових...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Цінні папери
Взагалі цінні папери можна об'єднати у такі групи (дод. В, рис. В1 та В2). Пайові цінні папери - цінні папери, які засвідчують участь у статутному...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Тема 6. ВАЛЮТНИЙ РИНОК І ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
Почувши в новинах прогноз курсу валют: дурні чинять так, як їм радять, розумні роблять усе навпаки; а мудрі вмикають звук. С. Янковський 6.1. Сутність...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Варант
Форвардний контракт - стандартний документ (двостороння угода), який підтверджує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив (товари, цінні...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Третій етап. Ямайська валютна система
Контури нової валютної системи, що функціонує й розвивається у світовій економіці й донині, були визначені на нараді представників країн - членів МВФ, що...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Форвардний контракт
Форвардний контракт - стандартний документ (двостороння угода), який підтверджує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив (товари, цінні...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Металеві гроші
Сучасна ринкова економіка використовує різні форми грошей, виникнення яких пов'язане з тривалим розвитком суспільного обміну. За критерієм...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Ринок конверсійних операцій
Національний валютний ринок можна розглядати з двох позицій. Це, по-перше, - підсистема валютних відносин під час операцій купівлі-продажу іноземних...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Ринок депозитно-кредитних операцій
Національний валютний ринок можна розглядати з двох позицій. Це, по-перше, - підсистема валютних відносин під час операцій купівлі-продажу іноземних...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Національний валютний ринок
Національний валютний ринок можна розглядати з двох позицій. Це, по-перше, - підсистема валютних відносин під час операцій купівлі-продажу іноземних...
-
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Фіксований курс валюти
Фіксований курс валюти - це курс, який на певний термін (від місяця до кількох років) установлюється як незмінний, незалежний від поточних змін у попиті...
Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Факторингові компанії