Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 3.3. Шляхи вирішення міжбюджетних проблем
Місцеві фінанси Італії включають фінанси 5 автономних областей, 96 провінцій і 8000 комун.
Італія до недавнього часу характеризувалася високим ступенем адміністративного контролю і централізованого розподілу ресурсів. Співвідношення витрат центрального і місцевих бюджетів становило близько 2 : 1. У 90-х роках у результаті низки причин посилилися вимоги місцевої автономії. Реформа була спрямована на зміну відносин між центром і периферією, тобто на перерозподіл владних повноважень на користь місцевих органів влади та інституційну багатополярність. Отже, відбулося, по-перше, розмежування ресурсів і функцій між федеральним, регіональними і місцевими бюджетами; по-друге, місцеві бюджети в Італії були поділені на муніципальні, бюджети провінцій і бюджети районів. За новим законодавством прибуткові джерела між цими органами влади були також перерозподілені. Наприклад, у розпорядження муніципалітетів передали надходження від податку на нерухомість, у розпорядження районів - від податку на виробничу діяльність підприємств, розташованих на їх території (з них 90 % коштів наказано використовувати для фінансування місцевих витрат на охорону здоров'я). Ці та інші заходи істотно збільшили обсяг ресурсів, які автономно витрачаються місцевими органами, хоча це не зменшило напруги у відносинах Півночі та Півдня Італії.
Сьогодні ареал Мілана з 9 % населення виробляє 1/3 національного доходу Італії. Високорозвинена промислова Північ гостро контрастує зі стагнаційним, переважно сільськогосподарським, Півднем, де все ще функціонують відсталі державні підприємства. Багато людей на Півночі переконані, що Південь просто відмовляється модернізуватися, ліквідувати організовані злочинні клані, які контролюють сільську місцевість, і не хоче скористатися досвідом нині трансформованих, колись бідних, частин Європи. Тому частина населення Північної Італії виступає за утворення там незалежної держави Паданія. Уряд змушений реагувати на це, обмежуючи пільги. Так, на початку 90-х років після операції "Чисті руки" залишилося тільки дві категорії пільговиків - інваліди війни та парламентарії.
Самостійно протистояти "хрещеним батькам" неаполітанської мафії місцева поліція вже не в змозі. Збройні пограбування навіть серед білого дня стали звичною справою. Однією з причин сплеску злочинності називають високий рівень безробіття. У Неаполі він становить 25 %, а серед людей 25-29 років - 53, у той час, як загалом в Італії - лише 7 %.
У 2004 р. вартість робочої сили в Італії в за рік склала 35 005 дол. СІПА (за паритетом купівельної спроможності). Водночас прибутковий податок та внески працівників і роботодавців на соціальне страхування становили 45,7 % вартості робочої сили, в тому числі: прибутковий податок - 14, внески на соціальне страхування працівника - 6,9, внески на соціальне страхування роботодавця - 24,9 %.
В Італії продовжуються процеси внутрішньої міграції та урбанізації, для величезного числа муніципалітетів характерні крихітні розміри і, відповідно, мізерність ресурсів, що створює проблеми у формуванні фінансової бази органів місцевого самоврядування. Для вирішення подібних проблем почали організовувати проміжні структури: з одного боку - асоціативного типу (союзи муніципалітетів), з іншого - провінції та міста-метрополії, території, що мають у своєму розпорядженні суттєвіші ресурси для планування і сприяння місцевому розвитку. Для вирішення питань місцевого значення почали практикувати створення "функціональних автономій", які взаємодіють із владою у своїх районах, муніципалітетах. До таких, наприклад, належать торгові палати, місцеві ярмарки, школи, деякі центри охорони здоров'я, міжмуніципальні підприємства сфери послуг та ін.
Продовженням цих проблем є "асиметричність федералізму", 3 низки причин (історичних, географічних, економічних та ін.) муніципальні утворення не здатні розвиватися на одному рівні, і, як наслідок, неможливе повсюдне затвердження податкової автономії. Тому уряд Італії запропонував ідею впровадження "асиметричності федералізму". Вона полягає в тому, що якщо одні райони поки не здатні взяти на себе всю відповідальність, пов'язану з автономними правами, це не має стати перешкодою до отримання автономії іншими районами.
Складність вирішення міжбюджетних проблем в Італії загострюється економічним спадом, який розпочався у країні з кінця 2004 р. За оцінками спеціалістів, обсяг ВВП Італії в 2005 р. залишився на рівні 2004 р. Це негативно вплинуло на дефіцит державного бюджету. Так, у 2005 р. дефіцит державного бюджету сягнув 3,75 % до ВВП, а в 2006 р. він очікувався в розмірі 3,6 %. Крім того, за рівнем державного боргу Італія займає третє місце у світі. У 2005 р. державний борг Італії становив 105 % до ВВП країни. Причиною цих та інших негативних явищ в економіці багато спеціалістів називають введення євро, що спричинило подорожчання італійських товарів і послуг.
Запитання і завдання для самоперевірки
1. Які основні доходи державного бюджету Італії?
2. Назвіть особливості прямих податків в Італії.
3. Які особливості непрямих податків в Італії?
4. Назвіть основні видатки державного бюджету в Італії.
5. У чому полягають особливості пенсійної системи Італії?
6. Які шляхи реформування пенсійної системи Італії?
7. Назвіть основні доходи і видатки місцевих органів.
8. Які є проблеми в міжбюджетних відносинах Італії?
9. Які шляхи вирішення міжбюджетних проблем в Італії? 10. У чому полягають особливості фінансової політики Італії на початку XXI ст.?
Схожі статті
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.4. Взаємовідносини рівнів бюджетної системи
У Франції відносини між центром і місцевими органами суворо визначені: суверенна влада належить центру, якому підпорядковуються місцеві органи. У наш час...
-
2.1. Державні фінанси Франції у фінансовій системі країни Сучасна фінансова система Франції включає загальний бюджет, спеціальні рахунки казначейства,...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - Розділ 2. ФІНАНСИ ФРАНЦІЇ
2.1. Державні фінанси Франції у фінансовій системі країни Сучасна фінансова система Франції включає загальний бюджет, спеціальні рахунки казначейства,...
-
Поряд із прямими податковими надходженнями французькі місцеві громади широко користуються також непрямими податковими надходженнями. Становлячи 16 %...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.3. Позикові ресурси
Безсумнівно, децентралізація, ініційована в 1982 р., справила найбільший вплив саме на цю категорію ресурсів. Дійсно, до цього часу автономія місцевих...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.2.2. Субсидії на обладнання
Державні субсидії на суму близько 180 млрд франків становили у 1999 р. 22 % усіх доходів місцевих громад. Звичайно, можна вважати, що йдеться про...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.2.1. Субсидії на функціонування
Державні субсидії на суму близько 180 млрд франків становили у 1999 р. 22 % усіх доходів місцевих громад. Звичайно, можна вважати, що йдеться про...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.2. Державні субсидії
Державні субсидії на суму близько 180 млрд франків становили у 1999 р. 22 % усіх доходів місцевих громад. Звичайно, можна вважати, що йдеться про...
-
Поряд із прямими податковими надходженнями французькі місцеві громади широко користуються також непрямими податковими надходженнями. Становлячи 16 %...
-
Важливе значення в економічному регулюванні аграрної сфери Франції має сільськогосподарський кредит. Кредитування сільського господарства Франції...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.4. Доходи від державного майна та послуг
Безсумнівно, децентралізація, ініційована в 1982 р., справила найбільший вплив саме на цю категорію ресурсів. Дійсно, до цього часу автономія місцевих...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.3. Спеціальні урядові фундації
Спеціальні фундації - важлива ланка фінансової системи ФРН. За обсягом ці фундації займають друге місце після державного бюджету країни. На першому -...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.1.1. Надходження від прямих податків
Місцевий державний сектор у Франції набуває дедалі більшого економічного значення. У 1999 р. у ньому працювало 1,6 млн суб'єктів, а його бюджет становив...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.1. Податкові надходження громад
Місцевий державний сектор у Франції набуває дедалі більшого економічного значення. У 1999 р. у ньому працювало 1,6 млн суб'єктів, а його бюджет становив...
-
Місцевий державний сектор у Франції набуває дедалі більшого економічного значення. У 1999 р. у ньому працювало 1,6 млн суб'єктів, а його бюджет становив...
-
Стосовно контролю за місцевими фінансами Закон від 2 березня 1982 р. повністю змінив ситуацію. До появи цього закону префект здійснював апріорний...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.5. Контроль за місцевими фінансами
Стосовно контролю за місцевими фінансами Закон від 2 березня 1982 р. повністю змінив ситуацію. До появи цього закону префект здійснював апріорний...
-
Німецька система кредитного обслуговування аграрного сектору історично сформувалась у такому складі: кооперативні банки, ощадні каси, спеціалізовані...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.4. Бюджети земель та громад Німеччини
Фінанси земель та громад займають важливе місце у фінансовій системі країни. Частка бюджетів земель та громад у національному доході ФРН становить більше...
-
3.1. Державні фінанси Італії у фінансовій системі країни Провідною статтею доходів бюджету Італії (близько 89 %) є податки. Ця обставина визначає роль...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - Розділ 3. ФІНАНСИ ІТАЛІЇ
3.1. Державні фінанси Італії у фінансовій системі країни Провідною статтею доходів бюджету Італії (близько 89 %) є податки. Ця обставина визначає роль...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.2.3. Витрати федерального бюджету
Частка витрат центрального уряду у ВНП залишається порівняно стабільною: від 13 % у роки підйому до 15 % у роки кризи. Такі незначні розбіжності коливань...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.6.1. Фінанси державних підприємств
2.6.1. Фінанси державних підприємств Франція займає одне з перших місць серед розвинених капіталістичних країн за розмірами державного сектору, який...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.6. Фінанси державних підприємств і організацій
2.6.1. Фінанси державних підприємств Франція займає одне з перших місць серед розвинених капіталістичних країн за розмірами державного сектору, який...
-
1.1. Загальні основи побудови фінансової системи ФРН Фінансова система Німеччини як федеральної держави складається з трьох ланок: федерального,...
-
1.4.1.1. Структура й управління суспільними фінансами Новий Закон про бюджетне вирівнювання був схвалений парламентом Німеччини в грудні 2001 р. Він...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.4.1. Зміни у бюджетному вирівнюванні
1.4.1.1. Структура й управління суспільними фінансами Новий Закон про бюджетне вирівнювання був схвалений парламентом Німеччини в грудні 2001 р. Він...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.2.2. Доходи федерального бюджету
Об'єднання країни призвело до великих фінансових трансфертів у Східну Німеччину, і вже через рік федеральному уряду довелося за власний рахунок покривати...
-
Об'єднання країни призвело до великих фінансових трансфертів у Східну Німеччину, і вже через рік федеральному уряду довелося за власний рахунок покривати...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.11.1. Еволюція податкової політики
Вказані вище економічні, в тому числі податкові, проблеми привели до того, що в 2000 р. новий уряд Німеччини розробив свій варіант реформи. Намічені...
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 3.3. Шляхи вирішення міжбюджетних проблем