Філософія - Щерба С. П. - 3. Соціально-політичні проблеми
Філософія Нового часу ні об'єктивно, ні суб'єктивно не могла обійти (ігнорувати) проблеми людини, суспільства, держави тощо. Саме життя ставило ці проблеми і вимагало від мислителів цієї доби відповідей на них.
Проблема людини посідає одне із чільних місць серед філософів цього часу. Щоправда, в багатьох із них людина тлумачиться механістично, як машина. Цікаві й роздуми Декарта про людину. Він вважав, що у тілесному, матеріальному плані людина постає складною природною машиною, тому всі її дії підпадають під закон причинного зв'язку і лише мислення виводить людину за межі природного ходу подій. При цьому розум веде людину шляхами істини та належної поведінки, але воля, яка ширша від розуму та не підпорядкована йому, спричиняє відхилення людини від істини і від правильного життя. Близькі погляди на людину розвивав Спіноза. Щодо людини, стверджував він, то вона ще яскравіше та виразніше поєднання модусу тіла і модусу душі. При цьому модуси людського духу, на його думку, є абсолютно незалежними від модусів тіла.
Глибоку і своєрідну концепцію людини розробив відомий французький природодослідник і філософ Блез Паскаль (1623 - 1662 рр.). У праці "Думки" він змалював вражаючу картину людського становища в світі: на тлі космічних масштабів людина перетворюється на порошинку, але, якщо рухатися у глиб матерії, людина є велетнем порівняно з нескінченно малими величинами.
Людина - це "мислячий очерет", пише Б. Паскаль, але вона перевершує природу тим, що може всю її осмислити й пізнати. Тільки мислити слід гідно, а отже, - мислити на межі буття і небуття, тобто на останній межі щирості. Під час такого мислення людина, врешті-решт, повинна зрозуміти, що єдиною її життєвою опорою може бути лише Бог.
Складнощі, з якими стикалися мислителі цієї доби у вирішенні проблеми взаємовідношення духа і тіла людини призвели до виникнення дуалістичних концепцій, що безпосередньо проявилося у концепціях оказіоналізму (І. Клауберг, А. Гейлінкс)та Нікола Мальбранш (1638 - 1715 рр.). Вирішення ними проблем здійснювалося з релігійно-містичних та ідеалістичних позицій. Апелюючи до Бога, посилаючись на безпосереднє втручання Бога у хід речей, вони вважали всяку причинну обумовленою Божим актом. Таким чином, заперечується об'єктивність "природних причин" і взаємодій між тілом (протяжністю) і мислячою субстанцією (мисленням, духом). Єдність цих атрибутивних субстанцій у людини досягається завдяки промислу Божому, втручанню Бога.
Яскраво ця проблема висвітлена у праці "Людина-машина" французького філософа Жюльєна Офре де Ламетрі (1709- 1751рр.). Розглядаючи людину як механізм, машину що мислить, він стверджував: "душа і тіло засинають одночасно", але ставив усі духовні переживання людини у залежність від стану організму. Досить яскраво говорив про людину, та її роль Дені Дідро (1713 - 1784 рр.). Мислитель стверджував, що якби людина зникла, то "світ став би німим". Людина - це той спільний центр, від котрого все повинно виходити й до якого все змушене повертатися.
У центрі уваги мислителів були проблеми суспільства.
Шарль Луї Монтеск'є (1689-1755 рр.) вважав, шов природі та суспільстві існує всезагальна закономірність. Він був прибічником теорії "природного права", але не поділяв його трактувань як однаково можливого для усіх народів і держав. "Універсальність" цього права, за Монтеск'є, сумнівна, тому що кожен народ має специфічні умови свого існування, насамперед, географічні, а тому й потребує особливої форми правління: аристократії, демократії, деспотії чи монархії. Він стверджував, що на бідних за врожайністю землях деспотія не мала б успіху, як засіб виживання тут можлива лише демократія. Актуальними були і є слова Ш. Л. Монтеск'є про принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу й судову.
Чи можливо влаштувати соціальний устрій на раціональних засадах намагався з'ясувати Ж а н - Жак Руссо (1712 - 1778 рр.). Він вважав, що природним станом людини були первісні суспільні форми життя, коли на підставі розуму люди об'єднувалися у певні рівноправні спільноти.
На захисті приватної власності був Вольтер (Франсуа Марі Аруе) (1694 - 1778 рр.). Він не допускав критики приватної власності і був противником егалітаризму. Вважав, що на чолі держави повинен стояти освічений правитель, який керує у межах конституційної монархії. Царство розуму або свободи запанує лише тоді, коли в суспільстві діятимуть "розумні закони", гарантом яких є держава. На думку Вольтера, раціонально побудоване суспільство - це таке, що дає людині свободу слова, передбачає єдність "Я" і суспільного інтересу.
У філософському доробку Дені Дідро є багато спільного з думками попередників. Мислитель покладав надію на "освіченого монарха", але при цьому різко критикував деспотичне правління, зокрема абсолютну монархію. Навіть раціональні аргументи на користь конституційної монархії були піддані ним випробуванню критикою.
Д. Дідро був прихильником теорії "суспільного договору". Висловлював також думку щодо республіканської форми правління. Заперечував претензії церкви щодо управління державою і її втручання у політику. Пропонував ліквідувати станові привілеї.
Подібних поглядів дотримувався і Поль Анрі Гольбах (1723 - 1789 рр.), який вірив у здатність людського розуму пізнавати навколишній світ. Віра в розум давала підстави віддавати перевагу діяльності видатних осіб у творенні історії. Таж сама віра в розум, за П. А. Гольбахом, допомагає людям позбутися тривог перед неминучою фатальністю, яка діє у світі. Ця фатальність породжує як "великих", так і "маленьких" людей. Свобода, на його думку, ілюзорна. Незважаючи на це, мислитель не заперечував активності людей. При цьому відводив велику роль вихованню людини (суспільства), вірив у просвітницьку силу ідей, думок. Французькі філософи (Ф. Вольтер, Ж. Ж. Руссо, Ш. Л. Монтеск'є, Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах, Ж. Ламетрі та інші), як влучно підмітив Ф. Енгельс, хотіли заснувати у суспільстві "царство розуму і вічної справедливості". їх погляди на історію людства, суспільства були ідеалістичними. Про історичні події вони судили відповідно до спонукальних мотивів окремих видатних діячів. Розвиток людського суспільства також пояснювали ідейними мотивами. Причини змін у суспільстві вони вбачали в характері свідомості, розумі людей. Звідси слідувало, - якщо в історії існує лише свідома людська діяльність, то "великі люди" неминуче є причиною історичного руху суспільства і людства взагалі. Таким чином, явища суспільного життя пояснюються ідеалістично. Історія розвитку суспільства ставиться у залежність від ходу розвитку ідей. На їх погляд "думки керують світом", і від характеру пануючих у суспільстві думок залежить характер самого суспільства.
З іншого боку, вони вчили, що середовище обумовлює характер, особливості, погляди окремої людини. Це характерно для філософії Ш. Л. Монтеск'є, що виявилося в концепціях "географічного детермінізму" (Т. Бокль). Досліджуючи роль суспільного середовища, вони констатували його залежність від законів, а закони - від законодавця, діяльність законодавця від досконалості його розуму. Таким чином, виникало замкнене коло, із якого французькі мислителі не знаходили логічного виходу, оскільки думки кожної людини залежать від середовища, а середовище, в свою чергу, є не що інше, як продукт думок (ідей).
Контрольні запитання:
1. В чому, на вашу думку, особливість філософії Нового часу?
2. Яке місце займає природничо-наукова проблематика в цій філософії?
3. Проблема випрацювання методу й методології дослідження у філософії Нового часу.
4. Проблема буття у філософії Нового часу.
5. Емпіризм та сенсуалізм як вияв метафізичності у гносеології.
6. Раціоналізм як вияв метафізичності у теорії пізнання.
7. Соціально-політичні проблеми філософії Нового часу.
Теми рефератів:
1. Особливості філософії Нового часу.
2. Природничо-наукова проблематика в філософії Нового часу.
3. Проблема метода й методології у філософії Нового часу.
4. Емпіризм, сенсуалізм і раціоналізм.
5. Вчення про субстанцію Б. Спінози.
6. Сутність монадології Г. Лейбнша.
7. Індуктивна методологія Ф. Бекона.
8. Дедуктивна методологія Р. Декарта.
9. Проблеми релігії та атеїзму в філософії Нового часу.
Рекомендована література:
1. Антология мировой философии: В 4 т. - М., 1970. - Т. 2,3.
2. Беркли Дж. Сочинения. - М., 1978.
3. Бэкон Ф. Сочинения. - Т. 1 - 2. - М., 1971.
4. Быховский Б. Э. Джордж Беркли. - М., 1970.
5. Гельвеций КЛ. Сочинения. - Т. 1 - 2. - М., 1973.
6. Гоббс Т. Сочинения. - Т. 1 - 2. - М., 1991.
7. Гольбах П. Избранные произведения. - Т. 1 - 2. - М., 1966.
8. Гусев В. Західноєвропейська філософія XV - XVIII ст. - К., 1995.
9. Декарт Р. Избранные философские произведения. Т. 1 - 2. - М., 1991.
10. Дидро Д. Избранные философские произведения. - М., 1941.
11. История диалектики XIV - XVIII веков. - М., 1974.
12. Кузанский Н. Сочинения. - Т. 1 - 2. - М., 1979.
13. Кузнецов В. Н. Французский материализм XVIII века. - М., 1981.
14. Лейбниц Г. Сочинения. - Т. 1 - 2. - М., 1982.
15. Локк Дж. Сочинения. - Т. 1 - 2. - М., 1989.
16. ЛяткерЯ. А. Декарт. - М., 1975.
17. Момджян Х. Н. Французское Просвещение XVIII века. - М., 1983.
18. Мееровский В. В. Гоббс. - М., 1975.
19. Барский И. С. Западноевропейская философия XVII века. - М., 1974.
20. Нарский И. С. Западноевропейская философия XVIII века. - М., 1974.
21. Нарский И. С. Готфрид Лейбниц. - М., 1972.
22. Соколов В. В. Европейская философия XV - XVII веков. - М., 1984.
23. Спиноза Б. Избранные произведения. Т. 1 - 2. - М., 1957.
24. Субботин АД. Френсис Бэкон. - М., 1974.
25. Татаркевич В. Історія філософії. - Львів, 1999. - Т. 2.
26. Юм Д. Сочинения. - Т. 1 - 2. - М., 1965.
Схожі статті
-
Філософія - Щерба С. П. - Передмова
Філософія завжди відігравала важливу роль у житті людини, визначенні її статусу, формуванні світогляду, виробленні життєвої стратегії, її роль значно...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 2. філософія Давнього світу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Давньоримська філософія
Римська філософія розпочинається з того, чим закінчується грецька - еклектизмом. її початок датується кінцем II - І ст. до н. е. Вона є вторинною...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія країн Сходу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Філософія Відродження
У кінці XIV - на початку XV ст. завершується "темне середньовіччя" і наступає так звана, епоха Відродження. "Підриваються" підвалини панування релігії і...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія Середньовіччя
1. Філософія Середньовіччя Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V - XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії,...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 3. Філософія Середньовіччя і Відродження
1. Філософія Середньовіччя Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V - XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Гносеологія
Великого значення для філософії Нового часу набувають теоретико-пізнавальні проблеми. Вирішення їх здійснювалось у контексті філософських концепцій...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Значення та функції філософії
Філософія виконує ряд важливих функцій і тому відіграє суттєву роль у житті суспільства. Це обумовлюється, передусім її особливим предметом, до якого...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Філософія Давньої Греції
А) Космоцентризм, онтологізм і атомізм давньогрецької філософії Грецька антична філософія сформувалася в VII - VI ст. до н. е. Характером і спрямованістю...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 1. Філософія та її основні функції
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 5. Класична німецька філософія
Класична німецька філософія представлена такими всесвітньо відомими мислителями як Іммануїл Кант (1724- 1804 рр.), Йоганн Готліб Фіхте (1762-...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Філософські позиції та проблема методу в філософії
Як уже підкреслювалось, тогочасний тип світогляду, а отже, філософія, як його теоретична серцевина, завжди звертаються до проблеми "людина - світ", хоча...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Виникнення філософії
Питання виникнення філософії пов'язане зі становленням світогляду, його розвитком та ступенями зрілості. Відомо, що ще в сиву давнину людина почала...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія - світоглядне знання
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - Частина перша. Виникнення й розвиток філософії
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Закон єдності та боротьби протилежностей
Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на джерело руху, розвитку предметів, процесів і явищ. Згідно з ним найважливішою умовою, що породжує...
-
Філософія - Щерба С. П. - Частина друга. Основні проблеми філософії
Розділ II. Онтологія Тема 10. Філософське розуміння світу 1. Світ як сукупна реальність Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Методологія
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з'являються...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 4. Філософія Нового часу
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з'являються...
-
Філософія - Касьян В. І. - 8. Стиль мислення І особливості середньовічної філософії
Середньовічний світогляд має певні особливості, які відрізняють його від античного. Античний світогляд орієнтований на зовнішній світ (космоцентризм)....
-
Французьке Просвітництво по праву вважається провісником буржуазної революції, що вибухнула 1789 р. у Франції. Основні гасла просвітників: наука і...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - До читача
Авторський колектив сподівається, що Ви зацікавитесь запропонованим навчальним посібником і уважно прочитаєте його. Ми прагнули створити не просто ще...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії
Найперші паростки філософської думки давньосхідної та давньогрецької філософії виникають практично одночасно, але існує давня традиція починати історію...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - ВСТУП
Авторський колектив сподівається, що Ви зацікавитесь запропонованим навчальним посібником і уважно прочитаєте його. Ми прагнули створити не просто ще...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Передмова
Людство увійшло у третє тисячоліття обтяжене безліччю проблем. Найгострішими серед них є міжнародний тероризм, численні регіональні і міжетнічні...
-
Філософія - Касьян В. І. - 6. Своєрідність філософії Стародавніх Індії та Китаю
Філософія як система поглядів на світ вперше з'явилася в Стародавніх Індії та Китаї в кінці II на початку І тисячоліть до н. е. Специфіка розвитку...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Тематичний план 1. Філософія, її предмет і роль у житті суспільства. 2. Проблема людини і світу в історії філософської думки. 3. Відношення "ЛЮДИНА -...
-
Релігієзнавство - Лубський В. І. - Етична філософія релігії
Етична філософія релігії . Релігія у свій класичний період дає людині не тільки світогляд, все її розумне буття, вона дає їй також етику, мету, волю і...
Філософія - Щерба С. П. - 3. Соціально-політичні проблеми