Філософія - Щерба С. П. - 3. Людська діяльність
Діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини. Тварина теж діє, але змістом її дій і поведінки є пристосування до природних умов життя. її дії визначені успадкованими біологічними особливостями, видовими ознаками тварини. Поведінка тварини регулюється в основному інстинктами, та набутими умовними рефлексами. .
Людина не тільки й не просто пристосовується до природи, але й пристосовує природу до себе, перетворює її предмети так, щоб вони служили людським потребам: вона "олюднює" природу. І робить це в таких формах, такими способами, які створюються в процесі самої діяльності й розвиваються історично. Людина змінює й саму діяльність, спираючись на свої знання про предмети і явища, їх властивості, причинні зв'язки та закономірності. Самі знання здобуває, розширює, поглиблює на основі діяльності.
Таким чином, людська діяльність має свідомий, осмислений, цілеспрямований характер. Форми її різноманітні, вони залежать не тільки від властивостей самої людини, але й головне - від властивостей тих предметів, на які вона діє. Форми і способи діяльності закріплюються в колективному досвіді. За своєю сутністю діяльність соціальна. Люди виконують її або спільно, або так, що діяльність окремої людини є певною частиною, ланкою діяльності суспільства.
Аналізуючи діяльність, ми виділяємо такі моменти: потреби, інтереси, мотиви, цілі, засоби, процес діяльності, її результат.
Потреби - це ті "вимоги", які людина ставить до навколишнього світу, природи, речей, суспільства і вирішення яких необхідне для поліпшення її життя і благополуччя. Людські потреби дуже різноманітні і належать до різних "рівнів" - від елементарних біологічних до найвищих духовних.
В свою чергу, вони визначають інтереси. Інтерес - це об'єктивно зумовлене й соціально опосередковане (тобто таке, що залежить від соціальної сутності людини, суспільних умов її життя) спрямування уваги й прагнень на ті предмети і дії, якими можуть бути задоволені певні особи. Потреби властиві й тваринам, інтереси мають лише люди.
Усвідомлені потреби й інтереси стають мотивами - спонуками, рушійними силами діяльності. Що саме, і для чого робить людина, безпосередньо визначається її мотивами. Знання мотивів є умовою правильної моральної оцінки вчинків, поведінки.
Мета (ціль) - це те, чого саме людина прагне досягти, або уникнути своєю діяльністю. Оскільки людина діє свідомо, вона, починаючи діяти, ставить перед собою мету (ідеальний образ бажаного майбутнього). Це образ того, чого реально ще не існує, а має бути створеним. У людській діяльності ідеальне - певний задум, проект ~ перетворюється в реальне, втілюється, "опредметнюється".
При цьому використовуються різні засоби діяльності-матеріальні (знаряддя і таке ін.), інтелектуальні (знання, прийоми мислення, розв'язання задач). Система штучно створених засобів діяльності становить техніку, яку можна поділити на техніку матеріальної і техніку духовної діяльності. Одним із показників суспільного прогресу є розвиток техніки, її ускладнення, вдосконалення, поява нових її видів. Основні етапи цього розвитку:
- знаряддя ручної праці (інструменти);
- машини й механізми;
- автомати.
Одне з найбільших досягнень XX століття - кібернетична й інформаційна техніка, комп'ютери, роботи, автоматизовані системи. В перспективі ця техніка має звільнити людину від тяжкої і монотонної праці, дозволить їй зосередитися на проектно-конструкторській, інженерній, іншій творчій діяльності.
Різноманітна техніка, застосована як у матеріальній, так і в духовній діяльності, набагато примножує і розширює можливості людини - і не лише її фізичні, але й розумові сили.
Технізація життя в сучасних умовах відіграє подвійну роль; вона виражає прогрес продуктивних сил і цивілізації загалом, але, з іншого боку, несе небезпеку, дегуманізацію (знелюднення) людини, поширення маніпулювання людською поведінкою ("соціальної інженерії"), згубного впливу на природу (включаючи природу самої людини), створення засобів масового знищення.
Завершенням повної діяльності є одержання результату. Якщо мета була реальною, діяльність спланована і побудована правильно, з урахуванням об'єктивних можливостей і умов, то результат в основному має відповідати задуму. Трапляється й так, що бажане не досягається, виникає щось не передбачуване, зокрема негативне, шкідливе. Це спонукає до пошуку й виправлення допущених помилок, відмови від хибних уявлень, уточнення, коригування знань. Для досягнення успіху в діяльності потрібно:
1) щоб наша мета відповідала об'єктивним можливостям, умовам, закономірностям;
2) щоб обрані засоби були раціональними й ефективними;
3) щоб дії були сплановані й виконувались правильно.
В діяльності, яка має суспільно-значущий характер і зачіпає життєві інтереси інших людей, суспільства загалом, конче необхідно, щоб її цілі не суперечили їх інтересам - ні найближчим, ні віддаленим, були гуманними, а засоби не тільки ефективними (у вузькопрактичному розумінні), але й моральними. Вся історія, особливо історія великого і трагічного XX століття, свідчить, що добрі цілі не досягаються аморальними методами (засобами).
Діяльність, залежно від того, що є її предметом, якого роду цінності нею створюються, поділяється на матеріальну й духовну. Жорсткого характеру цей поділ не має; йдеться про те, що саме є головним, переважаючим у даному виді діяльності.
Види практичної діяльності розрізняються за своїми об'єктами (тобто за тим, на шо, на які предмети спрямована діяльність); за сферами, в яких вона здійснюється, і відповідно, - за її способами; за місцем і роллю в житті суспільства. Можна виділити такі види.
Матеріальне виробництво - цілеспрямований вплив суспільства на природу з метою одержання потрібних людям матеріальних цінностей, які задовольняють їхні потреби.
Соціально - перетворююча, зокрема політична діяльність - вплив людей на саме суспільство, його системи, структури, установи, відносини з метою їх збереження, вдосконалення або зміни. В останньому випадку ця діяльність може набути характеру соціальної революції.
Науковий експеримент - підпорядкований духовним, пізнавальним завданням, але сам собою становить ряд предметно-практичних дій.
Естетична діяльність - творчість за законами краси; продуктами якої є твори мистецтва. Тут також духовний момент є провідним.
Крім того, можна назвати управлінську, адміністративну, навчально-виховну, релігійну (культову) діяльності, а також побутову практику.
Різноманітність видів практичної діяльності, врешті, лежить в основі різноманітності типів суспільних відносин.
Практика протиставляється теорії лише відносно. Проте і теорія, тобто раціональне, розумне пізнання, і власне споглядання - інтелектуальне, філософське, естетичне, релігійне - це теж вид діяльності, тільки її предметом є не матеріальні, а ідеальні "об'єкти": поняття, образи, уявлення.
Форми чуттєвого споглядання і раціонально-теоретичної, розумової діяльності мають практичне походження; вони склалися спочатку в процесі трудової діяльності.
Розрізняють діяльність стереотипну, відповідно до заданого зразка, за встановленими правилами, і творчу. Остання виходить за межі наявних стереотипів і правил, її результатом є поява справді нового. Саме вона виявляє і реалізує такі можливості, які самі собою не здійснюються.
Обидва види діяльності необхідні в людському житті. Треба вміти ретельно виконувати діяльність стереотипну, відтворюючу. Але найбільш специфічною для людини є діяльність творча, і здатність до неї необхідно виховувати й розвивати: вчитися нестандартно мислити й діяти. Формувати так званий евристичний стиль мислення (від грецького "еврика" - "знайшов"), тобто орієнтований на самостійний пошук і відкриття.
Треба зазначити, що сучасна комп'ютерна техніка дозволяє моделювати операції стереотипного мислення, які піддаються формалізації і алгоритмізації, тобто можуть бути виражені в точній послідовності логічних або математичних дій. Можливості розвитку й удосконалення комп'ютерної, а також робототехніки надзвичайно великі, їх важко передбачити. Але між машиною і людиною є принципова відмінність. Лише людина - свідома і творча істота. Машина - це її знаряддя; як у фізичній, так і в розумовій, як у матеріальній, так і в духовній діяльності. Підсумовуючи розгляд сутності й особливостей людини, специфіки людського буття, ми звертаємо увагу на те, що людину характеризують такі риси:
- здатність до створення й застосування знарядь праці, колективної трудової діяльності;
- наявність свідомості і розумного мислення, пізнання світу й самого себе;
- спілкування за допомогою членороздільної мови;
- вольова активність, самовизначення, самоконтроль;
- формування й розвиток людських (над біологічних) потреб і способів їх задоволення;
- прояв усієї різноманітності людських почуттів;
- свідома й цілеспрямована діяльність, здатність до творчої як у матеріальній, так і в духовній сферах;
- забезпечення винятково людського способу життєдіяльності, створення і підтримання соціальних форм співжиття і взаємного спілкування.
Схожі статті
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 2. філософія Давнього світу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Основний зміст та особливості філософії марксизму
У початковий період своєї діяльності К. Маркс і Ф. Енгельс були революційними демократами, а в галузі філософії - ідеалістами-діалектиками. В 1842 році у...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія країн Сходу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Форми буття та їх специфіка
Хоча категорія буття охоплює універсальні зв'язки в світі, все ж форми буття різні. Це пояснюється тим, що Всесвіт включає в себе нескінченну кількість...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Класична доба української філософії
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний із діяльністю Г. С. Сковороди(1702 - 1794 рр.). Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Давньоримська філософія
Римська філософія розпочинається з того, чим закінчується грецька - еклектизмом. її початок датується кінцем II - І ст. до н. е. Вона є вторинною...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Біологічне й соціальне в людині. Спадковість і виховання
Людина - частина природи, має біологічні властивості й підвладна біологічним закономірностям. Водночас, вона - істота соціальна, є носієм суспільних...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 1. Філософія та її основні функції
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія - світоглядне знання
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - Частина перша. Виникнення й розвиток філософії
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Соціально-політичні проблеми
Філософія Нового часу ні об'єктивно, ні суб'єктивно не могла обійти (ігнорувати) проблеми людини, суспільства, держави тощо. Саме життя ставило ці...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Сутність і походження людини
1. Сутність і походження людини Проблема людини - її сутності, походження, можливостей, перспектив і сенсу буття - з давніх часів хвилювала мислителів....
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 12. Буття людини
1. Сутність і походження людини Проблема людини - її сутності, походження, можливостей, перспектив і сенсу буття - з давніх часів хвилювала мислителів....
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Філософія Відродження
У кінці XIV - на початку XV ст. завершується "темне середньовіччя" і наступає так звана, епоха Відродження. "Підриваються" підвалини панування релігії і...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Російська філософська думка кінця XIX - XXI століть
Своєрідним явищем, яке мало світове значення і вплив, був російський і український космізм. До представників цього напряму належали видатні...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Значення та функції філософії
Філософія виконує ряд важливих функцій і тому відіграє суттєву роль у житті суспільства. Це обумовлюється, передусім її особливим предметом, до якого...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Виникнення філософії
Питання виникнення філософії пов'язане зі становленням світогляду, його розвитком та ступенями зрілості. Відомо, що ще в сиву давнину людина почала...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 8. Російська філософія
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Становлення й еволюція уявлень про матерію
1. Становлення й еволюція уявлень про матерію Як уже наголошувалося, категорія буття, будучи гранично-абстрактною, охоплює за ознаками існування...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 11. Буття матеріального
1. Становлення й еволюція уявлень про матерію Як уже наголошувалося, категорія буття, будучи гранично-абстрактною, охоплює за ознаками існування...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха
Прагнення Гегеля тотально раціоналізувати свою філософію і, на його думку, узгодити діалектичний метод із вимогами його системи, яка завершує розвиток...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Поняття буття
Більшість філософів проблему буття вважає основоположною при розгляді філософських проблем. Щоб зрозуміти її смисл і значення, потрібно з'ясувати, яку...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Екзистенціально-антропологічна філософія
Якщо для позитивістського напряму головними є теоретико-пізнавальні і методологічні проблеми, то для екзистенціально-антропологічного центральною є...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Суб'єктивний ідеалізм та агностицизм І. Канта
І. Кант послідовно й продумано для свого часу піддав критиці онтологічне обгрунтування теорії пізнання, розглянувши його як діяльність, що здійснюється...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Російська філософія XVII-XIX століть
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Гносеологія
Великого значення для філософії Нового часу набувають теоретико-пізнавальні проблеми. Вирішення їх здійснювалось у контексті філософських концепцій...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 3. Філософія Середньовіччя і Відродження
1. Філософія Середньовіччя Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V - XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Становлення й розвиток філософської думки в Україні (ХI-VII ст.)
1. Становлення й розвиток філософської думки в Україні (ХI-VII ст.) На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середнюю Віслою, на...
Філософія - Щерба С. П. - 3. Людська діяльність