Філософія - Петрушенко В. Л. - 14.1. Співвідношення понять "людина - індивід - особа - особистість - індивідуальність". Вихідні цінності людського буття
Центр духу, особистість, не є ні предметним, ні оречевленим буттям, але с лише постійно здійснювана всередині себе самого певна побудова актів... Щоби бути особистістю, ми можемо лише збирати самих себе у буття нашої особистості, сконцентруватися до нього, проте не об'єктивувати його.
Макс Шелер
Чим більше людина заглиблюється у своє ">7". тим більше відчуває нескінченну значущість усякої, навіть незначної дрібниці, відчуває, що обрати саму себе не значить лише вдуматись у своє "Я" та його значення, але насправді та свідомо взяти на себе відповідальність за кожну своє справу або дію
Сьорен Кіркегор
Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу є необхідним і виправданим. У філософському дослідженні особистості виявляється її подвійний вимір: з одного боку, особистість постає як "самість " - неподільний атом людського початку буття, що дозволяє характеризувати особистість як ідею даної людини: у цьому вимірі особистість розкривається через низку понять, що починаються словом "само ": самоусвідомлення, самовладність, само-детермінація. Проте особистість є властивістю реальної конкретної людини, тому інший вимір особистості - її духовний світ, через який людська "самість " виходить у зв'язок із іншими характеристиками людини - із її психологічними особливостями, статтю, відношенням до інших людей, поведінкою.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
Гедерні дослідження - дослідження процесів впливу статевих характеристик людини на її інтелектуальні та соціальні характеристики і навпаки.
"Самість " - термін німецької класичної філософії, який набув поширення у філософських та психологічних концепціях ХХ ст., де він позначає внутрішній центр людської особистості, концентрацію особистих якостей люпини перша частина серії термінів, що позначають суттєві прояви людської особистості (самоусвідомлення, самовдосконалення, самодетермінації ін.); означена частина засвідчує ту провідну особливість особистості, згідно якої остання володіє характеристиками субстанціальності, здатності бути духовним центром людини та вихідним джерелом її активності.
Спілкування - найперша сфера виявлення людської особистості, оскільки саме у спілкуванні людина проявляє те, якою мірою вона є особистість; спілкування - це перш за все взаємодія із іншими людьми, але далі - також із природою, тваринами, пам'ятками культури.
Цінність - значущість будь-чого для людини; у кінцевому підсумку - це те, чому людська особистість вбачає своє пряме виявлення або продовження "я та я", "я і ти" - провідні відношення людської особистості, в яких вона постає через самоусвідомлення (внутрішнє відношення) та через спілкування (зовнішнє виявлення).
14.1. Співвідношення понять "людина - індивід - особа - особистість - індивідуальність". Вихідні цінності людського буття
Поняття "людина - індивід - особа - особистість - індивідуальність", характеризують якісні прояви людини. Поняття "людина" означає вид у біологічній класифікації, розумну істоту, що має принципові відмінності від усіх інших істот.
Поняттям "індивід" позначають окремо взятого представника людського роду, якому властиві неповторні і унікальні природні і соціальні якості. Тому ми не можемо прямо і безпосередньо переносити всі характеристики роду на індивіда, як і навпаки. Таку діалектику одиничного та загального в індивіді часто позначають висловами: "типовий індивід", "дуже своєрідний індивід" і т. ін.
Поняття "особи" характеризує певні реальні якості людського індивіда. Але це не означає, що риси індивіда і є рисами особи; такі характеристики індивіда, як зріст, колір волосся, вага, особливості, наприклад, форми носа, на особу переносити безглуздо. Як звичайно, до поняття особи включають два найважливіших моменти.
По-перше, особа - це суб'єкт та об'єкт соціальних стосунків, тобто той, від кого продукуються соціальні дії та до кого вони спрямовані: за цією характеристикою особа постає у певних соціальних ролях (наприклад, керівник, сумлінний працівник, енергійний підприємець та ін.), постає представником певних соціальних верств (особа лицаря, селянина та ін.). За цією характеристикою у більшості розвинених країн досить чітко визначають на юридичному рівні, кого і коли можна вважати повноцінною особою, наприклад, за ознакою повноліття, можливістю виконання всіх основних соціальних повноважень та ін.
По-друге, особа характеризується через особливий, неповторний внутрішній світ людини з її темпераментом, знаннями, переконаннями, ідеалами, ерудицією, цінностями. В даному випадку можна вести розмову про "сіреньку" особу, видатну особу, непересічну особу, моральну, принципову особу, особу інтелектуально заглиблену, примітивну та ін.
Оскільки особа постає як певна якість людського індивіда, то кожна особа постає унікальною та неповторною у своїх характеристиках і виявленнях, але водночас вона постає також представником людської особи взагалі, особи як такої, особи як родової характеристики людини.
Коли людина характеризується як особистість до характеристик особи додається "самість". вісь, центр, зосередження усіх дійових, психічних та інтелектуальних якостей: наявність у особи такої "самосії" (дечого такого, що робить особу самою собою) дозволяє характеризувати її як сформовану, або розвинену, або досконалу, або духовну особистість.
Як особистість людина усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги і постає самодіяльною соціальною та інтелектуальною одиницею. Коли ж це усвідомлення сягає розуміння того, що внаслідок унікальності та неповторності особистості існує дещо таке, що може виконати лише вона (бо більше такої особистості немає, не було й не буде) і прагне це виконати будь-що, людська особистість набуває рис індивідуальності.
Поняття індивідуальності може викликати (і викликає) асоціації з індивідуалізмом, і для таких асоціацій є певні підстави. Справді, індивідуальність не може сформуватися без самоусвідомлення, без виділення себе з-поміж інших людей, без певної внутрішньої зосередженості. Але це не означає і не передбачає людської самоізоляції. Навпаки, усвідомлюючи свою незамінність, індивідуальність, усвідомлює і свою повну ідентичність з іншими людьми: адже зрозуміти свою унікальність можна лише у порівнянні із іншими людьми та лише за умови переконаності у тому, що всі інші люди є люди, але в чомусь - не такі. Мірою відповідальності людської індивідуальності стає вселюдськість, усвідомлення своїх життєвих здійснень як загальнолюдських або як здійснень, які щось змінюють у стані людства в певному змістовому значенні: коли чогось досягає якась окрема індивідуальність, то це демонструє можливості людства або людини, як родової істоти.
Схожі статті
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 14. ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ
Центр духу, особистість, не є ні предметним, ні оречевленим буттям, але с лише постійно здійснювана всередині себе самого певна побудова актів... Щоби...
-
Чим виправдане виділення для аналізу людини відношення природного та соціального? Перш за все тим, що у певному плані природне та соціальне постають...
-
Всі наші міркування про людину підводять до висновку, що основою буття людини постає діяльність як особливий, специфічний прояв людської активності....
-
В першому розділі ми вже розглядали деякі важливі аспекти людського буття, зокрема, такі, як людську неспеціалізованість, унаслідок якої буття людини...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 13. ЛЮДИНА ТА ЇЇ БУТТЯ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ
Людина сама обирає свій спосіб буття на тлі абсолютної випадковості, але вона тримає в своїх руках усі зв'язки зі світом. Жан-Поль Сартр Якщо тварина...
-
Філософію цікавлять лише ті предмети, які за своєю природою тісно пов'язані із самим фокусом дійсності. Перш за все філософія аналізує людське знання про...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 1. ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ, ПРОБЛЕМАТИКА ТА ФУНКЦІЇ
Філософію цікавлять лише ті предмети, які за своєю природою тісно пов'язані із самим фокусом дійсності. Перш за все філософія аналізує людське знання про...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 8.2. Вихідні ідеї філософії А. Шопенгауера та С. К'єркегора
Засновник некласичної філософії Артур Шопенгауер (1788-1860) народився у Данцигу (тепер Гданськ) у сім'ї комерсанта. 1813 року він захистив докторську...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 9.3. Напрями антропологічного спрямування
Другим за значущістю, впливом та авторитетом, а за поширенням, може, й першим напрямом філософії XX ст. постають філософські осмислення людини. Проблема...
-
... Думка співвідноситься з буттям, як зір із світлом. Я мислю, отже, буття с, оскільки моя думка потребує буття. Вона не охоплює його аналітично, але...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 12.3. Ідеальний статус буття свідомості. Свідомість і мова
Той факт, що свідомість не підлягає прямому чуттєвому спостереженню, що вона не фіксується за допомогою приладів чи індикаторів, врешті визначається як...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 11. ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ
... Думка співвідноситься з буттям, як зір із світлом. Я мислю, отже, буття с, оскільки моя думка потребує буття. Вона не охоплює його аналітично, але...
-
Одним із могутніх, можна сказати майже абсолютних, обмежень для людини постає смерть. Конечність надає людському існуванню сенсу оскільки робить людське...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 12.1. Проблема онтологічного статусу свідомості та її суттєві ознаки
Свідомість так само первісна, як і матерія. П'єр Тейяр де Шарден Людське буття неможливе без звернення до свідомості, без "свідомого виміру ". Жан-Поль...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 12. СВІДОМІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА
Свідомість так само первісна, як і матерія. П'єр Тейяр де Шарден Людське буття неможливе без звернення до свідомості, без "свідомого виміру ". Жан-Поль...
-
Термін "філософія" має давньогрецьке походження, бо саме у Стародавній Греції філософія вперше відокремилась від інших сфер інтелектуальної діяльності та...
-
Корінь людського буття полягає у свобод волі, а останню можна реалізувати лише через реальне діяння. Данте Аліг'єрі Головне для людини-уславити себе...
-
Місія нашого часу полягає якраз у тому, щоб спрямувати культуру, розум, мистецтво, етику на служіння життю. Хосе Ортега-і-Гасет Світ с уявленням, aлe...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 12.2. Проблема походження свідомості
Особливість філософського аналізу свідомості полягає у розкритті її буттєвих коренів, найважливіших ознак, властивостей та функцій. Всі ці проблеми...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 9. ЗАРУБІЖНА ФІЛОСОФІЯ XX ст
Місія нашого часу полягає якраз у тому, щоб спрямувати культуру, розум, мистецтво, етику на служіння життю. Хосе Ортега-і-Гасет Світ с уявленням, aлe...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ТЕМА 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ
Корінь людського буття полягає у свобод волі, а останню можна реалізувати лише через реальне діяння. Данте Аліг'єрі Головне для людини-уславити себе...
-
Глибоку і своєрідну концепцію людини в епоху Нового часу розробив відомий французький фізик, математик і філософ Блез Паскаль (1623 - 1662). У своїй...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - ПЕРЕДНЄ СЛОВО
..Лише філософія, позаяк вона поширюється на все доступне людському пізнанню, відрізняє нас від дикунів та варварів, і кожен народ є тим більше...
-
3.1. Особистість Поняття про особистість як центральну психологічну категорію. Співвідношення понять "людина", "індивід", "суб'єкт", "особистість",...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії
Найперші паростки філософської думки давньосхідної та давньогрецької філософії виникають практично одночасно, але існує давня традиція починати історію...
-
У розвитку світоглядних і філософських ідей європейського Відродження простежується тенденція переходу від ідей раннього гуманізму (XIV ст.) до ідей...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 12.4. Структура та функції свідомості
Свідомість як внутрішній світ людини має складну структуру, котру традиційно досліджували філософія та психологія. У XX ст. структуру свідомості вивчали...
-
Філософія - Петрушенко В. Л. - 1.2. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія
На основі розглянутої вище специфіки людського буття в суспільній історії виникають особливі напрями духовного життя, спрямовані на вироблення засад...
-
Людська свідомість є необхідною умовою виявлення буття, тому важливо розглянути, яким постає буття у людському пізнанні та усвідомленні. Це можна...
-
Коли ми звертаємося до вивчення історико-філософських розв'язань проблеми буття, то це не є простою даниною визнаним світовим авторитетам;...
Філософія - Петрушенко В. Л. - 14.1. Співвідношення понять "людина - індивід - особа - особистість - індивідуальність". Вихідні цінності людського буття