Філософія - Пазенок В. С. - Неоекономіка - нова соціальна реальність
Економіка сучасного розвинутого суспільства одержала назву "неоекономіка", тобто новітня. її показниками є якісно новий характер виробництва, інноваційні технології, радикально змінний характер такого економічного механізму як гроші.
У структурі новітньої економіки (неоекономіки) гроші набувають якісно нових ознак. Як зазначає О. Тоффлер, "супереймволічна економіка" породжує "спеціалізовані валюти та парагроші (магнітні картки, електронні, "віртуальні", символічні гроші тощо)". Новому призначенню і розумінню грошей сприяють глобалізація світової економіки, що потребує "єдиних" грошей, утворення нових "локальних цивілізацій", зокрема "Великої Європи" з її євро - конкурентом американському долару та іншим національним валютам.
Різноманітні аспекти та сюжети філософії економіки відображають особливості економічної культури та економічної поведінки людей в умовах нової економіки, що вимагає некласичних управлінських рішень, інноваційного стилю мислення, нестандартних дій. Термін "неоекономіка" є породженням інформаційного суспільства. Інформаційна революція, що завершує техніко-економічний цикл розвитку суспільної системи індустріального типу, запровадила принципово нові структурні якісні зміни в усіх сферах людської діяльності, у т. ч. економіці (постекономіка). Онтологічні, тобто фундаментальні, зміни в цій новій економіці зумовлені насамперед якісно новими технологічними чинниками.
Провідними в неоекономіці є науково-інформаційні технології, доля яких в економіці розвинутих країн становить 45-65%. У цих системах господарювання домінуючим стає інформаційний ресурс, центральне місце посідає акумульоване в інформації знання. Саме вони переміщуються на вершину економічного багатства, а його вартісна форма змішується в його основі. Вартість, яка утворюється знанням, стає дедалі помітнішою в загальній структурі вартості, а інформація стає субстанцією сучасної економіки: новітні прилади, механізми і машини є матеріалізованою інформацією. Інформаційні технології перетворюються на предмет праці свідомості людини, яка володіє інформацією. За таких умов інформація є ключем до сучасної економічної діяльності, базовим ресурсом, який має таке саме значення, яке в минулому мали капітал, земля і робоча сила. У сучасній економіці інформація вже набула усталеного соціального та інтелектуального статусу, перетворилася на новий різновид цінностей, який має свої вартісні виміри. При цьому інформаційний ресурс суспільства активно сприяє його демократизації, адже інформація є насамперед суспільним благом, вона здатна належати всім, на відміну від матеріального продукту, що не завжди справедливо розподіляється.
Яскравим показником неоекономіки (суперіндустріальної, постматеріальної, інформаційної економіки), є насамперед поява інтелектуального капіталу (знання, наявність нової перспективної інформації) як інноваційно-творчого (креативного) джерела багатства. Укомплектована висококваліфікованими, добре поінформованими працівниками, оснащена сучасною інформаційною технікою "інтелектуальна компанія" є якісно новою організацією, основні фонди якої мають не безпосередньо матеріальний, а інформаційний характер. Накопичена і відповідно оброблена інформація замінює колишні товарні запаси. Інтелектуальний капітал спричиняє становлення інтелектуальної економіки, головними чинниками якої є працівники розумової праці, для яких інформація і знання є водночас вихідним матеріалом і продуктом діяльності. У США, наприклад, 43% новоутворених робочих місць належить саме їм. Інформація і знання істотно відрізняються від грошових, природних, трудових і технічних ресурсів.
Неоекономіка як буттєва (онтологічна) реальність потребує від її організаторів і учасників відповідного стратегічного та інноваційного мислення. Адже в неоекономічних суспільствах непомірно підвищується рухливість дії законів попиту і пропозицій, помітно розширюється зона ризику, що вимагає від суб'єктів економічної дії гнучкості, оперативності, врахування особливостей ситуації, що швидкоплинно змінюється. Сучасна економіка передбачає розв'язання таких завдань, які потребують комп'ютерних розрахунків із швидкістю 3 млрд операцій за секунду. У США вже почали створення ЕОМ, здатної здійснювати 1000 трлн операцій щосекунди. Це значно загострює проблему самостійності людського розуму, його здатності оцінити варіативність множини рішень, яку пропонує штучний комп'ютеризований розум.
В економічному житті XX-XXI ст. відбувається перехід від системи масового виробництва стандартних виробів до системи, заснованої на випуску багатоманіття дрібносерійних (обмежених невеликими партіями) товарів. Завдяки утвореній знанням вартості така економіка наділяє товари і послуги "індивідуальним характером", що спричиняє появу на ринку нескінченної множини різних видів продукції. Вартість, яка утворюється знанням, за своїм характером потребує суб'єктивізованого суспільства, тобто розвинутої громадської та індивідуальної свідомості.
Для української економіки сюжети філософської рефлексії над сучасним економічним життям, його особливостями мають не лише важливе теоретичне, а й практичне значення. Філософія економіки дає змогу доторкнутися до її прихованих пружин, внутрішніх смислових механізмів, з'ясувати зовнішні і внутрішні чинники якісних трансформацій, які відбуваються в складному світі економічного життя сучасної цивілізації.
Схожі статті
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.6. Філософська теорія суспільства (соціальна філософія)
У широкому сенсі суспільство, яке вивчається соціальною філософією, визначають як соціальність взагалі, як соціум. У цьому аспекті поняття "суспільство"...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Сучасна (новітня) філософія
У ДРУГІЙ половині XIX ст. розпочинається, а на рубежі XX ст. відбувається перехід до нової, некласичної парадигми філософії, тобто виникають неокласичні...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Проблема визначення філософії економіки
Характерною особливістю сучасної філософської науки є посилення уваги до проблем повсякденності, осмислення конкретних форм і сфер буття людини -...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 4.1. Філософія економіки
Характерною особливістю сучасної філософської науки є посилення уваги до проблем повсякденності, осмислення конкретних форм і сфер буття людини -...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 4. Прикладна філософія
Характерною особливістю сучасної філософської науки є посилення уваги до проблем повсякденності, осмислення конкретних форм і сфер буття людини -...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.4. Філософська теорія пізнання (гносеологія)
Із філософською концепцією знання і способами його одержання (пізнання) логічно пов'язана філософська теорія свідомості. На думку Платона, потреба знання...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.6. Філософський світогляд
Філософія є особливим різновидом духовної культури, призначення якого полягає у тому, щоб раціональними засобами випрацьовувати світогляд - узагальнену...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.1. Людина як суб'єкт світогляду
Філософія як теоретична та освітня дисципліна упродовж свого тисячолітнього існування зазнала різноманітних змін: періоди її популярності поступалися...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.11. Філософія і практика
У філософському сенсі "практика" як багатозначне наукове поняття охоплює всю багатоманітність способів реалізації людського буття в різних формах....
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.10. Філософія як софійне знання
Мудрість тлумачать як явище, духовно-практичне знання в його ціннісному (добро, благо, щастя) виразі. Філософська мудрість як ознака і властивість...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.8. Філософська проблематика
Філософія є проблемною дисципліною, яка у теоретичний спосіб відображає прагнення розуму пізнати "плинний світ", його сутнісні значення. Для античних...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Становлення філософської науки
Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.1. Історія (генеалогія) філософії
Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2. Структура філософського знання
Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 3.1. Загальна характеристика теорії проблем
Основні завдання філософської проблемологїї - здійснення рефлексії над теоретичним феноменом "проблема", виявлення різних аспектів її розуміння,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 3. Філософська проблемологія
Основні завдання філософської проблемологїї - здійснення рефлексії над теоретичним феноменом "проблема", виявлення різних аспектів її розуміння,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1. Філософія як форма свідомості і світогляду
Філософія як теоретична та освітня дисципліна упродовж свого тисячолітнього існування зазнала різноманітних змін: періоди її популярності поступалися...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.12. Функції філософії
З'ясування практичних можливостей філософії логічно виводить на розгляд її функцій. Стосовно філософського знання функція розкриває призначення, роль...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.2. Філософська теорія буття (онтологія)
Філософська культура весь час порушує спільні для різноманітних філософських систем проблеми. Однією із них є проблема буття - сущого, того, що присутнє...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Українська філософія: генеза і розвиток
Проблематика української філософії, починаючи від її витоків і до сьогодення, розглядається або окремо, після розгляду основних різновидів світової...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 3.2. Проблема глобальних суперечностей
Філософська проблематика невичерпна. Дискусійні проблеми хвилюють філософів, які належать до світських чи релігійних шкіл, уособлюють історичні,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.7. Філософія як теорія
Для філософії характерний теоретичний світогляд. Поняття "теорія" запозичене із культової сфери, де воно означало "вершину релігійного досвіду",...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Філософія Нового часу
На цьому етапі відбулося формування наукових засад світогляду. Наукоцентризм і раціоналізм - визначальні ознаки новочасної філософії - зумовили вибір як...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.10. Філософська теорія передбачення (прогнозологія)
Первісні мудреці (відуни, друїди, вавилонські халдеї та античні жерці) славилися своїм "вмінням зазирнути" за горизонти буття, "побачити" те, що...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.9. Філософська теорія людини (антропологія)
Проблема людини є центральною для філософії. Вона не просто вінчає всю філософську теорію, а й надає їй людиновимірювального сенсу, зумовлює...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.3. Міфологічний світогляд
Міфологія є формою цілісного масового (колективного) переживання і тлумачення дійсності за допомогою чуттєво-наочних, нерідко персоніфікованих образів. У...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 3.3. Проблема "людського виміру" дійсності
Розв'язувати всі проблеми, породжені сукупною людиною (планетарною спільнотою), має вона сама. Усвідомлення цієї відповідальності людини перед природою,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.5. Філософська теорія взаємозв'язків і розвитку (діалектика)
Знання про навколишній світ, яке забезпечує пізнання, з'ясування способів та засобів пізнавальних процедур (гносеологія), дає змогу порушити питання про...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.9. Філософування як вияв філософії
Однією із іпостасей філософії, "природною прихильністю душі" (І. Кант), тією чи іншою мірою притаманною кожній людині, є філософування. Однак для цього...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.8. Філософська теорія цінностей (аксіологія)
Уперше в історії філософії до проблеми цінностей звернувся Арістотель. На його думку, засадничим поняттям, яке зумовлює існування людських уявлень про...
Філософія - Пазенок В. С. - Неоекономіка - нова соціальна реальність