Філософія - Касьян В. І. - Фрідріх ЕНГЕЛЬС ЛЮДВІГ ФЕЙЄРБАХ І КІНЕЦЬ КЛАСИЧНОЇ НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
Фрідріх Енгельс (1820-1895) - німецький філософ і політичний діяч, один із засновників марксизму. Народився в сім'ї фабриканта. За наполяганням батька залишив гімназію за рік до її закінчення і займався вивченням комерційної справи. Багато часу відводив на самоосвіту. Під час проходження військової служби у вільний час відвідував лекції в Берлінському університеті.
У праці "Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії" (1886) Ф. Енгельс розкриває співвідношення між класичною німецькою філософією, зокрема філософією Гегеля і Фейєрбаха як одним із теоретичних джерел марксизму, і діалектико-матеріалістичною філософією, формулює основне питання філософії і дає нарис матеріалістичного розуміння історії.
У першому розділі праці Ф. Енгельс звертає увагу насамперед на протилежність ролей, які відіграли німецькі й французькі філософи у "політичних переворотах" у Франції та Німеччині. Енгельс характеризує філософію Гегеля, вважає її завершенням класичної німецької філософії. Гегелівська філософія, стверджує Енгельс, є одним із теоретичних джерел марксизму. Розкриває процес розпаду гегелівської школи. Аналізує протиріччя між революційною і консервативною сторонами гегелівської філософії, а саме - між її діалектичним методом та догматичною системою. Енгельс підкреслює, що історичне значення і революційний характер філософії Гегеля полягають у розробці ним діалектичних положень.
У другому розділі Енгельс розкриває сутність матеріалізму та ідеалізму, в зв'язку з чим визначає основне питання філософії як питання про відношення між буттям і свідомістю. Енгельс визначає дві сторони цього питання: про первинність буття і про пізнаванність світу. В зв'язку з цим вирізняється у філософії два напрями: матеріалізм та ідеалізм. Також піддає критиці агностицизм, підкреслює роль суспільної практики і пізнання, залежність розвитку філософії від розвитку науки і матеріального виробництва. Характеризує обмеженість французького матеріалізму XVIII ст.: механіцизм, метафізичність, ідеалізм у розумінні історії.
У третьому розділі Ф. Енгельс приділяє увагу філософським поглядам Фейєрбаха. Зокрема, піддає критиці ірреалістичне розуміння ним історії, що проявляється в філософії релігії та етиці Фейєрбаха.
У четвертому розділі Ф. Енгельс дає короткий нарис основних положень діалектичного матеріалізму й особливо матеріалістичного розуміння історії. Виникнення діалектичного матеріалізму було революційним переворотом у філософії. Ф. Енгельс показує перетворення діалектики в матеріалістичну діалектику і матеріалізму в діалектичний матеріалізм. Останній був послідовно поширений також і на розуміння суспільства і його історії. Матеріалістичну діалектику Ф. Енгельс визначає як науку про загальні закони руху як зовнішнього світу, так і людського мислення, як вчення про розвиток і всезагальний зв'язок у природі, суспільстві й мисленні, показує її протилежність метафізиці. У цьому розділі Ф. Енгельс наголошує на вирішальному значенні, яке мали для формування матеріалістичної діалектики три великих відкриття в природознавстві XIX ст.: відкриття клітини, перетворення і збереження енергії й теорія Ч. Дарвіна.
Аналізуючи суспільство і закони його розвитку, Ф. Енгельс характеризує предметну діяльність людей як відмітну рису суспільного розвитку, розкриває дійсні, матеріальні рушійні сили історії, які приховуються за ідеальними спонуками людей. Він показує причини виникнення класів і класової боротьби, співвідношення економіки й політики, базису й надбудови, Дає філософський аналіз держави, права, філософії. релігії, вказує на зміну предмета філософії, перетворення її в дійсно науковий, діалектико-матеріалістичний світогляд.
Схожі статті
-
Філософія - Касьян В. І. - 13. Марксизм у системі філософської культури
Марксизм пов'язаний з іменами Карла Маркса (1818-1883) і Фрідріха Енгельса (1820-1895). Це філософське і соціально-економічне вчення, якому судилося...
-
Філософія - Касьян В. І. - 7. Основні риси античної філософії
Філософія як самостійна галузь знань виникла в стародавньому грецькому суспільстві в VI-V ст. до н. е. Можна виділити такі найбільш загальні специфічні...
-
Філософія - Касьян В. І. - 27. Категорії "рух" і "розвиток" у філософії
Матерія, як ми знаємо, має різноманітні властивості: нестворюваність, незнищуваність, пізнавальність, невичерпність будови тощо. Але серед них є така,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 6. Своєрідність філософії Стародавніх Індії та Китаю
Філософія як система поглядів на світ вперше з'явилася в Стародавніх Індії та Китаї в кінці II на початку І тисячоліть до н. е. Специфіка розвитку...
-
Філософія - Касьян В. І. - 3. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії
Життя людини - це складний процес свідомого, цілеспрямованого, перетворювального впливу на навколишній світ і на саму себе для забезпечення свого...
-
Філософія - Касьян В. І. - 81. Проблема цінностей у філософії
Філософське вчення про природу цінностей, їх структуру та місце в життєдіяльності людини називається аксіологією (від гр. аксіс - цінність і логос -...
-
Філософія - Касьян В. І. - 56. Предмет соціальної філософії
Однією із складових філософії є соціальна філософія, яка досліджує суспільство. Але суспільство досліджує разом із філософією цілий комплекс наук -...
-
Філософія - Касьян В. І. - 52. Проблема істини у філософії
Метою пізнання є істина. Що це таке? Істина - це правильне, перевірене практикою, відображення в нашій свідомості предметів та явищ природи і...
-
Філософія - Касьян В. І. - 38. Проблема свідомості у філософії
Проблема свідомості - одна з найважливіших і загадкових. Вона як філософська категорія має складну і суперечливу історію, характеризується...
-
Французьке Просвітництво по праву вважається провісником буржуазної революції, що вибухнула 1789 р. у Франції. Основні гасла просвітників: наука і...
-
Філософія - Касьян В. І. - 19. Герменевтика як напрямок сучасної філософії
В античності герменевтикою називалося мистецтво роз'яснення перекладу, тлумачення. Свою назву цей вид діяльності отримав від грецького бога Гермеса, в...
-
Філософія - Касьян В. І. - 18. Феноменологічний напрям у філософії
Феноменологія буквально означає вчення про феномени. Феномен - це філософське поняття, яке означає: 1) явище, яке осягається в чуттєвому досвіді; 2)...
-
Філософія - Касьян В. І. - 5. Співвідношення філософії, науки і релігії
Як уже говорилося, філософії належить особливе місце в структурі суспільної свідомості. Вона пов'язана з усіма її формами, але не зводиться до їх суми і...
-
Філософія - Касьян В. І. - 1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - Підсистема поведінки
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - Ціннісна підсистема
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - Пізнавальна підсистема
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - ПЕРЕДМОВА
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 8. Стиль мислення І особливості середньовічної філософії
Середньовічний світогляд має певні особливості, які відрізняють його від античного. Античний світогляд орієнтований на зовнішній світ (космоцентризм)....
-
Філософія - Касьян В. І. - 4. Основні функції філософії
Філософія виконує багато функцій в життєдіяльності людини. їх треба згрупувати, виділити найбільш важливі. На основі останніх можна виділити і розкрити...
-
Філософія - Касьян В. І. - 47. Діалектика та її альтернативи
У пізнанні реальної дійсності істинним має бути не лише кінцевий результат, тобто сукупність знань, а й шлях, який веде до нього, тобто метод. Проблема...
-
Філософія - Касьян В. І. - 46. Проблема методу пізнання
У пізнанні реальної дійсності істинним має бути не лише кінцевий результат, тобто сукупність знань, а й шлях, який веде до нього, тобто метод. Проблема...
-
Філософія - Касьян В. І. - 20. "Філософія життя"
"Філософія життя" - це ірраціоналістичний напрямок, що сформувався в кінці XIX - на початку XX ст. Він виник як реакція на кризу класичного західного...
-
Філософія - Касьян В. І. - 35. Історичні типи філософських вчень про людину
Питання про сутність людини, її походження, місце і роль у світі - одна з основних проблем філософської думки. Античний образ людини космоцентричний. У...
-
Філософія - Касьян В. І. - Георг ГЕГЕЛЬ ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) - німецький філософ, один із найвидатніших представників німецької класичної філософії. Народився Гегель у...
-
Філософія - Касьян В. І. - 17. Основні ідеї неотомізму
Неотомізм - одна з найбільш впливових течій католицької філософії. Поширена у всьому світі, головним чином у католицьких країнах. Найбільш відомі...
-
Філософія - Касьян В. І. - 80. Культура і цивілізація
Наука - це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обгрунтованих знань про світ. Отже,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 79. Наука в системі духовної культури
Наука - це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обгрунтованих знань про світ. Отже,...
-
Обов'язковими елементами сучасного виробництва є результати науково-технічних досліджень, нові технології, наукові програми, плани та прогнози,...
Філософія - Касьян В. І. - Фрідріх ЕНГЕЛЬС ЛЮДВІГ ФЕЙЄРБАХ І КІНЕЦЬ КЛАСИЧНОЇ НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ