Філософія - Касьян В. І. - 51. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття
Основними структурними елементами теоретичного пізнання як вищої і найбільш розвиненої форми пізнання є ідея, проблема, гіпотеза, теорія. Разом з тим, вони виступають як "вузлові моменти" побудови і розвитку знання на теоретичному рівні.
Ідея. У загальній формі можна сказати, що ідея - це єдність відображення дійсності і цільового устремління.
Тобто це думка, що осягає явища, процеси об'єктивної реальності і одночасно формує мету, прогнозує подальший хід пізнання та практичного перетворення світу.
У науковому пізнанні ідея набуває важливого значення. По-перше, вона підсумовує досвід попереднього розвитку знання в певній галузі науки. По-друге, слугує основою для узагальнення, об'єднання знання в цілісну систему. По-третє, формує конкретні принципи та шляхи подальшого розв'язання проблем, що виникають перед науковим пізнанням.
Проблема - це форма знання, змістом якої є те, що ще не пізнано людиною, але треба пізнати. Іншими словами, це знання про незнання, питання, яке виникає в процесі пізнання і вимагає відповіді. Разом із тим, проблема - це процес, а не застигла форма знання. Процес, який включає два основних моменти або етапи розвитку пізнання: постановку і вирішення.
Проблема як знання про незнання відображає негативний момент проблемної ситуації, який свідчить. про обмеженість пізнавальних та практичних можливостей суб'єкта на певному етапі розвитку пізнання. Але вона є одночасно також засобом і методом пошуку нових знань. Самі проблеми виникають або як наслідок зіткнення теорії зі спостереженням, або як результат протиріч в певній теорії.
Слід відрізняти наукові проблеми від ненаукових, псевдопроблем (наприклад, проблема створення вічного двигуна). Поряд із науковими проблемами існують і практичні проблеми.
Вирішення якої-небудь конкретної проблеми є суттєвим моментом розвитку знання, в ході якого виникають нові проблеми, а також висуваються ті чи інші концептуальні ідеї, в тому числі і гіпотези.
Гіпотеза - це наукове припущення про причину яких-небудь явищ, істинність яких за сучасного стану пізнання і виробництва не може бути перевірена і доведена. Наприклад, гіпотези про походження Сонячної системи.
Гіпотеза завжди висувається в процесі розвитку пізнання для вирішення певної проблеми з метою пояснення нових експериментальних даних або усунення протиріч теорії з негативними результатами експериментів. Оскільки гіпотетичне знання має ймовірний, а не достовірний характер, то воно вимагає перевірки, обгрунтування. В процесі доказу висунутих гіпотез одні з них стають істинною теорією, інші видозмінюються, уточнюються і конкретизуються, треті відкидаються, перетворюються в оману, якщо перевірка дає негативний результат.
Висунення нової гіпотези, як правило, спирається на результати перевірки старої, навіть у тому випадку, коли ці результати були негативними. Більш того, заміна будь-якої гіпотези іншою, більш підходящою, зовсім не означає, що попередня гіпотеза була абсолютно хибною і некорисною на певному етапі наукового пізнання. Формування гіпотези в кінцевому підсумку виявляється необхідним історичним і логічним етапом становлення іншої, нової гіпотези. Так, шлях становлення і розвитку гіпотез пройшли і відкритий Менделєєвим періодичний закон, і теорія Дарвіна тощо.
Перевірена і доведена гіпотеза переходить у розряд достовірних істин і стає науковою теорією.
Теорія - Це вища форма наукового знання, яка дає цілісне уявлення про закономірності та суттєві зв'язки певної сфери дійсності. В широкому розумінні - це комплекс уявлень, ідей, спрямованих на тлумачення та пояснення якого-небудь явища.
Будь-яка теорія - це цілісна система істинного знання, система, що розвивається і яка має складну структуру та виконує ряд функцій.
Основні структурні елементи теорії:
- вихідні основи, тобто фундаментальні поняття, принципи, закони, аксіоми тощо;
- сукупність законів та тверджень, виведених з певної теорії відповідно до певних принципів;
- ідеалізований об'єкт, тобто абстрактна модель суттєвих властивостей і зв'язків предметів, що вивчаються (наприклад, "ідеальний газ", "абсолютно чорне тіло" тощо);
- логіка теорії, спрямована на пояснення структури і зміну знання.
Найважливішим базовим структурним елементом теорії є закон. Тому теорію можна розглядати як систему законів, які виражають сутність досліджуваного об'єкта.
Основні функції теорії:
- синтетична функція - об'єднання окремих достовірних знань в єдину, цілісну систему;
- пояснювальна функція - виявлення причинних залежностей, зв'язків певного явища, суттєвих характеристик його походження та розвитку тощо;
- методологічна функція, тобто на основі теорії формуються різні методи, способи й прийоми дослідницької діяльності;
- передбачувальна функція - на основі теоретичних уявлень про стан відомих явищ робляться висновки про існування невідомих раніше фактів, об'єктів або їх властивостей, зв'язків між явищами і так далі. Передбачення про майбутній стан явищ називають науковим передбаченням;
- практична функція - кінцевим призначенням будь-якої теорії є втілення її в практику, перетворення реальної дійсності, враховуючи інтереси людини.
Схожі статті
-
Філософія - Касьян В. І. - 46. Проблема методу пізнання
У пізнанні реальної дійсності істинним має бути не лише кінцевий результат, тобто сукупність знань, а й шлях, який веде до нього, тобто метод. Проблема...
-
Філософія - Касьян В. І. - 34. Походження людини як філософська проблема
Питання про походження людини хвилювало людство протягом всієї його історії. Але довгий час ця проблема обговорювалася в межах релігії, міфу. В XX ст....
-
Філософія - Касьян В. І. - 33. Проблема єдності світу
У світі існує безкінечне розмаїття речей та явищ. Людина завжди прагне охопити, зрозуміти світ в цілому, в єдності. Але зробити це було досить важко,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 38. Проблема свідомості у філософії
Проблема свідомості - одна з найважливіших і загадкових. Вона як філософська категорія має складну і суперечливу історію, характеризується...
-
Філософія - Касьян В. І. - 1. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 32. Категорії діалектики
Буття характеризується живою рухливістю, переходами, суперечливістю. Мислення відображає всезагальні риси, відносини, зв'язки розвитку буття. Це...
-
Філософія - Касьян В. І. - 48. Єдність чуттєвого і раціонального пізнання
Питання про шляхи пізнання істини давно цікавить філософію. Але це питання виявилось досить складним. У XVII-XVIII ст., коли в філософії на перший план...
-
Філософія - Касьян В. І. - 47. Діалектика та її альтернативи
У пізнанні реальної дійсності істинним має бути не лише кінцевий результат, тобто сукупність знань, а й шлях, який веде до нього, тобто метод. Проблема...
-
Філософія - Касьян В. І. - 13. Марксизм у системі філософської культури
Марксизм пов'язаний з іменами Карла Маркса (1818-1883) і Фрідріха Енгельса (1820-1895). Це філософське і соціально-економічне вчення, якому судилося...
-
Філософія - Касьян В. І. - 44. Поняття ідеології, її роль у суспільстві
Ідеологія - (від гр. idea - ідея і logos - вчення) - це сукупність суспільних ідей, теорій і поглядів, які відображають соціально-економічні умови життя...
-
Філософія - Касьян В. І. - ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 6. Своєрідність філософії Стародавніх Індії та Китаю
Філософія як система поглядів на світ вперше з'явилася в Стародавніх Індії та Китаї в кінці II на початку І тисячоліть до н. е. Специфіка розвитку...
-
Філософія - Касьян В. І. - Підсистема поведінки
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - Ціннісна підсистема
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 50. Основні методи наукового пізнання
У пізнанні розрізняють два рівні: емпіричний та теоретичний. Емпіричний (від гр. еmреіrіа - досвід) рівень знання - це знання, отримане безпосередньо з...
-
Філософія - Касьян В. І. - 49. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
У пізнанні розрізняють два рівні: емпіричний та теоретичний. Емпіричний (від гр. еmреіrіа - досвід) рівень знання - це знання, отримане безпосередньо з...
-
Філософія - Касьян В. І. - 30. Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні
Основні закони розвитку світу розкривають механізм, причину і направленість змін, що відбуваються в ньому. Так, закон взаємного переходу кількісних змін...
-
Філософія - Касьян В. І. - 27. Категорії "рух" і "розвиток" у філософії
Матерія, як ми знаємо, має різноманітні властивості: нестворюваність, незнищуваність, пізнавальність, невичерпність будови тощо. Але серед них є така,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 26. Категорія "матерія" в історико-філософському процесі
Говорячи про основні форми буття (людину, Природу, суспільство, свідомість), ми допускаємо, що все його розмаїття об'єднано якоюсь загальною основою....
-
Філософія - Касьян В. І. - 45. Пізнання і практика
Пізнання здійснюється в процесі практичної діяльності людей, тобто знання не народжуються в свідомості людей самі собою. Пізнання може зростати лише на...
-
Філософія - Касьян В. І. - 24. Філософський зміст проблеми буття
Існують питання, на які за тисячі років кращі мудреці людства не змогли дати прийнятної відповіді. Наприклад: як і чому є те, що є? або: що є, як воно є...
-
Філософія - Касьян В. І. - 43. Форми суспільної свідомості
Одним зі структурних елементів суспільної свідомості є розмаїтість її форм. Це - політична свідомість, правова, моральна, релігійна, естетична, наукова...
-
Філософія - Касьян В. І. - 40. Свідомість і самосвідомість
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов'язано зі складністю такого явища, як свідомість,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 39. Структура свідомості
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов'язано зі складністю такого явища, як свідомість,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 23. Українська філософія як культурно-історичний феномен
В історії людської цивілізації вагоме місце посідає українська філософська думка, яка розвивалась спочатку в межах християнського віровчення. Досить...
-
Філософія - Касьян В. І. - Пізнавальна підсистема
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
-
Філософія - Касьян В. І. - 12. Класична німецька філософія
Класична німецька філософія - розвиток німецької філософії, що охоплює період кінця XVIII - першої половини XIX ст. Для неї характерні такі основні риси:...
-
Філософія - Касьян В. І. - 8. Стиль мислення І особливості середньовічної філософії
Середньовічний світогляд має певні особливості, які відрізняють його від античного. Античний світогляд орієнтований на зовнішній світ (космоцентризм)....
-
Філософія - Касьян В. І. - 31. Закон заперечення заперечення
Всі явища природи та суспільства розвиваються через заперечення. Процес розвитку був би неможливим без заперечення старого новим. Так, з насіння...
-
Філософія - Касьян В. І. - ПЕРЕДМОВА
Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського...
Філософія - Касьян В. І. - 51. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття