Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.2. Спрямованість та періодизація історичного процесу
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву перекладають "Про град Божий", хоча не менш точним був би й дещо інакший переклад, скажімо, - "Про Божеське Суспільство", або ж "Про Державу Божу", "Про Спільноту Божу", "Про Місто Боже" тощо. Б ній ідеться не про місто-поліс давньогрецького чи давньоруського типу, а саме про всесвітню, екуменічну спільноту людей. До того ж - спільноту не політичну, а духовну. Реальним прообразом такої спільності для Августина поставала не тільки, і навіть не стільки, Римська імперія, скільки вже наявна на той час наднаціональна християнська церква (община, спільнота).
3.2.1.2. Спрямованість та періодизація історичного процесу
Спрямованість історії людства Августин визначає двома катастрофами світового значення, що є своєрідними полюсами силового поля історичного процесу: гріхопадінням Адама і Єви та Страшним судом. Все, що відбувається між цими двома подіями, і становить зміст всесвітньої історії, яка є реалізацією початкового божественного плану. Відповідно до реалізації завдань цього божественного проекту історія поділяється Августином на сім віків, або "днів" сотворения: перший - від Адама до всесвітнього потопу; другий - від цього потопу до Авраама; третій - від Авраама до Давида; четвертий - від Давида до Вавилонського полону; п'ятий - від Вавилонського полону до народження Христа; шостий - від народження Христа до його розп'яття з наступним воскресінням; сьомий, коли Бог відпочиває, - від сходження Христа на небо до Страшного суду2. І ця періодизація, і вся філософсько-історична побудова Августина в цілому грунтується на матеріалах біблійної історіографії.
Виходячи як із факту, з того, що пророцтва біблійних пророків збуваються, Августин доходить висновку, що історія прогнозована й осмислена. Основою цієї осмисленості є, як гадає він, божественний промисел, провидіння, божественна напередвизначеність. А на перед-визначеність передбачає мету історії. Цією метою і є побудова суспільства Божого.
3.2.1.3. Спільнота земна й спільнота небесна
Зазначена мета історії реалізується у протиборстві двох великих спільнот людей, змішаних у реальному історичному процесі. Це, з одного боку, спільнота земна чи місто (царство) земне, з іншого боку - спільнота небесна, або місто (царство) Боже. Першу становлять ті, що живуть за людськими законами і будуть покарані посмертно, другу - ті, що узгоджують своє життя з Божою волею, і будуть залучені до царства Божого. "Містом Божим, - писав Августин, - ми називаємо місто, про яке свідчить те саме Письмо, котре, щонайвищого провидіння підносячись над усіма без виключення письмами усіх народів божественним авторитетом, а не випадково здійснюваними враженнями на людські душі, підкорило собі всякого роду уми людські... З цих та інших подібних свідчень, котрі всі наводити було б надто довго, ми знаємо, що існує деяке Місто Боже, громадянами якого ми жагуче прагнемо бути завдяки тій любові, котру вдихнув у нас Засновник його. Громадяни земного міста віддають перевагу своїм богам перед цим Засновником Міста Святого, не знаючи, що Він є Бог богів, - богів не облудних, тобто нечестивих і гордих, котрі, позбувшись Його незмінюваного й спільного для всіх світла й обмежившись жалюгідною могутністю, створюють для себе якимось чином приватні самодержавства й від облещених підлеглих вимагають божественних почестей, а богів благочестивих і святих, що знаходять більше задоволення в тому, щоб себе самих підкорювати одному Богу, ніж - багатьох собі, й самим шанувати Бога, аніж бути шанованими за Бога"3.
Створюючи вчення про принципову відмінність світського і духовного об'єднань людей, світської та релігійної властей, Августин все ж не заперечував і певної позитивної ролі світської держави. А при нагоді - і необхідності використання її засобів в інтересах церкви.
Філософсько-історичні ідеї Августина відіграли роль основи формування та розвитку теологічної філософії історії - від тих часів аж до сьогодення. Та особливо великим значення його філософсько-історичної концепції було в епоху середньовіччя. В цей час європейські філософи історії та й історики не могли не рахуватися з методологією тлумачення й загальною моделлю історичного процесу, запропонованою Августином.
Схожі статті
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.1. Філософсько-історичний компендіум Блаженного Августина
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.1. Світоглядна обмеженість наукового осмислення історії
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні...
-
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.3.3. Закони історії як предмет теорії історичного пізнання
Філософія історії як історична гносеологія, теорія історичного пізнання у широкому сенсі слова, в свою чергу, може поділятися на теорію історичного...
-
Найтрадиційнішим, за всіх якісних змін, шляхом пішли мислителі, у працях яких були реалізовані одні з перших спроб підходу до вивчення історії, що вже...
-
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
-
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
-
1.4.1. Специфіка філософсько-світоглядного осягнення історії Філософський світогляд є третім (останнім за часом виникнення) серед основних історичних...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.4.4. Розширення сфери дії методології історії
В ході наступних методологічних розробок поняття методології істотно збагатилося за своїм змістом ще в одному аспекті. Виявилося, що тлумачення...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.4. Історичний світ релігійної свідомості
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2. Прогресистський напрям філософії історії
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.4.6. Безпосередній методологічний вплив філософії історії
В ході наступних методологічних розробок поняття методології істотно збагатилося за своїм змістом ще в одному аспекті. Виявилося, що тлумачення...
-
В ході наступних методологічних розробок поняття методології істотно збагатилося за своїм змістом ще в одному аспекті. Виявилося, що тлумачення...
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.2. Світоглядна обмеженість історичної науки
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Поняття "філософський історичний світогляд" і "теоретична система історичних знань" справді досить близькі за змістом. Але аж ніяк не тотожні. Для того...
-
Як переконує все викладене попередньо, сьогодні амплітуда тлумачень об'єкта й предмета історичного та філософсько-історичного пізнання сягнула свого...
-
Поряд з іншими утверджується й поширюється (також до своїх крайніх меж) сшєнтистська, наукоцен-трична традиція щодо інтерпретації об'єкта й предмета...
-
Іншим шляхом пішли в розумінні предмета філософії історії та історичної науки представники наукобіжної тенденції, зокрема неокантіанської філософії...
-
Що ж спільного між філософським світоглядним осягненням історії і міфологічним та релігійним світоглядом і чим вони різняться? 1.4.2.1. Дві площини...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1. Початкова характеристика філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1. Філософія історії: поняття, зміст, реальність
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Було б необачністю розглядати міфологічне осягнення історичного процесу лише як прадавню форму розуміння руху людського суспільства, що існувала тільки у...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.3. Історична зміна змісту поняття "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.2. Спрямованість та періодизація історичного процесу