Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.2.3. Монадологічне трактування проблеми
Очевидно не випадковим є той факт, що інші мислителі двадцятого століття, працюючи в галузі філософського історичного пізнання і погоджуючись з тим, що предмет матеріальної філософії становлять історичні цілісності, чи як їх ще називають, історичні тотальності, говорять про них як про множину, а не як про єдино можливий історичний індивід чи універсум. Скажімо, відомий німецький філософ історії Ернст Трьольч солідаризується з Ріккертом з приводу критеріального значення цінностей і смислів при визначенні предмета матеріальної філософії історії, з'ясуванню якої він присвятив окремий підрозділ своєї фундаментальної праці "Історизм та його проблеми". Водночас він вбачає єдність предмета історіософії не в одиничності, унікальності й екстенсивній всеосяжності історичної тотальності, тобто історичного універсуму, а в тому, що той чи інший народ, держава тощо формуються як певна історична єдність, тотальність завдяки неповторності своїх здатностей, фіксованих у системі їх ціннісних чи смислових характеристик. "Предмет історії" - зазначає він, - конституюється через прийняття індивідуальної тотальності, і визначити її можна лише за допомогою поняття іманентної цінності чи смислу. Якщо народи, держави, культурні сфери постають головним чином як такі, то їх єдність у відносно заданій тотальності входить до загальної системи ціннісних чи смислових можливостей"59.
Однак було б хибним вважати, що подібна індивідуальна тотальність існує в однині. Розкриваючи зміст іншого поняття матеріальної філософії історії, - історичного становлення, - яке, на думку Трьольча, має для неї значення не менш основоположне, ніж поняття предмета філософії історії, він підкреслює: "Спочатку, щоправда, становлення, що нас цікавить, відбувається всередині предмета історії, що перебуває далеко від нас, як його власний розвиток. Але таке становлення ніколи не здійснюється ізольовано, а завжди у взаємодії з іншими тотальностями, і саме із схрещень і змішувань виникають найбагатші за змістом важливі утворення. Добре відомими прикладами можуть слугувати греки і Схід, германці та античність, середні віки й іслам. Але це примушує нас розглядати розвиток окремої тотальності у взаємодіткливості та спільному русі з близькими їй тотальностями. Відокремленої історії розвитку не існує"60.
Тезу про те, що відокремленої історії розвитку окремих історичних універсумів, чи тотальностей, не існує, необхідно визнати як безперечно правильну. Жаль тільки, що це необхідна, але все ж недостатня умова автентичного історіософського розуміння людського розвитку. У Ріккерта цей розвиток постає як глобальний і єдиний історичний потік, вичерпний у своїй однині, що неминуче призводить до вельми однобічного тлумачення історії. Однак і Трьольч впадає, щоправда вже з іншого боку, в таку саму однобічність. Адже у нього історія постає як своєрідний архіпелаг острівних, самодостатніх соціокультурних формувань, між якими, попри всі твердження про їх взаємодіткливість і спільний рух, за такого підходу не виявляється справжньої єдності.
Окреслилося, отже, дві крайності в історіософському підході до історії: або ж єдність - ціною втрати розмаїття, або ж розмаїття утворень - ціною втрати єдності цих утворень у контексті всесвітньої історії як цілого. А без розуміння їх єдності визнання всесвітньої історії за ціле або ж перетворюється на декларацію, або ж набуває суто екстенсивного, спеціально-наукового характеру.
2.3.2.3. Монадологічне трактування проблеми
Зняття означених крайностей, як показує досвід останнього періоду розвитку світової філософсько-історичної думки, полягає у переосмисленні тлумаченої історіософської проблеми з позицій тієї традиції у розвитку філософії, яка отримала назву монадологічної. З цих позицій і всесвітньо-історичний процес, і ті історичні цілісні утворення (тотальності), що входять до його складу, постають як своєрідні історичні монади. Тобто, з одного боку, як формування відносно замкнені, унікальні й самодостатні; з іншого ж - як уособлення кожної з інших історичних монад найрізноманітнішого рангу: від такої "дрібної" монади, як окрема людина, до такої глобальної, як всесвітня історія в цілому. Такий підхід якраз і задає горизонт, достатній для повного охоплення, адекватної постановки та успішного вирішення всього кола історіософських проблем філософії історії.
Схожі статті
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.2.2. Історіософія та історична наука: версія Трьольча
Очевидно не випадковим є той факт, що інші мислителі двадцятого століття, працюючи в галузі філософського історичного пізнання і погоджуючись з тим, що...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.1. Три площини філософії історії: загальна характеристика
Варто відразу ж зауважити, що термін "вимір" використовується в даному разі для позначення не того чи іншого емпіричного фіксованого етапу, напряму чи...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3. Основні виміри філософії історії
Варто відразу ж зауважити, що термін "вимір" використовується в даному разі для позначення не того чи іншого емпіричного фіксованого етапу, напряму чи...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1. Філософія історії: поняття, зміст, реальність
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.3. Історична зміна змісту поняття "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.2. Автор терміна "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.1. "Двозначність" положення філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1. Початкова характеристика філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Як переконує все викладене попередньо, сьогодні амплітуда тлумачень об'єкта й предмета історичного та філософсько-історичного пізнання сягнула свого...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2. Філософські та спеціально-наукові знання про минуле
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування об'єкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої...
-
Будучи одним з основних рівнів світоглядного відношення "людина-світ історії"' у системі релігійного осягнення історичної дійсності, історичне...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2.4. Філософська всесвітня історія
Означений різновид рефлективної історії є вже переходом до філософської всесвітньої історії, якщо вона керується загальними точками зору, що є не тільки...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2.3. Рефлективна історія
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування об'єкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2.2. Початкова історія
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування об'єкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої...
-
Зовсім по-іншому розглядається історичний процес з позицій загальносоціологічного, а тим більше, філософсько-історичного (у вузькому сенсі слова)...
-
Зовсім по-іншому розглядається історичний процес з позицій загальносоціологічного, а тим більше, філософсько-історичного (у вузькому сенсі слова)...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
Серед усіх рівнів і різновидів історії як галузі знань про минуле в аспекті розмежування об'єкта й предмета філософсько-історичного вивчення особливої...
-
Поряд з іншими утверджується й поширюється (також до своїх крайніх меж) сшєнтистська, наукоцен-трична традиція щодо інтерпретації об'єкта й предмета...
-
Іншим шляхом пішли в розумінні предмета філософії історії та історичної науки представники наукобіжної тенденції, зокрема неокантіанської філософії...
-
Найтрадиційнішим, за всіх якісних змін, шляхом пішли мислителі, у працях яких були реалізовані одні з перших спроб підходу до вивчення історії, що вже...
-
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.3.2. Від монізму до плюралізму
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
-
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.2.3. Монадологічне трактування проблеми