Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.3.6. Розвиток наукоцентричної традиції тлумачення об'єкта й предмета історичного пізнання
Поряд з іншими утверджується й поширюється (також до своїх крайніх меж) сшєнтистська, наукоцен-трична традиція щодо інтерпретації об'єкта й предмета історичного пізнання. Один із шляхів такого утвердження - розгляд людства в його динамічному розвитку як одного з різновидів предмета науки - філософсько-історичної чи історичної, який (предмет) нічим особливим не відрізняється від предметів інших, у тому числі природничих наук.
Скажімо, П. Варт визнає, що "історія є історією людства на противагу історії природи, від якої вона різко відокремилась уже з самого початку, понад 2000 років тому"32. Але, порівнюючи історію людства й історію природи, аби зрозуміти справжню сутність саме людської історії, він доходить висновку, що докорінних відмінностей між ними немає. Спільним для них є те, що і для однієї й для іншої окрема особина не може бути об'єктом дослідження. Якщо, наприклад, зоологія й розглядає, скажімо, коня, то не як дану біологічну особину, а як представника певного виду. Так само, на думку П. Варта, й історія як наука має справу з людиною не як з індивідом в його самодостатності, а тому, що її життя є типовим для життя багатьох людей або ж справляє на них вплив.
Розбіжність між історією природи та "людською історією" Варт вбачав у тому, що історія природи живої - це історія певного біологічного роду чи множини таких родів. Коли ж ідеться про історію як діяльність людей, то набуває значущості розбіжність між "родом" і "багатьма". У людській історії предметом розгляду є завжди "ті "багато хто", що спільно ведуть боротьбу за існування, тобто не весь людський рід, а лише суспільства всередині цього роду"33. Отже предмет "людської історії"" - не окремі особи й не весь людський рід, а людські суспільства. Все ж, що властиве людям як представникам роду, фізичним істотам, належить до сфери природознавства; при цьому антропологія вивчає людський рід в цілому, а етнологія - його види та різновиди.
Між філософією природознавства й філософією історії П. Варт також не вбачає істотної відмінності. З одного боку, "між філософією природознавства та природничими науками немає, - вважав він, - специфічної різниці, а є лише розбіжність за ступенем... Таке саме взаємне відношення спостерігається між філософією історії й історичною наукою. Історія, як наука, розробляє окремі галузі; філософія історії шукає принципи, спільні для всіх галузей; це та сама наука, але така, що піднялася на вищий ступінь"34.
Як бачимо, Варт цілком вкладається у позитивістську традицію тлумачення предмета філософії історії. Спільним у нього з позитивістами першого покоління є також акцентування спорідненості, якщо не тотожності, філософії історії та соціології. "Досконала соціологія, - на думку Варта, - цілком збігалася б з філософією історії, врешті-решт обидві науки відрізнялися б лише назвою"35. Єдина відмінність між соціологією та філософією історії та, що соціологія як наука про суспільство вже за своєю назвою спрямована лише на один предмет, випускаючи з поля зору інші людські типи, тому, як зазначає Варт, раціональнішим буде найменувати наукове дослідження історії філософією історії. Подібну до цієї точку зору обстоював Вільгельм Вундт, визнаючи предметом соціології стани людського суспільства, а предметом історичної науки - події, що спричиняли означені стани. Та й один з видатних теоретиків марксизму - Г. Плеханов, обстоюючи, на противагу неокантіанцям, науко центричну орієнтацію історії як вельми позитивну, підкреслював, що "історія стає наукою лише остільки, оскільки їй вдається пояснити зображувані нею процеси з точки зору соціології"36.
Загалом же започаткований основоположниками марксизму історичний матеріалізм, тлумачений марксистами як уособлення справжньої науковості й найвищий серед досягнутих людством рівень осмислення суспільного життя розглядався у трьох вимірах: а) як наукова соціально-філософська теорія; б) як наукова загальносоціологічна теорія; в) як наукова загальноісторична теорія. Сам же історичний матеріалізм (матеріалістичне розуміння історії) у рамках марксистської традиції трактується наукою, що її предметом є найзагальніші закони розвитку, структури й функціонування суспільства як динамічної, органічної, внутрішньо розгалуженої цілісності.
Нарешті, найрадикальнішу позицію серед наукоцентристськи зорієнтованих представників історичної галузі пізнання, подібну до позиції містиків серед її наукобіжно спрямованих представників, займають адепти кліометрії - ентузіасти кількісного визначення історії, що предметом пізнання визнають історичну дійсність як мережу відношень, що можуть і мають бути виражені у математичній формі. Філософія ж історії у цьому випадку взагалі елімінується з арсеналу форм осмислення реалій історії як псевдонаука, всі поняття її оголошуються фікціями, оскільки вона нібито не має справжнього предмета вивчення. Звичайно, для безпосереднього обчислення кількісних параметрів історичних об'єктів філософія історії представникам кліометрії справді непотрібна і може сприйматися ними скептично. Але лише доти, доки ця галузь не дійде у своєму розвитку до стадії докорінної кризи, коли постане питання про необхідність переосмислення самих основ її побудови чи перебудови, подальшого функціонування чи розвитку.
Схожі статті
-
Іншим шляхом пішли в розумінні предмета філософії історії та історичної науки представники наукобіжної тенденції, зокрема неокантіанської філософії...
-
Найтрадиційнішим, за всіх якісних змін, шляхом пішли мислителі, у працях яких були реалізовані одні з перших спроб підходу до вивчення історії, що вже...
-
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
-
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1. Об'єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання
2.1. Об'єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1.1. Історичний процес як об'єкт філософії історії Як ми переконалися, філософія історії,...
-
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2.5. Гегель про об'єкт і предмет філософії історії
Означений різновид рефлективної історії є вже переходом до філософської всесвітньої історії, якщо вона керується загальними точками зору, що є не тільки...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - Розділ 2. Філософія історії як галузь пізнання
2.1. Об'єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1.1. Історичний процес як об'єкт філософії історії Як ми переконалися, філософія історії,...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.4. Історичний світ релігійної свідомості
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.2. Світоглядна обмеженість історичної науки
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Поняття "філософський історичний світогляд" і "теоретична система історичних знань" справді досить близькі за змістом. Але аж ніяк не тотожні. Для того...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.4.3. Надприродне як перетворена форма історичного
Важливість релігійної свідомості у системі людського осмислення історичних явищ чималою мірою зумовлена й тим, що всі компоненти цієї свідомості...
-
З особливою чіткістю ця відмінність спостерігається з середини XIX ст., коля формується і в класичній формі виявляється протилежність сцієнтистського та...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2.4. Філософська всесвітня історія
Означений різновид рефлективної історії є вже переходом до філософської всесвітньої історії, якщо вона керується загальними точками зору, що є не тільки...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.3.2. Від монізму до плюралізму
Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.1.2. Історія як процес розвитку загалом
2.1. Об'єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1.1. Історичний процес як об'єкт філософії історії Як ми переконалися, філософія історії,...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.1.1. Основні значення терміна "історія"
2.1. Об'єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1.1. Історичний процес як об'єкт філософії історії Як ми переконалися, філософія історії,...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.1. Історичний процес як об'єкт філософії історії
2.1. Об'єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1.1. Історичний процес як об'єкт філософії історії Як ми переконалися, філософія історії,...
-
З особливою чіткістю ця відмінність спостерігається з середини XIX ст., коля формується і в класичній формі виявляється протилежність сцієнтистського та...
-
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін "релігія" За своїм етимологічним значенням термін...
-
1.4.1. Специфіка філософсько-світоглядного осягнення історії Філософський світогляд є третім (останнім за часом виникнення) серед основних історичних...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Будучи одним з основних рівнів світоглядного відношення "людина-світ історії"' у системі релігійного осягнення історичної дійсності, історичне...
-
Будучи одним з основних рівнів світоглядного відношення "людина-світ історії"' у системі релігійного осягнення історичної дійсності, історичне...
-
З усього наведеного вище видно, що філософію історії аж ніяк не можна розглядати відокремлено від філософсько-світоглядного історичного осмислення...
-
Найпротилежнішими є точки зору, з одного боку, адептів релігії, її захисників, теоретиків і проповідників, які розглядають релігію як вищу,...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Одним із наслідків історичної обумовленості є поліфункціональність усіх утворень (від бога до речі), приписування кожному об'єктові властивостей:...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.5.2. Релігія як соціальний інститут: сучасне трактування
Таким чином, якщо релігійний світогляд розглядати у його найширшому значенні як один із трьох основних, поряд з міфологічним і філософським, способів...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.3.6. Розвиток наукоцентричної традиції тлумачення об'єкта й предмета історичного пізнання