Філософія - Данильян О. Г. - Явище і сутність
Це категорії, які визначають різні ступені пізнання, кожний з яких відображає реальний рівень глибини осягнення об'єкта. Сутність - це філософська категорія для позначення внутрішньої, відносно прихованої й стійкої сторони об'єктивної дійсності, яка визначає природу предмета, процесу і властиві їм закономірності розвитку. Явище-це категорія для позначення у предметі, процесі того, що знаходить свій вияв безпосередньо, з'являється перед нами.
Діалектичний взаємозв'язок між сутністю і явищем виявляється в тому, що:
А) сутність і явище нерозривно пов'язані між собою. Явище не може існувати без того, що в ньому є, тобто без сутності. В сутності немає нічого, що не виявлялося б так чи інакше;
Б) єдність сутності і явища не означає того, що вони збігаються, є тотожними. Сутність завжди прихована за явищем. Якби форма виявлення і сутності речей безпосередньо збігалися, то наука була б непотрібна;
В) явище більш динамічне, мінливе, ніж сутність, а сутність стійка, менш мінлива. Вона зберігає себе у всіх змінах. Але, будучи стійкою щодо явища, сутність не залишається абсолютно непохитною;
Г) явище більш багате, ніж сутність. Воно має в собі не тільки виявлення внутрішнього змісту, суттєвих зв'язків об'єкта, але й будь-які випадкові відношення, особливі риси цього об'єкта.
Специфічною формою взаємовідношення сутності і явища, що фіксує їх суперечливий зв'язок між собою, є видимість. Це однобічне неадекватне відображення нашими відчуттями прояву сутності речей, точніше, певних сторін сутності. Мета наукового пізнання і полягає в тому, щоб за видимістю розкрити сутність речей і явищ.
Зміст і його форма
Ці категорії є подальшою конкретизацією сутності і явища. Зміст - це сукупність елементів, сторін, властивостей, зв'язків і тенденцій, що складають даний предмет, процес, явище.
Чи може зміст існувати сам по собі?
Кожен, хто був на заводі, знає, що перед збиранням машини завжди є всі деталі, весь ЇЇ "зміст". Але чи можна сказати, що перед нами машина? Звісно, ні. Машина з конвеєра зійде тоді, коли всі деталі будуть правильно зібрані або їм буде надана відповідна форма. Зміст завжди мусить бути оформлений - інакше його немає, як нема машини, хоча поряд лежить купа всього того, з чого вона робиться. Отже, будь-якому предмету, явищу притаманні не лише зміст, але і форма. Форма - це спосіб організації предметів і процесів, які становлять зміст. Іншими словами, форма речі - це організація стійких внутрішніх зв'язків між елементами, що дозволяє їй виступати як єдине ціле і виконувати всі властиві функції.
Діалектична взаємодія між змістом і формою виявляється в тому, що:
1) зміст і форма перебувають у тісному взаємозв'язку. Ні за яких реальних умов, ніде і ніколи не існує неоформленого змісту і беззмістовної форми. Спроба відокремити форму від змісту, приписати формі самостійне значення веде до формалізму (від formalis - який стосується форми);
2) в єдності змісту і форми головним є зміст. Форма завжди змінюється внаслідок трансформації змісту. Не якась зовнішня сила, а саме зміст формує себе. Так, розвиток науки, відкриття нових законів, об'єктивних істин вимагає й нових відповідних уявлень, формул, теорій, які оформлюють зміст цих нових законів;
3) єдність форми і змісту передбачає відносну самостійність, активну роль форми щодо змісту. Відносна самостійність форми виявляється: а) у відставанні форми від розвитку змісту. Зміст ніколи не залишається на одному рівні. Він змінюється. Форма також не залишається незмінною. Проте порівняно зі змістом вона більш стійка, менш рухлива. Це пояснюється тим, що зміст має власний рух, тоді як форма від нього залежить. Форма, на відміну від змісту, виступає як більш консервативна сторона явища. Вона неминуче відстає від свого змісту; б) у зворотній дії форми на зміст. Ця дія подвійна: форма або сприяє перетворенню змісту, або гальмує його. Звичайно, якщо форма відповідає руху змісту, вона створює умови для його прискореного розвитку. А якщо виникають суперечності між ними - зміст не може належно розвиватися, йому заважає стара форма. Тож рано чи пізно настає момент розв'язання суперечностей. Відповідно до нового змісту створюється нова форма. Отже, суперечність між змістом та формою є одним із джерел зміни предметів і явищ, перетворення їх на інші предмети і явища.
Схожі статті
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Історичні форми і особливості діалектики
Для сучасної людини, яка вступає в еру інформаційної цивілізації, уявлення про швидкоплинність процесів, що відбуваються у світі, є невід'ємним для її...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Принцип розвитку
Діалектика як вчення про загальні закони буття виходить з того, що об'єктивний світ перебуває в постійному русі, зміні та розвитку. Це положення...
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 7. Діалектика як вчення про розвиток та її альтернативи
Для сучасної людини, яка вступає в еру інформаційної цивілізації, уявлення про швидкоплинність процесів, що відбуваються у світі, є невід'ємним для її...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Предмет філософії та коло її основних проблем
Зміст предмета філософії формувався історично залежно від рівня розвитку культури. На ранніх етапах існування філософії вона містила всю сукупність знань...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Принцип зв'язку
Вихідним моментом у розкритті змісту будь-якої науки (і діалектика щодо цього не є винятком) є аналіз її принципів. Що ж таке принципи? У філософському...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Діалектичні принципи загального взаємозв'язку та розвитку
Вихідним моментом у розкритті змісту будь-якої науки (і діалектика щодо цього не є винятком) є аналіз її принципів. Що ж таке принципи? У філософському...
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 6. Свідомість як філософська проблема
Свідомість - це наші думки, почуття, уявлення, воля. Усе це складає дуже важливу здатність людини розуміти навколишнє, усвідомлювати своє місце в...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 3. Спосіб та форми існування матерії
Невід'ємною частиною вчення про матерію є уявлення про рух. Його вивчає багато наук. Завдання кожної з них полягає в тому, щоб з'ясувати закономірності...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 3. Загальні закони розвитку
Центральне місце в системі законів діалектики посідає закон діалектичної протилежності. Для з'ясування суттєвих моментів закону необхідно розглянути...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Проблема свідомості у філософії. Генезис свідомості та її сутність
Свідомість - це наші думки, почуття, уявлення, воля. Усе це складає дуже важливу здатність людини розуміти навколишнє, усвідомлювати своє місце в...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Пізня класика
Багатим на різноманітні школи був і завершальний цикл античної філософії (пізня класика). Зупинимося на ідеях найавторитетніших шкіл цього етапу....
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві
РОЗДІЛ 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві Термін "філософія" приблизно в VI ст. до н. е. ввів славнозвісний математик і мислитель...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Людвіг Андреас Фейєрбах
Так, Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Водночас Фіхте вважав, що з міркувань Канта можна без будь-яких втрат вилучити...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Георг Вільгельм Фрідріх Гегель
Так, Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Водночас Фіхте вважав, що з міркувань Канта можна без будь-яких втрат вилучити...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Функції свідомості
Структурні елементи свідомості перебувають у взаємозв'язку та взаємодії і забезпечують свідомості ряд життєво важливих для людини функцій. Головною...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Йоганн Готліб Фіхте
Так, Фіхте розглядав своє вчення як пряме продовження філософії Канта. Водночас Фіхте вважав, що з міркувань Канта можна без будь-яких втрат вилучити...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Світогляд людини, його суть, структура та історичні типи
РОЗДІЛ 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві Термін "філософія" приблизно в VI ст. до н. е. ввів славнозвісний математик і мислитель...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Висока класична доба античної філософії
Бере свій початок у другій половині V ст. до н. с. У цей період з'являється чітка тенденція теми людини в системі інших філософських проблем. Найбільш...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Поняття і структура матерії
Спроби вирішити питання про єдність всього сущого історично привели до виникнення поняття "субстанція" (лат. substantia - сутність). Під субстанцією...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 1. Буття і основні його форми
РОЗДІЛ 5. Філософській зміст проблеми буття Як відомо, особливістю філософії як науки є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. Тож...
-
Філософія - Данильян О. Г. - РОЗДІЛ 5. Філософській зміст проблеми буття
РОЗДІЛ 5. Філософській зміст проблеми буття Як відомо, особливістю філософії як науки є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. Тож...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Частина друга. Онтологія, гносеологія, соціальна філософія
РОЗДІЛ 5. Філософській зміст проблеми буття Як відомо, особливістю філософії як науки є те, що вона дає найбільш узагальнене знання про те, що існує. Тож...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Частина перша. Сутність філософії та основні етапи її розвитку
РОЗДІЛ 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві Термін "філософія" приблизно в VI ст. до н. е. ввів славнозвісний математик і мислитель...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Філософія Середньовіччя, її особливості
Наступним етапом у розвитку філософської думки є середньовічна філософія. Середні віки охоплюють величезний тисячолітній період історії (У-ХУ ст.). У...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Натурфілософський період (рання класика)
Розпочинається антична філософія з появи натурфілософських ідей, тобто з філософського осмислення природи. У грецькій мові слово "природа" звучить як...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Філософський раціоналізм
Далі розвиток емпірико-сенсуалістичної гносеології вже в XVIII ст. продовжують Джордж Берклі (1685-1753) і Давид Юм (1711-1776). Джордж Берклі -...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Суб'єктивно-ідеалістична парадигма у філософії
Далі розвиток емпірико-сенсуалістичної гносеології вже в XVIII ст. продовжують Джордж Берклі (1685-1753) і Давид Юм (1711-1776). Джордж Берклі -...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Містика
Погляди Августина Блаженного і його послідовників стали основою для середньовічної філософії, яка дістала назву схоластики. Що це за філософія? Саме...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Класична схоластика
Погляди Августина Блаженного і його послідовників стали основою для середньовічної філософії, яка дістала назву схоластики. Що це за філософія? Саме...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Рання схоластика
Погляди Августина Блаженного і його послідовників стали основою для середньовічної філософії, яка дістала назву схоластики. Що це за філософія? Саме...
Філософія - Данильян О. Г. - Явище і сутність