Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 3.3. Методи і моделі управління підприємством
Під методами управління розуміють способи впливу на окремих працівників (членів трудового колективу) чи трудові колективи в цілому, необхідні для досягнення поставлених цілей підприємства. При цьому слід чітко усвідомлювати призначення делегування повноважень і відповідальності, які несуть всі члени трудового колективу підприємства.
Повноваження об'єднують вище керівництво з нижчими рівнями працюючих і забезпечують можливість розподілу та координування завдань.
Засобом, за допомогою якого керівництво встановлює стосунки між рівнями повноважень, є делегування. Організаційний процес неможливо зрозуміти без попереднього розгляду делегування та пов'язаних з ним повноважень і відповідальності.
Делегування представляє собою передачу завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Делегування є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників численні завдання. Якщо завдання не делегується іншим працівникам, керівник змушений виконувати його самостійно. Отже, делегування є дією, яка перетворює людину в керівника.
Відповідальність - це зобов'язання виконувати поставлені завдання та відповідати за їх наслідки, відповідальність означає, що працівник приймає всі ризики за неналежне виконання завдання перед тим, хто передає йому повноваження.
Делегування реалізується лише у випадку прийняття повноважень, проте відповідальність не може бути делегована. Керівник не може розмежовувати відповідальність, передаючи її підлеглим. Хоча особа, на яку покладена відповідальність за вирішення певного завдання, не обов'язково повинна виконувати його особисто, вона залишається відповідальною за якісне завершення роботи.
Повноваження - це обмежене право щодо використання ресурсів організації та спрямування зусиль підлеглих працівників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не особі, яка займає її в даний момент. На підприємстві межі повноважень визначаються політикою, процедурами, правилами та посадовими інструкціями, викладеними письмово або переданими підлеглому усно. Межі повноважень поширюються в напрямку вищих рівнів управління і визначаються традиціями, культурними стереотипами та звичаями. Ці фактори, з одного боку, обмежують повноваження, а з іншого, - створюють їм міцне підгрунтя.
Повноваження та владу частково ототожнюють. Повноваження визначається як делеговане, обмежене, притаманне даній посаді право на використання ресурсів підприємства. На відміну від цього, влада - це здатність діяти або можливість впливати на ситуацію (тобто, можна мати владу, не маючи повноважень). Іншими словами, повноваження засвідчують, що особа, яка обіймає певну посаду, має право робити певні дії. влада визначає, що вона дійсно може їх здійснити.
Розрізняють два типи повноважень: лінійні й апаратні.
Лінійні повноваження - це повноваження, які передаються безпосередньо від керівника підлеглому і далі іншим підлеглим. Саме лінійні повноваження надають керівнику законну владу для спрямування підлеглих на досягнення поставленої мети. Керівник, наділений лінійними повноваженнями, має також право приймати певні рішення без узгодження з іншими керівниками у встановлених підприємством порядком або звичаями межах. Делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управпіння. Однак в багатьох ситуаціях лінійні повноваження не можуть забезпечити ефективне здійснення управління, що пояснюється численністю та розмаїтістю функцій, виконуваних адміністративним апаратом, враховуючи особливості цих функцій, виділяють апаратні повноваження, основними з яких є:
1) рекомендаційні повноваження грунтуються на тому, що лінійне керівництво при виникненні потреби може (але не зобов'язано) звернутися за консультацією до спеціалізованого консультативного апарату;
2) обов'язкові узгодження потрібні в тому випадку, копи управлінський апарат відчуває труднощі у спілкуванні з лінійним керівництвом; у цьому випадку підприємство розширює повноваження апарату до обов'язкового узгодження з ним певних рішень, однак лінійні керівники не зобов'язані дотримуватися рекомендацій апарату;
3) паралельні повноваження мають за мету розширити обсяг повноважень управлінського апарату вищим керівництвом шляхом надання йому права відхилення рішень лінійного керівництва для урівноваження влади та попередження поминок;
4) функціональні повноваження полягають в тому, що управлінський апарат, наділений функціональними повноваженнями, може запровадити чи заборонити певні дії в межах своєї компетенції, тим самим усуваючи різницю між лінійними та штабними обов'язками для досягнення практичних цілей;
5) лінійні повноваження всередині управлінського апарату виникають в разі розгалуженого адміністративного апарату управління підприємством, або у випадку об'єднання підприємств.
Отже, керівництво повинно вирішити, лінійною чи апаратною буде управлінська діяльність. Однак розгляд апаратної діяльності як несуттєвої для досягнення поставленої мети неприпустимий. Всі види здійснюваної діяльності повинні полегшувати досягнення мети. Якщо певний вид діяльності цьому не сприяє, його слід усунути, а не переводити до розряду апаратно-штабних.
Не останню роль в управлінні відіграє обраний ним стиль.
Найбільш раннім підходом до оцінки стилю управління був погляд, заснований на оцінці особистих якостей. Відповідно до особистісної теорії лідерства (також відомої як теорія великих людей), кращі з керівників мають визначений набір загальних якостей (рівень інтелекту, знання, вражаюча зовнішність, чесність, здоровий глузд, ініціативність, соціальна й економічна освіта і високий ступінь впевненості в Собі). Тому, якщо в людині виявляють ці якості, то, можливо, їхній розвиток, в майбутньому допоможе цій людині стати гарним керівником. Однак на практиці з'ясувалося, що людина не стає керівником тільки завдяки тому, що має потрібний для цього набір особистих властивостей, тому що структура особистих якостей керівника повинна співвідноситися з особистими якостями, діяльністю і метою діяльності його підлеглих. Саме на цих підвалинах виник поведінковий підхід, який став основою для більш точного визначення поняття "стиль управління", під яким слід розуміти стійку систему способів, методів і форм практичної діяльності менеджера, звичну манеру поведінки керівника стосовно підлеглих, націлену на вплив і спонукання їх до досягнення поставлених цілей. Ступінь делегованих керівником повноважень, використовувані ним типи влади, його турбота про людські відносини чи про виконання завдань відбивають стиль керівництва, що характеризує його як лідера.
Але і цей підхід не є досконалим. Як показали подальші дослідження, для забезпечення ефективного керівництва слід ураховувати ситуаційні фактори, які включають потреби й особисті якості підлеглих, характер завдання, вимоги і вплив мікросередовища, наявну інформацію. Це означає, що керівник-лідер повинен адекватно поводитися в різних ситуаціях.
Кінцевою метою діяльності керівника є досягнення поставленої підприємством мети. А звична манера поведінки керівника стосовно підлеглих, ступінь впливу на них власне і є стилем управління.
За традиційною системою класифікації стиль може бути автократичним і ліберальним (це буде стиль, зосереджений на роботі чи на людині).
Автократичний лідер є авторитарним керівником. Автократичний керівник має достатню владу, щоб нав'язати свою волю виконавцям. Автократ навмисно апелює до потреб більш низького рівня своїх підлеглих, виходячи з припущення, що це той самий рівень, на якому вони оперують.
Схожі статті
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 3.2. Функції управління, їх характеристика
Перелік питань для розгляду і засвоєння: 3.1. Сутність процесу управління підприємством. 3.2. Функції управління, їх характеристика. 3.3. Методи і моделі...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 3.1. Сутність процесу управління підприємством
Перелік питань для розгляду і засвоєння: 3.1. Сутність процесу управління підприємством. 3.2. Функції управління, їх характеристика. 3.3. Методи і моделі...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Перелік питань для розгляду і засвоєння: 3.1. Сутність процесу управління підприємством. 3.2. Функції управління, їх характеристика. 3.3. Методи і моделі...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 1.4. Об'єднання підприємств
Як визначено в ст.70 ГКУ, підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - Особливості створення підприємства
Підприємства в Україні здійснюють свою діяльність відповідно до вимог ст.62-71 Господарського Кодексу України, якщо інше щодо підприємств окремих видів...
-
У підприємництві доцільно розглядати два основних елементи: - інноваційну діяльність як підприємницьку функцію; - дії підприємця як носія і втілювача...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 2.3. Форми здійснення підприємницької діяльності
Аналізуючи різні точки зору щодо визначення сутності підприємництва, можна зробити висновок, що як соціально-економічний феномен підприємницька...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 2.2. Історія розвитку підприємницької діяльності
Підприємництво як процес організації виробництва товарів і надання послуг для задоволення постійно відновлюваного попиту й одержання прибутку, а також як...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 2.9. Договірна діяльність у сфері підприємництва
Невід'ємною складовою співробітництва в сфері підприємництва є угода, тобто економіко-правова форма досягнення підприємницької мети. Згідно зі СТ.41...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 2.5. Формування ефективного підприємницького середовища
У підприємництві доцільно розглядати два основних елементи: - інноваційну діяльність як підприємницьку функцію; - дії підприємця як носія і втілювача...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 1.2. Нормативно-правові основи функціонування підприємств
Підприємства в Україні здійснюють свою діяльність відповідно до вимог ст.62-71 Господарського Кодексу України, якщо інше щодо підприємств окремих видів...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - Особливості державної реєстрації підприємства
Відповідно до ст.58 ГКУ суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійснюється у виконавчому...
-
Перелік питань для розгляду і засвоєння: 1.1. Поняття і характерні риси підприємства, основні види його діяльності. 1.2. Нормативно-правові основи...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 2.1. Зміст і поняття підприємницької діяльності
Перелік питань для розгляду і засвоєння: 2.1. Зміст і поняття підприємницької діяльності. 2.2. Історія розвитку підприємницької діяльності. 2.3. Форми...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Перелік питань для розгляду і засвоєння: 2.1. Зміст і поняття підприємницької діяльності. 2.2. Історія розвитку підприємницької діяльності. 2.3. Форми...
-
Активність підприємства в структурованому конкурентному ринковому середовищі можна відтворити графічно, взявши за основу моделі кругообігу підприємств у...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 2.8. Державна підтримка підприємницької діяльності
Здійснення державної підтримки підприємництва регламентовано в ГКУ ст.48, відповідно до якої з метою створення сприятливих організаційних та економічних...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 2.7. Культура підприємницької діяльності
Одним з факторів впливу на формування належного підприємницького середовища, урахування якого особливо актуалізується на сучасному етапі розвитку...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 2.6. Поняття і зміст інтрапренерства
Як показав чотирнадцятирічний досвід функціонування підприємств в нових, трансформованих умовах, методом випробувань і помилок досягнуто досить значних...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - РОЗДІЛ 1. ПІДПРИЄМСТВО ЯК СУБ'ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Перелік питань для розгляду і засвоєння: 1.1. Поняття і характерні риси підприємства, основні види його діяльності. 1.2. Нормативно-правові основи...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - Загальний порядок ліквідації підприємства
Відповідно до ст.59 ГКУ припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом: - реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення); -...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - Особливості ліквідації та реорганізації підприємств
Відповідно до ст.59 ГКУ припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом: - реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення); -...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - ПЕРЕДМОВА
Становлення ринково орієнтованої системи господарювання та розвиток досконалих конкурентних відносин між її суб'єктами в Україні вимагають впровадження...
-
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 1.3. Види підприємств, їх характеристика
При здійсненні будь-якого виду діяльності суб'єктом господарювання на ринку великого значення набувають такі його ознаки як форма власності, правовий...
-
Економіка підприємства - Ковальчук І. В. - 2.2. Методи і моделі управління
Реалізація функцій управління потребує розроблення і впровадження механізму управління, тобто набору засобів і методів управління. Методи управління - це...
-
Економіка підприємства - Ковальчук І. В. - Типи організаційних структур управління підприємством
Для того щоб уникнути кризових явищ, топ-менеджмент має здійснювати ефективне керівництво процесом розвитку підприємства, насамперед через систему...
-
Економіка підприємства - Ковальчук І. В. - 2.3. Організаційні структури управління підприємством
Для того щоб уникнути кризових явищ, топ-менеджмент має здійснювати ефективне керівництво процесом розвитку підприємства, насамперед через систему...
-
Економічна теорія - Білецька Л. В. - Форми і методи наукового управління підприємством
Традиційні управлінські повноваження виходять від організації. Менеджер отримує право заохочувати або карати підлеглих з метою дії на їх поведінку разом...
-
Економіка підприємства - Ковальчук І. В. - Тема 2. Управління підприємством
Нормативна база 1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV. 2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV. 3. Закон...
-
Менеджмент підприємства - Хомяков В. І. - Основи управління підприємством
По суті, управління підприємством (менеджмент) полягає у впливі однієї особи або групи осіб (менеджерів) на інші особи (ті, якими управляють) для...
Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 3.3. Методи і моделі управління підприємством