Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г. В. - 3.4. Аналіз якості виробленої продукції

Узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції. Завдання аналізу. Способи узагальненого оцінювання виконання плану з якості продукції: бальний метод, середній коефіцієнт сортності, середньозважені ціни у зіставних умовах. Методика розрахунку впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства. Причини зниження якості продукції.

Важливим показником діяльності промислових підприємств е якість продукції. Підвищення його - одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін.

Якість продукції - це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції, і

Узагальнюючі показники характеризують Якість усієї виробленої продукції незалежно від її виду і призначення:

А) частка нової продукції в загальному її випуску;

Б) частка продукції вищої категорії якості;

В) середньозважений бал продукції;

Г) середній коефіцієнт сортності;

Д) частка атестованої і не атестованої продукції;

Е) частка сертифікованої продукції;

Є) частка продукції, що відповідає світовим стандартам;

Ж) частка продукції, що експортується, у тому числі у високо-розвинуті промислові країни.

Індивідуальні (одиничні) показники Якості продукції характеризують одну із її властивостей:

А) корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, вміст білка в продуктах харчування);

Б) надійність (довговічність, безвідмовність у роботі);

В) технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергомісткість);

Г) естетичність виробів.

Непрямі показники - це штрафи за неякісну продукцію, за обсяг і частку забракованої продукції, за частку продукції, на яку надійшли рекламації від покупців, за втрати від браку і т. ін.

Перше завдання аналізу - вивчити динаміку перелічених показників, виконання плану їх рівня, причини зміни їх і дати оцінку роботи підприємства за рівнем якості продукції.

Як видно із табл. 3 .10, за звітний рік на підприємстві проведено певну роботу для поліпшення якості продукції та підвищення її конкурентоспроможності, про що свідчить збільшення частка продукції вищої категорії якості і продукції, що експортується.

Таблиця ЗЛО. Аналіз узагальнюючих показників якості продукції

Показник

Минулий

Звітний рік

Рік

План

Факт

Середньозважений бал якості продукції

0,70

0,75

0,74

Частка, %:

Продукції вищої категорії якості

75.00

76,00

78,00

Продукції, що експортується

12,50

15,60

15,70

Забракованої продукції

0,55

0,40

0,50

Продукції з рекламацією

0,30

0,25 ,

0,20

Втрати від браку, тис. грн

450

350

420

За продукцією, якість якої характеризують сортом або кондицією, визначають частку продукції кожного сорту (кондиції) в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну виробу у зіставних умовах. Оцінюючи виконання плану за першим показником, фактичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють з плановою, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих періодів.

Середній коефіцієнт сортності Можна визначити за відношенням вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною І сорту (табл. 3.11).

&#*- УвпЖЦІс '

Таблиця 3.11. Аналіз якості продукції

Сорт продукції

Ціна за

1 туб,

Грн

Випуск продукції, туб

Вартість випуску, тис. грн

*0

#

За ціною І сорту

І

6 000

2 880

3 528

17 280

21 168

17 280

21 168

П

5 000

1 728

1 008

8 640

5 040

10 368

6 048

III

2 500

1 152

504

2 880

1 260

6 912

3 024

Усього

5 000

5 760

5 040

28 800

27 468

34 560

ЗО 240

Звідси коефіцієнт сортності:

O у базисному періоді - 0,833 (28 800 : 34 560);

O у звітному періоді - 0,908 (27 468 : ЗО 240).

Індекс зростання якості продукції - 1,09 (0,908 : 0,833).

Друге завдання аналізу - визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: на випуск товарної продукції (д 777), на виручку від реалізації продукції (Д В) І прибуток (Д Я). Розрахунок виконують так:

Д777 = (Ці-Цо)КВЛІ;

Ав = щГ-ц0)урп

ДЯ = [№ - До) урщ] - ЦсГ - с0) o урпіі,

Де До і Ці - відповідно ціна виробу до і після зміни якості;

Со і Сі - відповідно рівень собівартості виробу до і після зміни якості;

Увп - кількість виробленої продукції підвищеної якості;

Урп - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спершу необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмами визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, на виручку і прибуток від її реалізації.

Розрахунок впливу сортового складу продукції на обсяг її виробництва у вартісному вираженні можна здійснити за одним із чотирьох способів, описаних у попередньому параграфі, які за* стосовують для аналізу структури виробництва продукції. Виконаємо цей розрахунок за методом абсолютних різниць: зміну частки за кожним сортом (Д¥,) треба помножити на ціну відповідного сорту (-Ці), а результати додати. Отриману зміну середнього рівня ціни треба помножити на загальний фактичний випуск продукції цього виду в натуральному вираженні (КВ/7ЗагД).

АДсОРТ=І(А*гДіо); >

ЛВЛСорт = ДЦСорт - УВПШгЛ.

Як видно із табл. 3.12, у зв'язку із підвищенням якості продукції (збільшення частки продукції І сорту і зменшення відповідно частки продукції П і III сорту) середня ціна реалізації виробу А вища від планової на 450 грн, а вартість усього фактичного випуску - на 2268 тис. грн (450 грн * 5040 туб).

Таблиця 3.12. Вплив сортового складу продукції на обсяг випуску виробу А у вартісному вираженні

Структура продукції, %

Зміна

Сорт продукції

Оптоаа ціна 1 туб, грн

H

+o -

Середньої

Ціни за рахунок структури, грн

І

6000

50

70

+20

+1200

II

5000

ЗО

20

-10

-500

III

2500

20

10

-10

-250

Усього

5000

100

100

~"

+450

Аналогічно визначають зміну середнього рівня собівартості виробу за рахунок зміни сортового складу (Л С^^):

ДСЕдІ№=£(Д7гС(О).

Після цього можна визначити вплив зміни сортового складу на суму прибутку:

ДЯСорт = (ДІ(СОРт-ДССОРТ) ■ КРЯаагл,

Де Д Дсорт - зміна середнього рівня ціни за рахунок сортового складу;

Д ССорт - зміна середнього рівня собівартості виробу за рахунок сортового складу;

УРПЯйгЛ - фактичний загальний обсяг реалізації продукції звітного періоду в натуральному вираженні.

Такі розрахунки роблять для всіх видів продукції, за якими встановлено сорти, після чого результати узагальнюють.

Непрямим показником якості продукції є брак. Він поділяється на виправний і невиправний, на внутрішній (виявлений на підприємств) і на зовнішній (який виявили покупці). Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, до зниження прибутку і рентабельності.

У процесі аналізу вивчають динаміку браку за абсолютною сумою і часткою у загальному випуску товарної продукції; визначають втрати від браку:

Тис. грн

1. Собівартість забракованої продукції 500

2. Витрати на усунення браку 80

3. Вартість браку за ціною можливого використання 150

4. Сума вирахувань з винуватих осіб 10

5. Втрати від браку (п. 1 + п. 2 - п. З - п. 4) 420

Для визначення втрат товарної продукції необхідно знати фактичний рівень рентабельності. У нашому прикладі вартість товарної продукції в діючих цінах становить 104 300 тис. грн, а ЇЇ собівартість - 84 168 тис. грн. Звідси фактичний рівень рентабельності дорівнює +23,9 % ((104 300 - 84 168): 84 168 o 100). Це означає, що фактичний рівень ціни вищий від собівартості продукції в 1,239 раза. Втрати ж товарної продукції дорівнюють 520,4 тис. грн (420* 1,239), або 0,5 % від вартості фактичного випуску.

Потім вивчають причини зниження якості і допущеного браку продукції за місцями виникнення та центрами відповідальності і розробляють заходи для усунення їх. Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології, організації виробництва і кваліфікації робітників, аритмічність виробництва тощо.



Схожі статті




Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г. В. - 3.4. Аналіз якості виробленої продукції

Предыдущая | Следующая