Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Сприймання дошкільниками художніх творів, малюнків і картин
Згідно з теорією психології художнє сприймання є результатом індивідуального розвитку особистості.
Під час слухання літературних творів дитина не бачить намальованих на сторінках книги подій, вона повинна їх уявити, спираючись на власний досвід. Від якості цього процесу залежить розуміння твору. Сприймання літературних і фольклорних творів на 2-му році життя має конкретний характер. Воно виникає за умови, що текст супроводжує дії, які виконує дитина або розігрує дорослий за допомогою іграшок. 2-4-річні діти, з переходом від ситуативного сприймання до узагальненого, поступово починають уявляти окремі образи, цілісні картини, епізоди, які складаються із взаємозв'язаних дій; розуміти не лише життєві, буденні ситуації, а й непередбачувані, оригінальні повороти сюжету, вчаться "прогнозувати" поведінку героїв, результати їх дій. їх цікавить результат дій персонажів, хвилює власна співучасть у тому, що відбувається.
На підставі психологічних досліджень сприймання дітьми казки (О. Запорожець, Д. Арановська, Т. Кондратович) було зроблено висновок, що розуміння її спирається на безпосереднє емоційне ставлення до подій і героїв, не має інтелектуального характеру і не послуговується розмірковуваннями. Воно виникає у процесі активного співпереживання героям. Отже, виникаючи у свідомості і спираючись на уявлення, розуміння казки має подвійний характер. Дошкільники намагаються вникнути у сюжет, вплинути на події. При повторному прочитанні вони часто просять пропустити епізоди, у яких улюбленим героям щось загрожує. Отже, діти займають позицію всередині твору, позиція слухача формується пізніше, приблизно у 7-річному віці.
Сприймання дошкільниками живопису залежить від рівня їхнього естетичного розвитку. На першому рівні (3- 4 роки) дитина емоційно радіє зображенню знайомих предметів, які вона впізнавала на картинці. Ставлення до них має предметний або життєвий характер (вибрав листівку тому, що "вдома такої немає", "тому, що тут човен, можна покататися", "тому, що яблуко, воно смачне"). На другому рівні (до 5-ти років) дитина починає бачити й усвідомлювати елементарні естетичні якості, які роблять для неї картину привабливою, може отримувати елементарну естетичну насолоду, оцінюючи колір, їх поєднання, рідше - форму і композиційні прийоми. На третьому (6-7 років) - діти сприймають більше, ніж закладено у зовнішніх ознаках зображуваних явищ, вловлюють внутрішню усвідомленість художнього образу.
Діти молодшого дошкільного віку можуть помітити на одному малюнку не більше 4-х предметів; середнього - 5-ти; старшого дошкільного віку - до 10-ти предметів. Більша їх кількість опиняється поза полем зору дитини, яка, зосереджуючись на деталях, пропускає головне. Тому, добираючи картинки для розгляду дітьми, слід враховувати, що багатопредметність гальмує процес сприймання зображеного.
Тривалість розглядання картинки залежить від віку дитини: 8-4-річна зосереджується на ній 6 хв., 5-7-річ-на - до 12x8. У цих часових межах доцільно демонструвати картинки дошкільнятам, оскільки триваліший показ знижуватиме гостроту сприймання і послаблюватиме розвивальний ефект.
Сприймання малюнка дошкільниками розвивається за такими етапами:
1) зміна ставлення дитини до малюнка як до відображення дійсності;
2) формування вміння правильно співвідносити зображення з реальною дійсністю, бачити зображене на ньому;
3) удосконалення розуміння змісту малюнка.
Діти раннього віку та дошкільнята добре впізнають знайомі предмети і ситуації, однак ставляться ДО картинки інакше, ніж дорослі. Для дитини вона є повторенням дійсності, особливим її видом, а не відтворенням (зображенням) її. їй часто видається, що намальовані люди, предмети можуть мати ті самі ознаки, що й справжні. Коли 3-річному малюкові показують картинку, де зображено спиною до нього людину, на запитання, "де в неї обличчя", він обертає малюнок зворотною стороною, сподіваючись там його побачити.
Може, наприклад, захищати намальоване козеня від намальованого Вовка, дивуватися, чому намальовані на картині люди, які прямували до будинку, так і залишилися на своїх Місцях.
Поступово діти з'ясовують, які ознаки предметів можуть бути зображені, а які - ні, на власному досвіді переконуються, Що з намальованими предметами не можна діяти так, ЯК зі справжніми. Хоча малята, граючись, "їдять" намальоване яблуко, зі страхом поглядають на зображену осу, однак вони чудово розуміють, що це лише їх уява. Тому На пропозиції дорослого погратися намальованим М'ячиком, відігнати намальованого собаку, 4-річна дитина відповість відмовою: "Це ж картинка, це - намальоване".
Осмислення сюжетних картинок, розуміння зображених на них ситуацій та подій залежать від правильності сприймання і характеру зображеного сюжету: наскільки він складний, знайомий, доступний дитині. Про прості картинки вони розповідають досить детально, розглядаюча складні - перелічуватимуть постаті і предмети. Від складності малюнка залежить і його трактування. 3-річна дитина ще не може осмислити композицію з багатьма фігурами і предметами. Старші дошкільники вже спроможні послідовно і детально розглянути композиційно складні малюнки, пояснити їх, якщо сюжет не виходить за межі їх життєвого досвіду. Тому перед демонструванням якоїсь картинки доцільно спочатку провести бесіду, у якій фігуруватимуть зображені на ній об'єкти. Адже ефективність сприймання зумовлюється досвідом дитини, її знанням зображених предметів.
Художній малюнок зображує знайомі предмети і події, передає певний емоційний стан персонажа. Дослідження засвідчили, що дитині складно сприйняти і зрозуміти почуття іншої людини за їхніми зовнішніми проявами, тому вона недостатньо усвідомлює переживання намальованого на картинці персонажа. Легше вона сприймає емоційний зміст, відтворений мімікою, ніж позами і жестами персонажів. Найлегше діти вловлюють міміку радості; вираз смутку і журби зрозуміти їм важче. Лише кожен другий старший дошкільник переймається емоційним змістом картинки й усвідомлює її сюжет. З огляду на це педагог повинен навчити дітей зрозуміти виражальні засоби, які передають емоційні переживання персонажів за допомогою міміки, жестів, поз: якщо герой невдоволений, зовнішнім виразом цього є відсутність усмішки, гнівний погляд, насуплені брови тощо. Завдяки такому навчанню дитині стає зрозумілим зміст і емоційний характер картинки.
Певні труднощі постають перед дитиною, коли вона розглядає предмет, поданий на малюнку у перспективі. Віддалений об'єкт вона сприймає таким, що має малу величину. Тому будинок на задньому плані їм видається іграшковим, бо він значно менший, ніж фігура людини на передньому плані.
Молодші дошкільники помилково сприймають на малюнку й зображення дій, рухів. У житті малюк звик мати справу з цілісною дією, в якій всі переходи від одного етапу до іншого мають певний зміст, разом забезпечують результат. На малюнку, однак, зображується лише певний момент дії, її відтінок. Цього достатньо для цілісного уявлення дорослого про дію, однак молодші дошкільнята не усвідомлюють це, вважають його лише одним із етапів дії, тому не зовсім адекватно сприймають зображене. Так, циркача, який стрибає через трапецію, сприймають не як стрибуна, а як людину, яка "висить у повітрі". Тому вихователю слід дбати, щоб сюжетні картинки відповідали віковим особливостям дітей, а також учити їх усвідомлювати зміст зображеного на конкретних образах.
Помилки у сприйманні дошкільнятами малюнків зумовлені недостатньо розвиненими розумовими здібностями, знаннями просторових відношень та ознак предметів. Для подолання цього потрібні різноманітні вправи під час проведення дидактичних ігор, конструювання, малювання.
Під час сприймання картинок їх приваблює насамперед святковість, барвистість - те, що подобається у декоративно оформлених іграшках і предметах. Це загострює естетичну сприйнятливість дошкільнят, робить їх чутливими до кольору і колориту, дає простір творчій уяві. 5- 7-річні діти, вибираючи найкрасивішу художню листівку, вже керуються не випадковими, а стійкими естетичними враженнями.
Схожі статті
-
У ранньому дитинстві дитина переходить до зорового орієнтування у властивостях предметів, у неї інтенсивно розвивається слухове сприймання, формується...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Специфіка сприймання часу дошкільниками
Значні зміни у дошкільний період відбуваються у сприйманні дітьми простору за його головними ознаками. Сприймання простору - Відображення відстані,...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Сприймання дошкільниками простору
Значні зміни у дошкільний період відбуваються у сприйманні дітьми простору за його головними ознаками. Сприймання простору - Відображення відстані,...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Розвиток у дошкільників дій сприймання
Дитина досягає дошкільного віку, володіючи діями сприймання, які склалися у ранньому дитинстві. Однак ці дії ще не е досконалими, унеможливлюють...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Новоутворення пізнавальної сфери у період раннього дитинства
У ранньому дитинстві дитина переходить до зорового орієнтування у властивостях предметів, у неї інтенсивно розвивається слухове сприймання, формується...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Усвідомлення дошкільниками словникового складу мови
Оволодіння мовленням, яке успішно відбувається у дошкільному віці, суттєво випереджає усвідомлення мовної діяльності і лексичного складу мовлення....
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Роль ходьби у психічному розвитку дитини
Найважливішими досягненнями раннього дитинства є оволодіння прямим ходінням, мовленням, розвиток предметної діяльності. Перші самостійні кроки дитина...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Загальна характеристика ігрової діяльності дошкільника
За своїм походженням і змістом гра є соціальним явищем, зумовленим розвитком суспільства і його культури. Це особливі форми життя дитини у суспільстві,...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Зародження нових видів діяльності у ранньому дитинстві
У процесі оволодіння предметною діяльністю в дитини виникає суперечність між розвитком потреби у дії з предметами і розвитком способів, за допомогою яких...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Зони найближчого розвитку дитини
У психічному розвитку дитини навчання відіграє провідну роль. З раннього віку вона вчиться в дорослих не лише ходити, правильно використовувати предмети,...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Формування психологічних передумов ігрової діяльності
У процесі оволодіння предметною діяльністю в дитини виникає суперечність між розвитком потреби у дії з предметами і розвитком способів, за допомогою яких...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Специфіка спілкування дитини з вихователем
Криза 3-х років змінюється стабільним станом. Однак і надалі чергуватимуться періоди відносного спокою і емоційного напруження, що значною мірою залежить...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Особливості спілкування дитини з батьками
Криза 3-х років змінюється стабільним станом. Однак і надалі чергуватимуться періоди відносного спокою і емоційного напруження, що значною мірою залежить...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність дошкільника
За своїм походженням і змістом гра є соціальним явищем, зумовленим розвитком суспільства і його культури. Це особливі форми життя дитини у суспільстві,...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Роль навчання у психічному розвитку дошкільника
У психічному розвитку дитини навчання відіграє провідну роль. З раннього віку вона вчиться в дорослих не лише ходити, правильно використовувати предмети,...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Розвиток відчуттів і сприймань немовляти
У немовлячому віці інтенсивно розвиваються відчуття, формуються сприймання, уявлення про предмети навколишньої дійсності, розширюється і диференціюється...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Особливості уваги
У немовлячому віці формуються основи орієнтування у навколишньому світі за допомогою пізнавальних психічних процесів, пов'язаних із сприйняттям і...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Використання кольору у зображувальній діяльності дошкільників
Із розвитком малювання у дитини виникає потреба використовувати колір. У цьому окреслюються такі дві тенденції: 1) довільне використання кольору....
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Малювання і стадії його розвитку у дошкільному віці
Типовими для дошкільного віку є продуктивні види діяльності. Діти із. задоволенням малюють, ліплять, вирізають, будують. Ці види діяльності спрямовані на...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
Увага дітей, особливо молодшого дошкільного віку, загалом мимовільна, тобто виникає без усвідомлення її мети. Дошкільники керуються інтересами, які...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці
Увага дітей, особливо молодшого дошкільного віку, загалом мимовільна, тобто виникає без усвідомлення її мети. Дошкільники керуються інтересами, які...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці
Типовими для дошкільного віку є продуктивні види діяльності. Діти із. задоволенням малюють, ліплять, вирізають, будують. Ці види діяльності спрямовані на...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - 3.2. Продуктивні види діяльності дошкільника
Типовими для дошкільного віку є продуктивні види діяльності. Діти із. задоволенням малюють, ліплять, вирізають, будують. Ці види діяльності спрямовані на...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Становлення трудової діяльності дошкільників
Із допомогою батьків і вихователів, під впливом їх вимог дитина спершу виконує окремі доручення, потім складніші завдання, результати яких потрібні не...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
Із розвитком малювання у дитини виникає потреба використовувати колір. У цьому окреслюються такі дві тенденції: 1) довільне використання кольору....
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Когнітивний розвиток дитини першого року життя
У немовлячому віці формуються основи орієнтування у навколишньому світі за допомогою пізнавальних психічних процесів, пов'язаних із сприйняттям і...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Характеристика рухів і дій на першому році життя
Протягом першого року життя дитина досягає великих успіхів, оволодіваючи пересуванням у просторі і найпростішими діями з предметами. Поступальний...
-
Важливим новоутворенням раннього дитинства є оволодіння предметною діяльністю, яка виникає на його межі з немовлячим віком і полягає у засвоєнні та...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Перехід від маніпулювання до предметних дій
Важливим новоутворенням раннього дитинства є оволодіння предметною діяльністю, яка виникає на його межі з немовлячим віком і полягає у засвоєнні та...
-
Ігрова діяльність не вичерпується сюжетно-рольовими іграми, хоч вони найхарактерніші для дошкільників. У їхній ігровій діяльності все більше часу...
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Сприймання дошкільниками художніх творів, малюнків і картин