Дитяча психологія - Павелків Р. В. - 4.6. Формування уяви у період дошкільного дитинства
Творча діяльність не можлива без уяви, яку дошкільники використовують постійно у різноманітних ситуаціях: граючись, розповідаючи казки, розмовляючи про своє майбутнє тощо.
Завдяки уяві дошкільник адаптується у соціумі, спілкується нарівні з дорослими. Як правило, він з довірою ставиться до образів своєї уяви.
Уява - процес створення Людиною уявлень, які В дійсності нею не сприймалися.
Уява Дитини розвивається поступово, з набуттям нею досвіду. Усі образи уяви, якими б вони не були, грунтуються на уявленнях і враженнях, які людина отримує у реальному житті (Л. Виготський). Тому уява дитини в багатьох випадках є навіть багатшою, ніж уява дорослого. Іноді дитина, не маючи достатнього досвіду, по-своєму пояснює життєві явища, які дорослі сприймають як неочікувані й оригінальні відкриття її уяви. Насправді уява досягає своєї зрілості у дорослому віці.
Особливості уяви дошкільника
У процесі набуття досвіду, з розвитком мислення протягом дошкільного віку у розвитку уяви відбуваються суттєві зміни. Вони не обмежуються удосконаленням мимовільної і відтворювальної уяви. Важливим новоутворенням цього періоду є поява якісно нових її типів - довільної і творчої.
У цьому віці уява дитина характеризується особливою рухливістю, сприяючи процесу пізнання діяльності.
Дошкільник може уявити значно менше, ніж школяр і доросла людина, оскільки у нього менший запас знань, з елементів яких створюються нові образи. Одноманітнішими, ніж у школяра і дорослої людини, є засоби, якими користується дошкільник при їх створенні. Ілюзії про необмеженість дитячої фантазії виникають унаслідок того, що дитина через бідність своїх знань, нерозуміння закономірностей явищ легко порушує життєву реальність, особливо тоді, коли уявне є бажаним.
Особливостями дитячої уяви є: неточність образів; невимогливість; спотворення, гіперболізація (перебільшення) дійсності; довіра до образів уяви; слабкість критичної думки (невміння відрізнити реальність від видуманого, що часто дає привід дорослим звинувачувати дитину у брехливості, хоч насправді це не так, оскільки дитина не має при цьому корисливої мети); тісний зв'язок з емоціями, вигаданих образів - з реальними; нестійкість (олівець - спочатку дерево, потім - термометр); надзвичайна яскравість і перевтілення в образи уяви (любить знайомі казки); недостатня узагальненість образів уяви (перекотиполе - колобок); репродуктивний (відтворювальний) характер.
Особливості уяви (яскравість, жвавість образів) дошкільника мають фізіологічну основу, тобто пов'язані з домінуванням першої сигнальної системи у вищій нервовій діяльності. Довірливість до витворів уяви, нерозрізнення бажаного з уявним зумовлене недостатньо зрілими процесами коркового гальмування, недостатнім розвитком регулювальної функції другої сигнальної системи. Чим молодший дошкільник, тим яскравіше проявляються ці особливості уяви.
Розвиток уяви пов'язаний із зародженням знакової функції свідомості, суть якої полягає у заміщенні одних образів іншими (наприкінці раннього дитинства). Про виникнення уяви в дитини свідчать дії не на основі реальності, а на основі її уявлень. Уперше вона проявляється у 2,5-3 роки, коли дитина починає діяти в уявній ситуації, з уявними предметами. Відбувається це насамперед у грі, коли вона діє з одним предметом, уявляючи на його місці інший: "годує" паличкою ляльку, укладає "спати" ведмедика у коробку-ліжечко, миє руки камінчиком-милом та ін. Особливості уяви розглянуті у табл. 4.2.
Спочатку уява дошкільника ніби прикута до предмета. Він починає гру на основі предметів, які бачить, може обіграти: скаче верхи на паличці, уявляючи себе вершником, а палицю - конем, але не може уявити коня за відсутності предмета, придатного для скакання, і не може подумки перетворити палицю на коня, якщо не діє з нею.
У грі 3-4-річних дітей істотне значення має подібність предмета-замінника з предметом, який він замінює. Для старших така подібність не обов'язкова. Поступово відбувається перехід до ігрової дії з відсутнім предметом, ігрового перетворення предмета, надання йому нового смислу, уявлення дій з ним подумки, без реальної дії. Тобто відбувається зародження уяви як особливого психічного процесу.
Гра може відбуватися і без видимих дій, повністю в уяві. В. Короленко описує, як він з братом грався в дитинстві у подорож, годинами просиджуючи у старій кареті, зовні майже нічого не роблячи. Брат іноді підганяв уявних коней, а він інколи вимовляв кілька слів, звертаючись до тих, хто уявно їхав їм назустріч. Основний зміст гри розгортався у внутрішньому, мисленому плані. Хлопці уявляли далекі країни, небезпечні пригоди у дорозі тощо.
Формуючись у грі, уява переходить і в інші види діяльності дошкільника. Найяскравіше вона виявляється у малюванні, складанні казок, віршів. Як і в грі, діти спочатку спираються на предмети, які безпосередньо сприймають.
Схожі статті
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Виникнення уяви у ранньому дитинстві
У ранньому дитинстві розвиток уваги відбувається під час засвоєння ходьби, предметної діяльності і мовлення. Важливе значення при цьому має оволодіння...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Формування психологічних передумов ігрової діяльності
У процесі оволодіння предметною діяльністю в дитини виникає суперечність між розвитком потреби у дії з предметами і розвитком способів, за допомогою яких...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Ранній вік як сензитивний період розвитку мовлення
Особливого значення набуває мовлення у ранньому віці, коли воно виникає, починає розвиватися і разом з ним розвивається психіка дитини. З мовленням...
-
Усі психічні функції розвиваються за безпосереднього впливу мовлення, яке стимулює і поглиблює розвиток. Розвиток мовлення продовжує здійснюватись за...
-
Важливим новоутворенням раннього дитинства є оволодіння предметною діяльністю, яка виникає на його межі з немовлячим віком і полягає у засвоєнні та...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Формування активного мовлення дитини
До 1,5 року мовлення дитини розвивається досить повільно. У цей період вона засвоює від ЗО-40 до 100 слів і вживає їх дуже рідко. Значно ініціативнішою...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
Важливим новоутворенням раннього дитинства є оволодіння предметною діяльністю, яка виникає на його межі з немовлячим віком і полягає у засвоєнні та...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Засади періодизації психічного розвитку дітей дошкільного віку
У процесі свого розвитку дитина під впливом обставин життя змінює місце, яке вона об'єктивно посідає в системі людських відносин. У ньому є якісно...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
Із розвитком малювання у дитини виникає потреба використовувати колір. У цьому окреслюються такі дві тенденції: 1) довільне використання кольору....
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - 3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку
Діяльність є однією з основних умов розвитку психіки дитини, а також одним зі шляхів її вивчення. Провідний вид діяльності дошкільника - гра. Свого...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Особливості перших уявлень про себе у ранньому дитинстві
У ранньому віці дитина захоплена не лише близькими людьми і зовнішнім світом, а й власною персоною, постійно досліджує себе. Ще у немовлячому віці, маючи...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Формування комплексу пожвавлення
На 1-му місяці життя немовля є асоціальною істотою, яка живе в замкненому світі, ніби відірваному від дійсності, а внутрішній світ його обмежений...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Новоутворення пізнавальної сфери у період раннього дитинства
У ранньому дитинстві дитина переходить до зорового орієнтування у властивостях предметів, у неї інтенсивно розвивається слухове сприймання, формується...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Навчання і сензитивні періоди розвитку психіки дитини
Кожен віковий етап неоднаково сприйнятливий до різних видів навчання. У житті дитини є багато періодів, коли певні навчальні впливи залишають...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Особливості уваги у ранньому дитинстві
У ранньому дитинстві розвиток уваги відбувається під час засвоєння ходьби, предметної діяльності і мовлення. Важливе значення при цьому має оволодіння...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Зародження нових видів діяльності у ранньому дитинстві
У процесі оволодіння предметною діяльністю в дитини виникає суперечність між розвитком потреби у дії з предметами і розвитком способів, за допомогою яких...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Особливості предметної діяльності у ранньому дитинстві
У ранньому дитинстві відбувається перехід до предметної діяльності, яка стає провідною упродовж цього періоду. У ній дитина вперше відкриває функції...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
Увага дітей, особливо молодшого дошкільного віку, загалом мимовільна, тобто виникає без усвідомлення її мети. Дошкільники керуються інтересами, які...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - 4.5. Розвиток пам'яті дітей дошкільного віку
Дошкільний вік характеризується інтенсивним розвитком здатності до запам'ятовування і відтворення. Результати мислення фіксуються, зберігаються і...
-
На відміну від праці дорослих трудова діяльність дошкільника не створює об'єктивно значущого продукту, однак має велике значення для його психічного...
-
Дітям старшого дошкільного віку доступні не лише механічне запам'ятовування, а й елементи логічного, що виявляється під час їхньої роботи із зрозумілим...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - 3.3. Трудова діяльність дитини дошкільного віку
На відміну від праці дорослих трудова діяльність дошкільника не створює об'єктивно значущого продукту, однак має велике значення для його психічного...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Конструктивна діяльність дошкільника
Зображувальна діяльність специфічно впливає на розвиток дітей. Завдяки їй дитина переходить від дифузних (невизначених) графічних образів, які виступають...
-
Зображувальна діяльність специфічно впливає на розвиток дітей. Завдяки їй дитина переходить від дифузних (невизначених) графічних образів, які виступають...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини
Ранній вік (від 1-го до 3-х років) є одним із ключових у житті дитини. За цей час дитина оволодіває прямою ходьбою, предметна діяльність стає провідною у...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - 2.3. Особливості психічного розвитку дітей раннього віку
Ранній вік (від 1-го до 3-х років) є одним із ключових у житті дитини. За цей час дитина оволодіває прямою ходьбою, предметна діяльність стає провідною у...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Довербальний етап розвитку мовлення
Перший рік життя є довербальним періодом розвитку, коли створюються важливі передумови засвоєння мовлення, які визначають подальший мовний розвиток...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Наочно-образне мислення дітей
Роль наочно-дійового мислення постійно змінюється у житті дітей дошкільного віку. З кожним роком вони стають дедалі самостійнішими обирають і...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Наочно-дійове мислення дітей
Роль наочно-дійового мислення постійно змінюється у житті дітей дошкільного віку. З кожним роком вони стають дедалі самостійнішими обирають і...
-
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Розвиток мовлення дитини раннього віку
Особливого значення набуває мовлення у ранньому віці, коли воно виникає, починає розвиватися і разом з ним розвивається психіка дитини. З мовленням...
Дитяча психологія - Павелків Р. В. - 4.6. Формування уяви у період дошкільного дитинства