Дипломатичний протокол та етикет - Сагайдак О. П. - 2.5. Дипломатичні імунітети і привілеї
З метою ефективного виконання покладених на них акредитуючою стороною повноважень, іноземні дипломати і дипломатичні представництва в країні перебування забезпечуються привілеями та імунітетами, які гарантує їм Віденська конвенція 1961 року.
Імунітет (від латинського "immunitus" - звільнення від чогось) - це звільнення від адміністративної, кримінальної, цивільної юрисдикції країни перебування. Основа дипломатичних імунітетів - особиста недоторканність дипломата. Він не може підлягати арешту чи затриманню у будь-якій формі. Влада країни перебування, звільняючи дипломата від своєї юрисдикції, вживає всіх необхідних заходів для запобігання зазіханням на його особисту свободу та гідність.
Привілеї - це пільги, переваги (наприклад, звільнення від податків, митних зборів і догляду тощо), які рядовим іноземним громадянам не надаються. Надаючи іноземним дипломатам особливі права і звільняючи їх від своєї юрисдикції, держава, що приймає, вважає їх "абсолютно вільними" у виконанні своєї місії. Цей принцип походить від суверенного характеру держав та їхньої рівноправності як суб'єктів міжнародного права.
Дипломатичний імунітет і привілеї надаються дипломатичному персоналу, торговельним представникам (радникам, аташе), їхнім заступникам, аташе з питань оборони та їхнім помічникам, спеціальним аташе, а також розповсюджуються на членів їхніх родин.
Для підтвердження приналежності до дипломатичного персоналу дипломатам та членам їхніх родин служба державного протоколу МЗС видає на підставі закордонних паспортів спеціальні картки, які є свідченням того, що вони користуються всіма привілеями та імунітетами. Дипломати зацікавлені за максимально короткий термін отримати цей документ, бо тільки за його наявності вони можуть ефективно виконувати свої обов'язки, вирішувати питання, які стосуються їхнього проживання в країні перебування.
Деякі країни в дипломатичних паспортах не вказують дипломатичний ранг чи посаду в посольстві, а вживають узагальнений термін "дипломат" (Гана, Замбія, Заїр, Камерун, Індія тощо) або "співробітник закордонної служби" (Нігерія, Сінгапур тощо), або "урядовий службовець" (Бангладеш, Пакистан тощо). У Великобританії взагалі не існує дипломатичних паспортів, а в документах англійських дипломатів є лише запис: "Співробітник дипломатичної служби її Величності". Дипломатичні паспорти видають у США, в них робиться лише запис про те, що їхні власники перебувають за кордоном за призначенням Державного департаменту. У цих та інших подібних випадках посольства, надсилаючи до МЗС країни перебування ноти з запитом про видачу дипломатичної картки і додаючи до неї паспорти нових співробітників, вказують ранги (посади) цих працівників.
При розгляді питань реєстрації паспортів і видачі документів працівникам адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу розшифрування їхніх спеціальностей не вимагається, їм також видаються протоколом МЗС службові посвідчення, які гарантують певні привілеї та імунітети.
Відповідно до Віденської конвенції, існують дві категорії привілеїв та імунітетів: такі, що стосуються дипломатичного представництва, й особисті, що стосуються глав і персоналу диппредставництва.
До першої категорії імунітетів належить недоторканність приміщень представництва. Представники влади країни перебування можуть увійти до них лише з дозволу глави представництва. Це стосується всього приміщення чи його частини, якщо посольство знаходиться у загальному будинку, резиденції глави диппредставництва і території навколо приміщення посольства. При цьому немає значення, чи ці приміщення є власністю акредитуючої держави, чи орендуються.
Відповідно до Віденської конвенції, держава перебування зобов'язана забезпечити належні заходи захисту приміщення від будь-якого проникнення на його територію, нанесення збитків і порушення спокою співробітників посольства. Усе, що знаходиться на території посольства, його засоби пересування користуються імунітетом від обшуку, реквізиції, арешту і виконавчих дій. Недоторканною є також офіційна кореспонденція посольства, а дипломатична пошта не підлягає відкриванню або затриманню. Дипломатична пошта передається через дипломатичних кур'єрів або шляхом закодованих і шифрованих депеш, для чого диппредставництву, за згодою країни перебування, дозволяється встановлювати спеціальні радіопередавачі. У дипломатичній практиці сьогодні активно використовується також спосіб так званої командирської пошти, коли вона передається з командиром повітряних суден своєї країни, що також передбачається Конвенцією 1961 року.
У випадку розриву дипломатичних відносин та відкликання глави і персоналу (навіть у разі збройного конфлікту) держава перебування повинна поважати й охороняти приміщення представництва з його майном і архівами. Але, на жаль, цього правила далеко не завжди дотримуються, особливо під час збройних конфліктів у країнах Азії, Африки та Латинської Америки.
Згідно з Віденською конвенцією, у випадку збройного конфлікту держава перебування повинна надати всіляке сприяння всім особам, які користуються імунітетами і привілеями, у полишенні країни перебування в найкоротший термін, надавши для цього відповідні транспортні засоби, в тому числі й для перевезення їхнього майна.
Приміщення дипломатичного представництва не може використовуватися для затримання будь-якої особи чи для надання їй притулку, хоча це правило також порушується, і не завжди з вини дипломатів.
Віденська конвенція підтверджує міжнародну практику так званого фіскального імунітету, тобто звільнення диппредставництв від усіх державних, районних чи муніципальних податків, зборів і мита, крім плати за конкретні види обслуговування (електроенергію, газ, воду, телефон, вивіз сміття тощо).
Згідно з Конвенцією 1961 року, диппредставництвам надається низка пільг. Так, наприклад, митні привілеї відповідно до ст. 36 дозволяють ввозити в країну перебування без сплати мита предмети та обладнання, необхідні для офіційного використання в диппредставництві.
Дозволяється також використовувати прапор і емблему (герб) акредитуючої держави на приміщеннях диппредставництва, включаючи резиденцію, автомобіль глави диппред - ставництва.
До другої категорії належать особисті імунітети і привілеї дипломатичних співробітників, основним з яких є особиста недоторканність. У Віденській конвенції (ст. 29) записано: "Держава перебування зобов'язана ставитися до нього (тобто до дипломата. - О. С.) з належною повагою і вживати всі необхідні заходи з метою попередження будь - яких зазіхань на його особу, свободу і достоїнство".
Приватна резиденція посла, як і його кореспонденція, майно та засоби пересування також вважаються недоторканними і користуються захистом.
Дипломати користуються імунітетом від кримінальної відповідальності у будь-яких випадках. Від імунітету стосовно конкретного дипломата, якщо він вчинив якийсь злочин, може відмовитися лише країна, яка його призначала, що буває вкрай рідко, бо такий дипломат, як правило, повертається додому і притягається до кримінальної відповідальності як звичайний громадянин своєї країни.
Дипломати не зобов'язані давати свідчення, але можуть це робити з власного бажання. Вони користуються також імунітетом від цивільної та адміністративної юрисдикції - їх не можна оштрафувати чи піддати якомусь іншому адміністративному покаранню; звільняються від всіх податків, за винятком непрямих, які здебільшого включаються в ціну товару або обслуговування, від усіх трудових, державних та військових зобов'язань.
Митні привілеї забезпечують главі представництва та дипломатам право безмитного ввезення предметів особистого користування і звільнення їхнього багажу від митного огляду, якщо немає підозри щодо перевезення недозволених предметів (наркотики, зброя). На превеликий жаль, такі порушення хоч і дуже рідко, та все ж трапляються.
Проте імунітет і привілеї не звільняють дипломата та членів їхніх сімей від обов'язку поважати закони, укази, правила і звичаї країни перебування і в жодному разі не дають дозволу втручатися в її внутрішні справи.
Одним із привілеїв дипломатичних співробітників посольства є можливість вільного пересування територією країни перебування, за виключенням зон, які закриті для іноземців з міркувань безпеки.
Дипломатам і членам їхніх сімей надають привілеї та імунітети й ті держави, територію яких вони перетинають, аби прибути до місця праці і назад. Це стосується також безперешкодного проїзду адміністративно-технічного й обслуговуючого персоналу.
Дипломатичні привілеї та імунітети у повному обсязі надаються і главам держав і урядів, міністрам закордонних справ, представникам міжнародних організацій, які мають дипломатичний статус, іншим громадянам, які мають дипломатичні паспорти, видані їм на законних підставах.
Контрольні завдання
1.Суть понять "дипломатія"дипломатична діяльність держави*дипломат
2. Визнання державу встановлення дипломатичних відносин, заснування дипломатичного представництва та їх види.
3. Призначення і відкликання дипломатичного представника. Церемоніал вручення вірчих грамот.
4. Дипломатичне старшинство. Класи і ранги дипломатичних працівників.
5.Професійні вимоги та вимоги до особистих якостей дипломата.
6.Поняття "дипломатичний корпус". Дуайєн корпусу, його функції й обов'язки.
7. Визначення і суть дипломатичних привілеїв та імунітетів.
8. Дипломатичний етикет. Поведінка дипломата в країні перебування. Роль дружин дипломатів у протокольній практиці диппредставництв.
9.
Список літератури
1. Борунков А. Ф. Дипломатический протокол России. - М., 2000.
2. Дипломатический словарь: В 3 т. - М.: Наука,
1984-1986.
3. Дипломатичний корпус. Управління державного про
Токолу МЗС України. - К., 2002.
4. Закон України про дипломатичні ранги України // Політика і час. - N° 1. - С. 87-88.
5. Закони Ману. - М., 1960.
6. Захарова JI. M., Коновалова A. A. Основы дипломатической и консульской службы: Учеб. пособ. - Минск, 2001.
7. Исраэлян В. JI. Дипломаты лицом к лицу. - М., 1990.
8. Кулик О., Сардачук П. Елементи дипломатичного протоколу і дипломатичної практики в історії України. - JI., 2000.
9. Левин Д. В. Дипломатия: сущность, методы и формы. - М., 1962.
10. Международное право в документах. - М.: Юридическая литература, 1982.
11. Молочков Ф. Ф. Дипломатический протокол и дипломатическая практика. - М., 1979.
12. Никольсон Г. Дипломатия: Пер. с англ. - М., 1941.
13. Попов В. И. Современная дипломатия: Теория и практика. - М.: Научная книга, 2000.
14. Руденко Г. М. Основи дипломатичного протоколу. - К., 1996.
15. Руденко Г. М. Україна дипломатична. - К., 1999.
16. Сардачук П. Д., Кулик О. П. Дипломатичне представництво: організація і форми роботи: Навч. посіб. - К.: Україна, 2001.
17. Сатоу Э. Руководство по дипломатической практике. - М., 1947.
18. Словник іншомовних слів. - К.: Наукова думка, 2000.
19. Петровская М. М. Президент и общественное мнение // США: экономика, политика и идеология. - 1991. - № 10. - С. 29-36.
20. Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів 1991-1995 рр.: У 2 кн. - Кн. 1. - К., 1998.
21. Урядовий кур'єр. - 2002. - № 52. - 19 березня. 2000.
Схожі статті
-
Дипломатичний протокол та етикет - Сагайдак О. П. - 1.3. Наукове підгрунтя дипломатичного протоколу
Дипломатичний протокол базується на таких чотирьох основних наукових дисциплінах: міжнародне право, дипломатичне право, соціологія, історія. Міжнародне...
-
Уперше в історії термін "дипломатичний корпус" було вжито у Відні 1754 року, і мав він радше іронічний характер. Лише на початку XIX ст. термін увійшов у...
-
Дипломатичні відносини - це офіційні відносини, які добровільно встановлюються двома державами шляхом дружніх контактів будь-якого характеру між їхніми...
-
При реалізації різних зовнішньополітичних заходів дипломатична служба кожної держави дотримується певних традицій, умовностей та правил, спільність яких...
-
Дипломатичний протокол є невід'ємною складовою частиною дипломатії, її політичним інструментом, формою, якою супроводжується будь-яка зовнішньополітична...
-
Таємничо-загадкове слово "дипломатія", яке у більшості людей, котрим доводиться його чути, асоціюється з пишними балами під сяючими люстрами, з чарівними...
-
Проблема визначення старшинства глав дипломатичних представництв і дипломатів завжди була однією з найважливіших та найскладніших у дипломатичному...
-
Дипломатичний протокол та етикет - Сагайдак О. П. - ВСТУПНЕ СЛОВО
Таємничо-загадкове слово "дипломатія", яке у більшості людей, котрим доводиться його чути, асоціюється з пишними балами під сяючими люстрами, з чарівними...
-
Дипломатичний протокол та етикет - Сагайдак О. П. - 2.1. Дипломатія і дипломати
2.1. Дипломатія і дипломати Слово " Дипломатія " походить від грецького "diploma" (документ, складений удвоє), у Стародавній Греції так називалися...
-
Дипломатичний протокол та етикет - Сагайдак О. П. - Розділ 2. ДИПЛОМАТИ І ДИПЛОМАТИЧНИЙ КОРПУС
2.1. Дипломатія і дипломати Слово " Дипломатія " походить від грецького "diploma" (документ, складений удвоє), у Стародавній Греції так називалися...
-
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при...
-
Корпоративна культура: діловий етикет - Тимошенко Н. Л. - ЗАВЕРШЕННЯ СПІВБЕСІДИ
ПОЧАТОК ІНТЕРВ'Ю - один із найбільш відповідальних моментів, тому вашими першими кроками, безумовно і очевидно, мають бути: - привітна посмішка; - погляд...
-
Корпоративна культура: діловий етикет - Тимошенко Н. Л. - ПІД ЧАС СПІВБЕСІДИ
ПОЧАТОК ІНТЕРВ'Ю - один із найбільш відповідальних моментів, тому вашими першими кроками, безумовно і очевидно, мають бути: - привітна посмішка; - погляд...
-
Корпоративна культура: діловий етикет - Тимошенко Н. Л. - ПЕРЕДМОВА
Чи потрібні нам, людям, що вступили у нове тисячоліття, знання про етикет та протокол? Обов'язково! Потреба в етикеті не зникла лише тому, що нині ми...
-
Українська мова за професійним спрямуванням - Шевчук С. В. - 1.2.5. Мовний етикет
1.2.5.1. Поняття етикету Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Розділ 1. Загальні засади педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
Історія України - Лазарович М. В. - Володимир Великий
Після смерті князя Святослава в Києві почав правити його старший син Ярополк (972-980). Та вже невдовзі між ним і його братами Олегом і Володимиром...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Об'єкт, предмет, основні функції і завдання педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогіка як наука
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 1.1. Предмет і завдання педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
В історії визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького цей полководець і дипломат не залишив такого яскравого сліду, як,...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 1.1. Поняття міжнародного права
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - ВСТУП
Кожен читач, який вивчає міжнародне публічне право в системі обов'язкових навчальних дисциплін, передбачених для підготовки кваліфікованих фахівців...
-
Найвищий керівний орган МВФ - Рада керівників, в якій кожна країна (член Фонду) представлена управляючим і його заступником, урядами відповідних країн,...
-
Причиною розвитку туристичного маркетингу був бурхливий розвиток самого туризму, який у багатьох країнах став важливою галуззю народного господарства, а...
-
Музеєзнавство - Рутинський М. Й. - ПЕРЕДМОВА
Народ, який не забуває про свої витоки, про хресну дорогу крізь буремні тисячоліття у сьогодення, - незнищенний, спроможний забезпечити собі гідне...
-
Найвищий керівний орган МВФ - Рада керівників, в якій кожна країна (член Фонду) представлена управляючим і його заступником, урядами відповідних країн,...
-
Країнознавство - Мальська М. П. - 3.2. Склад території країни
Важливою територіальною одиницею в географії є сучасна держава. Саме в межах державних кордонів територіально поєднані всі структури країни та...
-
Банківські операції - Прасолова С. П. - Тема 1. Види банків і порядок їх створення в Україні
Тема 1. Види банків і порядок їх створення в Україні Під час вивчення матеріалів теми студентам слід зосередитись на вивченні банківської системи країни,...
Дипломатичний протокол та етикет - Сагайдак О. П. - 2.5. Дипломатичні імунітети і привілеї