Диференціальна психологія - Палій А. А. - Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
Вивчення представників середньої і пізньої дорослості, особливо людей дорослих і літнього віку (35-55 і 55-70 років) засвідчило, що робота інтелекту "тих, кому за ЗО" значно відрізняється від особливостей побудови і функціонування інтелекту в дитячому, шкільному і студентському віці. Насамперед було виявлено парадоксальну співвіднесеність майже несумісних вікових психологічних ефектів: зниження з віком рівня основних невербальних здібностей (зменшення обсягу оперативної пам'яті, наростання дефектів уваги, погіршення просторових операцій тощо); підвищення реальної інтелектуальної продуктивності, аж до "вибуху" творчих інтелектуальних досягнень між 40-50 роками.
За припущенням Г. Лабов'ю-Вієф в інтелектуальній сфері дорослих людей відбувається глибоке структурне зростання. Відповідно, пік розвитку формальних операцій (за Ж. Піаже) в юнацькому віці - це лише прелюдія до подальших інтелектуальних досягнень дорослого. На думку Лабов'ю-Вієф, формально-логічні здібності - малозначущі в інтелектуальному житті більшості дорослих людей. їхній інтелектуальний розвиток забезпечує інтеграція різних форм досвіду, внаслідок чого у дорослої людини формується особлива ментальна модель дійсності, що об'єднує знання про об'єктивний світ, інших людей і власне Я. Тому для визначення рівня розвитку інтелектуальних можливостей на етапі зрілості контрпродуктивно використовувати традиційні психометричні тести.
Якщо інтелектуальна обдарованість справді вимірюється тестами інтелекту і тестами креативності, то літні і старі люди (а також представники нетехнологічних суспільств) мають вельми низький інтелектуальний потенціал. Проте такий висновок некоректний, бо саме на матеріалі психології літніх і старих людей та психології способу життя традиційного суспільства сформувався архетип " мудра людина ".
Психологічні дослідження мудрості ще тільки починаються. Та вже зрозуміло, що мудрість - це складник природного інтелекту, вона безпосередньо стосується перероблення інформації про те, що відбувається, адаптаційних процесів. Водночас мудрість є специфічним станом інтелектуальної зрілості, що виявляється в контексті повсякденного способу життя і є наслідком тривалого й унікального процесу накопичення життєвого досвіду.
Мудрість - експертна система знань, орієнтована на практичний бік життя, що дає змогу приймати виважені рішення І давати корисні поради щодо життєво важливих або складних проблем.
Їй властиві такі найхарактерніші особливості: мудрість пов'язана з вирішенням важливих, смисложиттє-вих питань; рівень знань, задіяних при цьому, дуже високий; ці знання збалансовані і можуть використовуватися в особливих ситуаціях; мудрість поєднує розум і чесноти, може слугувати для блага окремої людини і людства; її легко розпізнають інші люди.
Мудрість не є нормативним психологічним утворенням, досягти її вдається далеко не всім.
Як стверджують С. Холлідей і М. Чандлер, ознаками мудрої людини є: здатність мати справу з парадоксами і суперечностями, ухвалювати розумні рішення в умовах практичної соціальної поведінки, погоджувати безліч думок, розуміти проблеми інших людей; відносність (не категоричність) у думках і оцінках, критичність в оцінюванні будь-якого знання, у т. ч. власного, тощо.
Дослідники вивчали уявлення "наївних" випробовуваних про те, як вони інтерпретують поняття "мудра людина". Факторизація висловлених випробовуваними думок дала змогу виокремити чинники - складники портрета мудрої людини:
1) неабияке розуміння того, що відбувається, засноване на життєвому досвіді (спостережливість, сприйнятливість, опора на здоровий глузд, відкритість інформації, здатність бачити суть ситуації тощо);
2) орієнтація на інших людей (уміння давати корисні поради, узгоджувати різні точки зору, вести мову про речі, які цікавлять багатьох людей, бачити подію в широкому контексті тощо);
3) загальна компетентність (освіченість, інтелігентність, допитливість, артикульованість уявлень, тямущість тощо);
4) інтерперсональні навички (уважний слухач, привабливий, не центрований на власних проблемах, спокійний тощо);
5) соціальна скромність (ненав'язливість, неімпульсивність, неметушливість, стриманість з переважанням тонких, не драматичних способів поведінки тощо).
Схожі статті
-
Психологічні дослідження інтелектуальної обдарованості зосереджені на особах з високими реальними інтелектуальними досягненнями в умовах їх природної...
-
Цінну інформацію при з'ясуванні природи інтелектуальної обдарованості дали дослідження талановитих людей. X. Грабер, який вивчав біографію Ч. Дарвіна,...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Типи інтелектуальної обдарованості
Вивчення психологічних механізмів інтелектуальної обдарованості необхідне для розроблення валідних засобів діагностування проявів інтелектуальної...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Предмет і завдання диференціальної психології
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності...
-
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Тестування в диференціально-психологічних дослідженнях
Для стандартизованого вимірювання індивідуальних відмінностей особистості використовують метод тестування. Тестування - метод психологічної діагностики,...
-
Психологічні дослідження інтелектуальної обдарованості зосереджені на особах з високими реальними інтелектуальними досягненнями в умовах їх природної...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Історичні методи
Історичні методи використовують переважно для вивчення видатних осіб, особливостей середовища і спадковості, які стали імпульсами для їх духовного...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Зародження науки про індивідуальні відмінності
Психологія, як і решта наукових дисциплін, у процесі становлення і розвитку подолала три етапи: донаукового знання, природничо-наукового пізнання і...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Дивергентні здібності (креативність)
Ними вважають здатність породжувати різноманітні оригінальні ідеї у нерегламентованих умовах діяльності. Креативність у вузькому значенні - це...
-
Усі основні галузі сучасної фундаментальної психології виникли наприкінці XIX ст.: експериментальна психологія пізнавальних процесів (Г. Фехнер, Г....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
Майже у всіх дослідженнях беруть до уваги чинник статі, тому накопичено багато даних про відмінності психологічних характеристик у чоловіків і жінок....
-
Психологія на перших етапах свого розвитку була зосереджена на виявленні загальних закономірностей психічного, недооцінюючи при цьому своєрідності...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Психомоторні стилі як комплекс форм моторної активності
Рухові реакції були предметом вивчення когнітивної психології з початку її становлення. Запропонована Ф. Гальтоном у 1869 р. гіпотеза про зв'язок...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Загальні принципи диференціально-психологічного аналізу
Науку як своєрідний, цілісний і самостійний спосіб пізнання світу характеризують її предмет - чітко визначені зміст, якість і закономірність, у яких...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Психогенетичні методи
Диференціальна психологія застосовує методи зі споріднених сфер знання, однією з яких є психогенетика (грец. psycho - душа і genos - рід, походження) -...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми
Майже всі спостережувані в природі явища розподіляють за так званою нормальною кривою (крива Гауса), згідно з якою кожна властивість у більшості людей...
-
Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2. Формальні і змістові властивості індивідуальності
Диференціальна психологія вивчає індивідуальні особливості особистості, спираючись на їх зумовленість формальними і змістовими властивостями. До...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 3. Диференціальна когнітологія
Тисячоліттями філософія досліджувала пізнавальну й емоційну складові душі людини. Сучасна психологія примножила й уточнила знання про внутрішній світ...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Теорія рис Г.-В. Олпорта
У психологічних науках історично сформувались номотетичний та діографічний підходи у дослідженні психічної реальності. Номотетичний. є основним у...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2.5. Ідіографічний підхід до особистості
У психологічних науках історично сформувались номотетичний та діографічний підходи у дослідженні психічної реальності. Номотетичний. є основним у...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Класифікація психологічних типів за К. Г Юнгом
Найвідомішою емпіричною класифікацією типів особистості е систематика, запропонована К.-Г. Юнгом. В основі типології - екстраверсія як зверненість до...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
Типології (класифікації) є загальнонауковим методом пізнання світу. У межах психології типологічний підхід припускає розуміння особистості як цілісного...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
У широкому сенсі характером називають цілісну сукупність, яка позначає приховану за різними проявами людського Я природу особистості. Теофраст, який...
-
У широкому сенсі характером називають цілісну сукупність, яка позначає приховану за різними проявами людського Я природу особистості. Теофраст, який...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Характер у структурі індивідуальності
Представники деяких психологічних напрямів не визнають поняття "характер", а з більшості зарубіжних довідкових видань і досліджень його вилучили....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2.3. Диференціація характеру
Представники деяких психологічних напрямів не визнають поняття "характер", а з більшості зарубіжних довідкових видань і досліджень його вилучили....
-
Теорія диференціальної психології, не заперечуючи внеску середовища і спадковості у формування і прояв індивідуальних відмінностей психіки, намагається...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Нейроандрогенетична теорія Л. Елліса
Наука про інстинктивні основи поведінки - порівняльна етологія (грец. ethos - характер) - вивчає особливості та закономірності, властивості неспорідненим...
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Мудрість як форма інтелектуальної зрілості