Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 2. Види правочинів
Класифікація правочинів можлива за різними підставами.
1. Залежно від числа сторін, що беруть участь у правочині, їх поділяють на односторонні, двосторонні і багатосторонні Саме така класифікація запропонована у ст. 202 ЦК.
Односторонній правочин - це дія (волевиявлення) однієї сторони, спрямована на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків (видача довіреності, складання заповіту). При цьому ця сторона може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин, як правило, може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Проте у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з іншими особами односторонній правочин може створювати обов'язки також для інших осіб.
До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні правила про зобов'язання та договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Двосторонній правочин - це погоджена дія двох сторін, спрямована на встановлення, зміну, припинення цивільних правовідносин. Двосторонні правочини є договорами, для яких характерне узгоджене волевиявлення двох сторін.
Договорами є також багатосторонні правочини, тобто такі правочини, в яких беруть участь 3 і більше сторони. Прикладом такого правочину є договір про спільну діяльність (ст. 1130 ЦК). Слід звернути увагу на те, що в цьому договорі волевиявлення сторін має подвійну природу. З одного боку, це взаємне волевиявлення щодо встановлення або зміни правовідносин між учасниками. З іншого - має місце спільне волевиявлення, спрямоване на досягнення спільної мети.
На кожній зі сторін як дво-, так і багатостороннього правочину (договору) може виступати декілька осіб.
2. Залежно від наявності або відсутності обов'язку сторін надавати зустрічне матеріальне відшкодування правочини поділяють на оплатні і безоплатні.
У безоплатних правочинах обов'язок здійснити матеріальні витрати має тільки одна із сторін. Інша сторона не обтяжена будь-якими обов'язками. Прикладом може бути договір дарування, в якому одна сторона безоплатно передає майно у власність іншій стороні.
Для оплатних правочинів характерною є наявність зустрічного еквівалентного надання матеріальних чи нематеріальних благ. Наприклад, в договорі купівлі-продажу одна сторона передає майно, але замість цього отримує його вартість у грошах.
3. Залежно від моменту, з якого правочини вважаються укладеними, вони поділяються на реальні і консенсуальні.
Консенсуальним є правочин, у якому для настання правових наслідків досить досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов. З моменту досягнення згоди правочин вважається укладеним. У його сторін виникають відповідні права і обов'язки. Так, досягнення сторонами договору купівлі-продажу згоди щодо предмету і ціни породжує обов'язок продавця передати річ у власність покупця і зустрічний обов'язок покупця сплатити певну грошову суму.
Для укладення реального правочину однієї домовленості сторін недостатньо. Необхідною є також передача речі. Поки вона не відбудеться, правочин не вважається укладеним. Прикладом реальної угоди є договір позики. Доки гроші не передані позичальнику, права і обов'язки у сторін не виникають. Отже, обіцянка дати гроші у позику не означає, що потенційний позичальник набуває права вимагати виконання цієї обіцянки.
Потрібно звернути увагу на те, що оскільки в консенсуальних правочинах момент укладення і момент виконання не співпадають, а в реальних - співпадають, то консенсуальні договори завжди є взаємними, а реальні - односторонніми.
4. Залежно від значення підстав (цілей) правочину для його дійсності вони поділяються на абстрактні і каузальні.
Правочини, в яких визначено підстави їхнього укладення, називаються каузальними. До них належить більша частина цивільно-правових договорів (купівля-продаж, доручення, зберігання тощо).
Абстрактними вважаються правочини, у яких не визначено підстави їхнього здійснення. Найбільш яскравим прикладом абстрактного правочину є видача векселя. Вексель містить зобов'язання однієї особи сплатити певну грошову суму іншій особі, але при цьому не мають значення підстави, з яких було видано вексель: була позика, купівля-продаж тощо.
5. Залежно від наявності вказівки на строк встановлення прав і обов'язків, правочини поділяються на строкові і безстрокові.
У безстрокових правочинах не визначається ні момент набрання чинності, ні момент припинення. Такий правочин, як правило, негайно набирає чинності і припиняється на вимогу однієї із сторін (наприклад, договір майнового найму, укладений на невизначений термін).
Строковими є правочини, у яких визначено момент виникнення у сторін прав і обов'язків, тривалість існування зобов'язання, момент припинення тощо.
Від строкових необхідно відрізняти умовні правочини, у яких виникнення, зміна або припинення цивільних прав і обов'язків пов'язується з настанням відповідної обставини. Для того, щоб правочин був визнаним умовним, ця обставина мусить мати місце в майбутньому і, до того ж, не повинно бути відомо, настане вона чи ні.
Отже, умовні правочини відрізняються від строкових тим, що строк настає завжди, а умова може як настати, так і не настати (ст. 212 ЦК).
Залежно від того, чи пов'язують сторони з нею виникнення, зміну чи припинення правовідносин, умова може бути відкладальною або скасувальною. Якщо настання умови тягне виникнення, зміну або інші видозміни цивільних прав і обов'язків, це - відкладальна умова. Наприклад, якщо здача квартири в оренду пов'язана з вступом до вищого навчального закладу, то має місце відкладальна умова.
Якщо настання умови тягне припинення цивільних прав і обов'язків, то це умова скасувальна. Наприклад, якщо квартири здана в оренду до вступу до вищого навчального закладу, то має місце скасувальна умова.
Частинами 3 та 4 ст. 212 ЦК передбачені засоби запобігання недобросовісному сприянню настання умови або створенню перешкод для настання умови з боку учасників правочину. Так, якщо настанню обставини, що є умовою набрання чинності або припинення правочину недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо сторона, якій це вигідно, недобросовісно сприяла настанню обставини, з якою сторони пов'язують виникнення, припинення або зміну правовідносин, то припускається, що ця обставина не настала. Таким чином, і в першому, і в другому випадках умова ніби захищається від "стороннього" впливу і їй повертаються властивості факту об'єктивної дійсності.
Крім зазначених, є й інші види правочинів: легітарні (такі, що мають основою приписи закону) і волюнтарні (не передбачені законом, але укладені особами у результаті їхнього вільного волевиявлення); усні та письмові (ст. 205 ЦК); умовні та безумовні (ст. 212 ЦК); біржові (такі, що укладаються на біржах щодо біржових товарів) і небіржові; фідуціарні (такі, що мають довірчий характер, внаслідок чого втрата довір'я сторін одна до одної може спричинити розірвання договору в односторонньому порядку - доручення, комісія тощо) та звичайні.
Схожі статті
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 1. Поняття і ознаки правочину
1. Поняття і ознаки правочину Легальне визначення правочину дається у ст. 202 ЦК, яка передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Глава 12. Правочини
1. Поняття і ознаки правочину Легальне визначення правочину дається у ст. 202 ЦК, яка передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну...
-
Виконання цивільного обов'язку, на відміну від здійснення суб'єктивного цивільного права, завжди є юридичним фактом. Згідно з ч. 4 ст. 14 ЦК підставами...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 4. Виконання цивільних обов'язків
Виконання цивільного обов'язку, на відміну від здійснення суб'єктивного цивільного права, завжди є юридичним фактом. Згідно з ч. 4 ст. 14 ЦК підставами...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 5. Юридичні факти і цивільні правовідносини
5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність Юридичні факти у цивільному праві - це обставини, наявність яких тягне встановлення, зміну, припинення...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність Юридичні факти у цивільному праві - це обставини, наявність яких тягне встановлення, зміну, припинення...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 4. Види цивільних правовідносин
Класифікація цивільних правовідносин має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Вона дозволяє більш точно визначити характер взаємин їхніх...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 4. Звичаї
Договір - це угода двох або більше суб'єктів права, спрямована на встановлення, зміну, припинення, призупинення, поновлення тощо прав і обов'язків....
-
Специфічною формою цивільного законодавства є міжнародні договори. Міжнародний договір - це угода двох або кількох держав, що містить норми права про...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 5. Міжнародні договори
Специфічною формою цивільного законодавства є міжнародні договори. Міжнародний договір - це угода двох або кількох держав, що містить норми права про...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 3. Зміст цивільного правовідношення
Зміст цивільного правовідношення може бути охарактеризований з 2 позицій - соціальної і юридичної. Соціальним змістом цивільного правовідношення є те...
-
1. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин) Передусім, потрібно зупинитися на співвідношенні термінів "об'єкти цивільних прав" і...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Глава 10. Об'єкти цивільних прав (правовідносин)
1. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин) Передусім, потрібно зупинитися на співвідношенні термінів "об'єкти цивільних прав" і...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 12. Опіка та піклування
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також...
-
За наявності достатніх підстав за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування згідно з ч. 5 ст. 32 ЦК суд може обмежити...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 1. Поняття цивільного правовідношення
Глава 6. Цивільні правовідносини 1. Поняття цивільного правовідношення Характерними ознаками правовідносин є такі: 1) вони виникають, змінюються,...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Глава 6. Цивільні правовідносини
Глава 6. Цивільні правовідносини 1. Поняття цивільного правовідношення Характерними ознаками правовідносин є такі: 1) вони виникають, змінюються,...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Розділ II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 6. Цивільні правовідносини 1. Поняття цивільного правовідношення Характерними ознаками правовідносин є такі: 1) вони виникають, змінюються,...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 6. Захист цивільних прав та інтересів судом
Стаття 55 Конституції гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина, незважаючи на наявність у правових нормах прямої вказівки на можливість...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 3. Договори
Договір - це угода двох або більше суб'єктів права, спрямована на встановлення, зміну, припинення, призупинення, поновлення тощо прав і обов'язків....
-
1. Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку У попередніх главах підручника вже йшлося про цивільне право як галузь...
-
1. Поняття цивільного права, цивільного інтересу та цивільного обов'язку У попередніх главах підручника вже йшлося про цивільне право як галузь...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 8. Інші об'єкти цивільних прав
Оскільки ст. 177 ЦК не містить вичерпного переліку об'єктів цивільних прав, такими об'єктами також можуть бути й інші матеріальні чи нематеріальні блага...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 2.2. Об'єкти цивільних правовідносин
2.1. Суб'єкти цивільних правовідносин Суб'єктами цивільного правовідношення є його учасники. Згідно зі ст. 2 ЦК ними можуть бути люди (фізичні особи),...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 2.1. Суб'єкти цивільних правовідносин
2.1. Суб'єкти цивільних правовідносин Суб'єктами цивільного правовідношення є його учасники. Згідно зі ст. 2 ЦК ними можуть бути люди (фізичні особи),...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 6. Виникнення та припинення юридичних осіб
Традиційно у радянському та пострадянському цивільному праві розрізняли три способи виникнення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний і...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 3. Правосуб'єктність юридичної особи
Цивільна правосуб'єктність юридичної особи, тобто її здатність бути суб'єктом цивільних відносин, складається з цивільної правоздатності та цивільної...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 1. Поняття і ознаки юридичної особи
1. Поняття і ознаки юридичної особи ЦК не дає визначення поняття юридичної особи. Натомість ст. 80 ЦК, котра називається "Поняття юридичної особи",...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Глава 8. Юридичні особи
1. Поняття і ознаки юридичної особи ЦК не дає визначення поняття юридичної особи. Натомість ст. 80 ЦК, котра називається "Поняття юридичної особи",...
-
2.1. Суб'єкти цивільних правовідносин Суб'єктами цивільного правовідношення є його учасники. Згідно зі ст. 2 ЦК ними можуть бути люди (фізичні особи),...
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 2. Види правочинів