Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 9. Притримання
1. Загальні правові засади притримання
Право притримання набуло статусу загального для усіх видів зобов'язань способу забезпечення їх виконання лише з прийняттям у 2003 р. нового ЦК України.
За своєю цивілістичною природою вчинення дій щодо притримання речі можна розглядати як односторонній правочин, згідно з яким кредитор, який володіє чужою річчю, на свій розсуд утримує і не передає її боржнику до моменту виконання останнім свого зобов'язання перед кредитором. Обов'язок боржника може полягати не тільки в оплаті речі або виконанні іншої вимоги, а й у відшкодуванні витрат та інших збитків кредитора, пов'язаних з такою річчю.
Особливість притримання полягає в тому, що, на відміну від інших способів забезпечення виконання зобов'язання, які виникають за договором, притримання виникає безпосередньо в силу закону. Отже, для реалізації права притримання, встановленого ст. 594 ЦК, не вимагається, щоб воно було передбачено договором.
Застосування кредитором притримання речі боржника є можливим за сукупної наявності таких умов:
1) фактичне знаходження у кредитора речі, що належить боржнику;
2) правомірне володіння річчю, тобто притримувана річ знаходиться у кредитора на певних правових підставах. При цьому, якщо річ початково не належала боржнику як власнику, добросовісному володільцю тощо, то вона не може бути предметом притримання;
3) річ підлягає передачі боржникові або іншій визначеній ним особі;
4) існує дійсне прострочене зобов'язання боржника перед кредитором, який притримує річ боржника.
За загальним правилом, зобов'язання боржника перед кредитором, яке забезпечується притриманням, пов'язане безпосередньо із притриманою річчю. Так, притримання забезпечує зобов'язання замовника за договором підряду сплатити встановлену ціну роботи або іншу суму, належну підрядникові у зв'язку із виконанням договору підряду (ст. 856 ЦК); зобов'язання комітента за договором комісії задовольнити вимоги комісіонера (ч. 1 ст. 1019 ЦК); зобов'язання відправника за договором перевезення внести провізну плату та інші платежі (ч. 4 ст. 916 ЦК) тощо.
Однак наявність у ЦК спеціальних норм, які безпосередньо надають кредиторам за окремими видами зобов'язань право притримання майна боржника, не означає, що за іншими видами договірних зобов'язань кредитори таким правом не користуються. Навпаки, правом притримання наділений будь-який кредитор за будь-яким договірним зобов'язанням, за винятком випадків, коли договором обумовлено інше. Зокрема ч. 2 ст. 594 ЦК визначає, що притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто кредитор, який правомірно отримав річ від боржника, вправі забезпечити виконання боржником будь-якого простроченого зобов'язання (і не лише грошового) перед собою, якщо можливість такого притримання не обмежена спеціальним законом або умовами договору, на підставі якого така річ була передана кредитору, з боку боржника, або за яким виникло відповідне зобов'язання останнього.
Об'єктом права притримання можуть виступати лише речі (ст. 179 ЦК). Не можуть притримуватися, як правило, гроші, цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, роботи, послуги, результати інтелектуальної діяльності, інформація, нематеріальні блага. Слід також зауважити, що хоча законодавець прямо не обмежує застосування права притримання щодо нерухомих речей, однак його застосування з практичної точки зору виглядає малоймовірним. Це пов'язано з необхідністю державної реєстрації правочинів з нерухомістю, що суперечить сутності правовідносин, що виникають при реалізації кредитором права притримання майна.
Хоча право притримання є своєрідним заходом оперативного впливу на боржника з метою стимулювання останнього до виконання простроченого основного зобов'язання, законодавець надав кредиторові право задовольняти свої вимоги за рахунок притриманого майна. При цьому ст. 597 ЦК чітко встановлює, що у випадку, якщо боржник не виконав свого обов'язку, кредитор, який притримує річ, має право задовольнити свої вимоги із вартості речі в порядку, передбаченому для задоволення вимог, забезпечених заставою (ст. 591 ЦК). Тобто реалізація предмета притримання здійснюється шляхом його продажу з публічних торгів державним виконавцем на підставі виконавчого документа. Належним виконавчим документом, який може отримати у даному випадку кредитор, слід визнати рішення суду, якщо інше не передбачено договором або законом.
Водночас у певних випадках спеціальними нормами допускається спрощений порядок (продаж) звернення кредитором стягнення на притримані речі.
Наприклад, це стосується випадків, передбачених ч. 5 ст. 853 ЦК, щодо спрощеної процедури реалізації притриманого майна підрядником або комісіонером на підставі ч. 3 ст. 1025 ЦК. При цьому правом продажу наділені кредитори, які відповідно до ст. 594 ЦК наділені правом притримання майна боржника. Таким чином, право продажу, яким наділені кредитори за окремими видами договірних зобов'язань, є спеціальним правом, яке виключає дію загального правила про порядок задоволення вимог кредитора за рахунок притриманого майна, передбаченого ст. 597 ЦК.
Схожі статті
-
У правовій доктрині інститут притримання не є абсолютно новим, а відтак давно тривають наукові дискусії з питань його правової природи та місця у системі...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Умови здійснення права притримання
Важливим для правильного застосування правових норм, присвячених притриманню, є визначення підстав і передумов, які обумовлюють виникнення цього права. В...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 1. Загальні правові засади притримання
1. Загальні правові засади притримання Право притримання набуло статусу загального для усіх видів зобов'язань способу забезпечення їх виконання лише з...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 2. Виконання зобов'язань
1. Виконання зобов'язання і його підтвердження Цивільно-правовому регулюванню виконання зобов'язання присвячено досить значну за обсягом кількість норм...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Строк (термін) виконання зобов'язання
Значення строку (терміну) як елементу належного виконання зобов'язання, проявляється в його функціях, а саме: А) дотримання умови щодо строку (терміну)...
-
1. Виконання зобов'язання і його підтвердження Цивільно-правовому регулюванню виконання зобов'язання присвячено досить значну за обсягом кількість норм...
-
Виконання договору поруки пов'язано із моментом порушення основного договору боржником, тобто з моментом невиконання чи неналежного його виконання по...
-
1. Поняття і способи забезпечення виконання договору Забезпечення виконання зобов'язань є важливим інститутом цивільного права у країнах різних правових...
-
1. Поняття і способи забезпечення виконання договору Забезпечення виконання зобов'язань є важливим інститутом цивільного права у країнах різних правових...
-
1. Поняття і способи забезпечення виконання договору Забезпечення виконання зобов'язань є важливим інститутом цивільного права у країнах різних правових...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 4. Динаміка суб'єктного складу зобов'язання
Суб'єктами договірних правовідносин можуть бути не тільки сторони у зобов'язанні, а й треті особи. Під третьою особою у зобов'язанні слід розуміти...
-
Неустойка, як і відшкодування збитків, належить до традиційних заходів цивільно-правової, договірної відповідальності. Юридичний термін "неустойка" сам...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Місце виконання зобов'язання
Однією з вимог, встановлених ЦК України щодо виконання зобов'язання, є вимога щодо місця виконання (ст. 532 ЦК). Місцем виконання зобов'язання вважається...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Суб'єкти зобов'язання
Оскільки будь-яке зобов'язання є цивільними правовідносинами, зобов'язання складаються з тих самих елементів, що формують будь-які інші цивільні...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 1. Поняття та форми (види) гарантії
1. Поняття та форми (види) гарантії Гарантія є одним серед інших, передбачених ст. 546 ЦК України способів забезпечення виконання зобов'язань, на рівні з...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 6. Гарантія
1. Поняття та форми (види) гарантії Гарантія є одним серед інших, передбачених ст. 546 ЦК України способів забезпечення виконання зобов'язань, на рівні з...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 5. Припинення поруки
Будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, порука припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 ЦК України, наприклад, у разі...
-
Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком вчиненого ним правопорушення. Юридичною підставою такої відповідальності є закон,...
-
Цю групу підстав складають підстави, що не належать до правочинів і припиняють зобов'язання незалежно від досягнення його мети: поєднання боржника і...
-
Підстави припинення зобов'язання з волі сторін за своєю юридичною природою належать до правочинів, оскільки є діями, спрямованими на припинення цивільних...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Зміст зобов'язань
Оскільки будь-яке зобов'язання є цивільними правовідносинами, зобов'язання складаються з тих самих елементів, що формують будь-які інші цивільні...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Об'єкти зобов'язання
Оскільки будь-яке зобов'язання є цивільними правовідносинами, зобов'язання складаються з тих самих елементів, що формують будь-які інші цивільні...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Елементи зобов'язання
Оскільки будь-яке зобов'язання є цивільними правовідносинами, зобов'язання складаються з тих самих елементів, що формують будь-які інші цивільні...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Предмет і спосіб виконання зобов'язання
Предметом виконання є дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов'язання на користь іншого. Якщо ці дії пов'язані з передачею певного майна,...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Види неустойки
Аналіз законодавства, судової практики та доктринальних досліджень, присвячених питанню неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язань, дозволяє...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Суб'єкти виконання зобов'язання
Суб'єкти виконання зобов'язання Визначальною ознакою, що характеризує суб'єктів зобов'язання, які іменуються в ЦК України сторонами (ч. 1 ст. 510 ЦК), є...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Договір поруки
Згідно зі ст. 553 ЦК України порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Виходячи з...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Види цивільно-правової відповідальності
У цивільному законодавстві розрізняють види відповідальності за різними критеріями. Так, за підставами виникнення прав та обов'язків, за порушення яких...
-
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 2. Види поруки
Різноманітні правові моделі побудови правовідносин поруки, які передбачені в чинному цивільному законодавстві, а також мають місце на практиці, можуть...
-
1. Поняття та підстави припинення зобов'язань Цивільно-правові зобов'язання характеризуються цільовим характером і строковістю. Навіть тривалі...
Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - Глава 9. Притримання