Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 4.2.6. Укриття населення в захисних спорудах
Укриття населення в захисних спорудах - це комплекс заходів із завчасним будівництвом захисних споруд, а також пристосуванням наявних приміщень для захисту населення та підтримання їх у готовності до використання.
Укриттю в захисних спорудах у надзвичайних ситуаціях підлягає все населення України. Фонд захисних споруд створюється шляхом обстеження й обліку підземних та наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам захисту населення; дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвалів, погребів та інших заглиблених приміщань; обстеження І взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд гірничих виробок і природних порожнин, що відповідають вимогам захисту; у разі необхідності переобладнання цих приміщень; будівництво заглиблених споруд пристосованих для захисту, що окремо розташовані від об'єктів виробничого призначення; масового будівництва в період загрози надзвичайних ситуацій найпростіших сховищ та укриттів; будівництво окремих сховищ та протирадіаційних укриттів.
Центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належать питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій визначає перелік сховищ, протирадіаційних укриттів та інших захисних споруд, які необхідно будувати, що затверджується Кабіно том Міністрів України.
Потреби в захисних спорудах визначають, виходячи з необхідності укриття всіх працюючих за місцем роботи і проживання, усього непрацюючого населення за місцем проживання.
Укриття населення в захисних спорудах є надійним способом захисту від уражаючих факторів ядерної, хімічної, бактеріологічної, звичайної зброї, у разі аварій і деяких стихійних лих (ураганів, снігових заносів).
Захисні споруди за своїм призначенням і захисними властивостями поділяються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття - щілини.
Сховища і протирадіаційні укриття будують завчасно, вони мають подвійне призначення: для потреб об'єктів народного господарства (навчальні класи, для спортивних секцій та ін.) і укриття населення.
Сховища це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і СДЯР, бактеріальних засобів і уражаючих факторів звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд.
Класифікуються вони за захисними властивостями, місткістю, місцем розміщення, забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням і часом побудови.
За захисними властивостями (від дії вибухової хвилі) сховища поділяються на п'ять класів.
За місткістю сховища поділяються на: малі - до 150 осіб, середні - від 160 до 450, великі - понад 450 осіб.
За місцем розташування - на вбудовані, які розміщені у підвальних приміщеннях будівель, та окремо побудовані поза будівлями.
За забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням - промислового виготовлення і спрощене, виготовлене з підручних матеріалів.
За часом побудови на: побудовані завчасно і швидко споруджені.
Сховища будуються з урахуванням таких вимог: забезпечувати захист людей від усіх уражаючих факторів, безперервне перебування в них людей не менше двох діб, розташування на місцевості, що не затоплюється на відстані від ліній водостоку і каналізації, мати входи і виходи з тим ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок їх завалу - аварійні виходи, мати вільні підходи, де не повинно бути горючих або дуже димлячих матеріалів, висота основних приміщень не менше 2,2 м і рівень полу, вище грунтових води не менш як на 20 см.
Сховища складаються з основного приміщення для розміщення людей і допоміжних приміщень - входів, для фільтровентиляційного обладнання, санітарного вузла, для дизельної установки, резервуарів для води чи артезіанських свердловин, для продуктів харчування, медичної кімнати, тамбур-шлюзи, тамбури (рис. 35).
Рис. 35. План сховища:
1 - захисні герметичні двері; 2 - шлюзові камери; 3 - санітарно-побутові відсіки; 4 - основні приміщення для розміщення людей; 5 - галерея і оголовок аварійного виходу; 5 - фільтровентиляційна камера; 7 - медична кімната; 8 - комора для продуктів
Площу приміщення, призначеного для укриття людей, розраховують на одну особу 0,5 м2 при двоярусному і 0,4 м2 при триярусному розміщенні нар, у робочих приміщеннях пунктів управління -
2 м2 на одного працюючого, місця для сидінь розміром 0,45 х 0,45 м, а для лежання - 0,55 х 1,8 м.
Щоб у сховище не проникало повітря, забруднене радіоактивними речовинами, отруєне небезпечними хімічними речовинами і заражене бактеріальними засобами, воно має бути герметичним.
Входи до сховищ обладнують двома шлюзовими камерами (тамбурами), відокремленими від основного приміщення і перегородженими між собою герметичними дверима. Зовні знаходяться міцні захисні герметичні двері, які можуть витримати ударні хвилі ядерного вибуху.
Аварійний вихід - це підземна галерея з виходом на територію, яка не завалюється, через вертикальну шахту й оголовок. Аварійний вихід закривається захисно-герметичними віконницями, дверима для захисту від ударної хвилі. Оголовок розміщується від будівель на відстані, яка дорівнює половині висоти найбільшої будівлі плюс 3 м - це і є територія, яка не завалюється.
У фільтровентиляційному приміщенні розміщується фільтровентиляційний агрегат, який вентилює приміщення й очищає зовнішнє повітря від РР, хімічних речовин і бактеріальних засобів. Фільтровентиляційна система може працювати у двох режимах: чистої вентиляції і фільтровентиляції. У першому режимі повітря очищається від грубодисперсного радіоактивного пилу, а в другому - від решти радіоактивних речовин, а також отруйних, сильнодіючих ядучих речовин і бактеріальних засобів. Крім цього, може бути режим повної ізоляції сховища з регенерацією повітря у ньому.
Якщо сховище загерметизоване повністю і надійно, то після закривання дверей і приведення фільтровентиляційного агрегату в дію тиск повітря всередині сховища стає трохи вищим ніж атмосферний, утворюється так званий підпір. За величиною підпору роблять висновки про стан герметизації сховища: він має дорівнювати приблизно 5 Па (0,5 мм вод. ст.).
У сховищі обладнують різні інженерні системи: електропостачання - труби з електропроводкою фарбують у чорний колір, водопостачання - труби фарбують у зелений колір, опалення - труби фарбують у коричневий колір, радіотрансляційна точка, телефонний і радіозв'язок. Там також мають бути дозиметричні й хімічні прилади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, засоби аварійного освітлення, запас медичних засобів, продуктів і води.
Після деякого дообладнання - встановлення захисних герметичних пристроїв, систем фільтровентиляції, водопостачання та ін., як сховища можуть бути використані шахтні виробки, катакомби, метрополітен, транспортні й пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель, підземні (у скельних породах) приміщення різного господарського призначення.
Протирадіаційне укриття (ПРУ) - це захисна споруда, яка забезпечує захист у ній людей від радіоактивних речовин і опромінення в зонах радіоактивного забруднення місцевості, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, біологічних засобів у краплинно-рідинному вигляді та світлового випромінення ядерного вибуху, наслідків урагану.
Захисні властивості протирадіаційних укриттів оцінюються коефіцієнтом захисту, який показує, у скільки разів доза радіації на відкритій місцевості на висоті 1 м більша від дози радіації в укритті, тобто коефіцієнт захисту показує, у скільки разів ПРУ послаблює дію радіації, а відповідно і дозу опромінення людей.
Протирадіаційні укриття можуть обладнуватись насамперед у підвальних поверхах будинків і споруд. Підвали в дерев'яних одноповерхових будинках ослаблюють дозу радіації в 7 разів, а в житлових одноповерхових кам'яних (цегляних) будинках - у 40, у двоповерхових - у 100, середня частина підвалу кількаповерхового кам'яного будинку - у 800-1000 разів. При невисоких рівнях радіації, а також для захисту від бактеріальних засобів, парів отруйних і сильнодіючих ядучих речовин можна використовувати кам'яні (цегляні) або дерев'яні будівлі.
При виборі й підготовці укриттів для захисту від радіоактивних речовин слід враховувати захисні властивості будівельних матеріалів та окремих конструкцій.
Здатність будівельного матеріалу ослаблювати потік радіоактивних випромінювань характеризується щільністю і товщиною шару половинного ослаблення матеріалу, тобто певної товщини шару матеріалу, при проходженні через який інтенсивність радіоактивних випромінювань зменшується у два рази. Величина шару половинного ослаблення різних будівельних матеріалів наведена в табл. 106.
За шаром половинного ослаблення матеріалу можна визначити коефіцієнт ослаблення для будь-якої товщини, знаючи, що потік радіоактивних випромінювань буде зменшено вдвічі стільки разів, скільки шарів половинного ослаблення є в товщі матеріалу. Наприклад, стіна будинку із саманної цегли має товщину 28 см, з табл. 106 відомо, що товщина шару половинного ослаблення саману дорівнює 14 см. Отже, будинок ослаблюватиме потік радіоактивних випромінювань у чотири рази, тобто люди в такому приміщенні одержать дозу опромінення, зменшену в чотири рази.
Таблиця 106. Шар половинного ослаблення радіації різних матеріалів, d, см
Матеріал |
Густина п, г/см3 |
Товщина шару, см | ||
У-випромі-нювання проникаючої радіації |
У-ви промінювання радіоактивного забруднення |
Нейтронів | ||
Залізо, сталь |
7,8 |
3 |
1,8 |
11,5 |
Свинець |
11,3 |
2 |
1,3-1,8 |
12 |
Скло |
1,4 |
- |
7,7 | |
Вапняк |
2,7 |
8,5 |
10 |
_ |
Цегла звичайна |
1,6 |
14,4 |
13 |
9,1 |
Кладка цегляна |
1,5 |
15 |
8,7 |
10,0 |
Цегла саманна |
1,5 |
_ |
14 | |
Грунт |
1,6 |
14,4 |
8,1 |
12,0 |
Мерзлий грунт |
1,2-1,5 |
- |
10-12 | |
Глина утрамбована |
2,06 |
11 |
6,3 |
_" |
Бетон |
2,3 |
10 |
5,6 |
12,0 |
Кладка бутова |
2,4 |
9,6 |
5,4 | |
Склопластик |
1,7 |
12,0 |
8,0 |
4,0 |
Поліетилен |
0,95 |
24,0 |
14,0 |
2,7 |
Лід |
0,9 |
26 |
14,5 |
3,0 |
Дерево (залежно |
0,7 |
33 | ||
Від породи) |
20-40 |
9,7 |
Примітка. Для інших матеріалів, яких немає в табл., товщина шару половинного ослаблення розраховується як відношення товщини шару половинного ослаблення води до густини матеріалу.
Коли стіни укриття складаються з кількох шарів різних матеріалів, то спочатку розраховують коефіцієнти ослаблення для кожного шару матеріалу, а потім складають їх і одержують величину сумарного коефіцієнта ослаблення укриття. Наприклад, погріб має дерев'яне перекриття з міцних порід дерева товщиною ЗО см і засипаний шаром глини 55 см. Отже, коефіцієнт ослаблення дерев'яного перекриття становитиме 2, а глиняного шару - 10. Сумарний коефіцієнт ослаблення у-випромінювання радіоактивного забруднення погреба дорівнюватиме 10 + 2 = 12.
Оцінюючи захисні властивості будинків та укриттів, слід звернути увагу на ті частини, де можливе проникнення радіоактивного пилу, небезпечних хімічних речовин. Такими місцями в будинках є вікна, двері, вентиляційні отвори і продухи в цоколі будинку, пічні труби, димарі, топкові отвори. Небезпечним є потрапляння радіоактивного пилу на горища, бо це збільшить дозу опромінення людей, які перебувають у будинку.
У селі більшість будинків придатна для захисту людей від радіоактивного пилу. Крім цього, у сільській місцевості є багато заглиблених у землю підвалів, погребів, овочесховищ та інших споруд.
Оцінивши захисні властивості наявних приміщень і виходячи з конкретної обстановки та реальної потреби в кожному окремому випадку, можна розраховувати і завчасно підготувати необхідну кількість укриттів, для захисту людей в умовах сильного забруднення місцевості радіоактивними речовинами.
Готуючи приміщення для укриття від радіоактивних речовин, треба виконати дві основні вимоги: по-перше, вжити заходів проти потрапляння радіоактивного пилу в приміщення і, по-друге, посилити захист населення, збільшити обсяг робіт для пристосування укриттів, а також враховувати потреби і наявність необхідних матеріалів.
Для запобігання проникнення радіоактивного пилу і небезпечних хімічних речовин в укриття потрібно виконати найпростішу герметизацію приміщень, усуваючи всі нещільності, місця слабкої герметизації. З цією метою в дерев'яних будинках проконопачують і замазують глиною тріщини. Великі щілини забивають рейками. Щілини у стінах замазують шпаклівкою або штукатурним розчином. Особливу увагу звернути на герметизацію дверей і вікон.
Димарі, пічні отвори, дверцята топок, піддувал, тріщини і продухи в цоколі - всі ці місця треба зробити непроникними для радіоактивних і хімічних речовин.
Необхідно мати запас скла, фанери, толю або поліетиленової плівки для швидкого закривання вікон; дверей та інших отворів. Перекриття можна підсилити шаром піску, шлаку або просто землею товщиною до 20 см.
Якщо можливо, обладнати один припливний і один витяжний короби у підвалах, погребах та інших підземних спорудах. Для забезпечення тяги витяжний короб має бути встановлений на 1,5-2 м вище припливного. У будинках замість витяжного короба можна використовувати димоходи, в інших будівлях капітального типу - існуючі вентиляційні канали. У припливний короб або щілину слід закласти фільтр із мішковини, солом'яної січки, марлі.
Для обладнання під протирадіаційне укриття погреба необхідно посилити його перекриття, потім на перекриття насипати шар грунту 60-70 см, щільно підігнати кришку люка і зробити вентиляційний короб.
У разі потреби необхідно побудувати швидкоспоруджувані ПРУ з місцевих (ліс, камінь, саман, очерет) будівельних матеріалів (рис. 36) або промислових збірних залізобетонних елементів, цегли, прокату, труб, арматури (рис. 37). Для будівництва ПРУ копають котлован, зводять стіни і перекриття. Проміжки між стінами котловану і споруди засипають грунтом, який через кожних 20-ЗО см трамбують. Потім грунт насипають у місці прилягання перекриття до землі по всьому периметру укриття. Над перекриттям обладнують гідроізоляцію з руберойду, толю, поліетиленової плівки або глини товщиною 10 см. Глину зволожують, перемішують як тісто і укладають випуклим шаром. На гідроізоляцію насипають шар грунту 60-70 см.
Під кутом 90° до основного приміщення обладнують вхід у вигляді герметичного тамбура, місця стикування рам тамбура до стін проконопачують ганчір'ям, клоччям або мохом. На вхід у тамбур і вихід із нього навішують завісу з щільного матеріалу. При вході замість завіси можуть бути щільні двері.
Внутрішнє обладнання протирадіаційного укриття, призначеного для укриття людей, аналогічне обладнанню приміщень сховища (табл. 107).
Рис. 36. Протирадіаційне укриття з тонких колод або жердин
Рис. 37. Протирадіаційне укриття з перекриттям із залізобетонних плит: 1 - вхід; 2 - витяжна шахта; 3 - перекриття; 4 - обсипка грунтом; 5 - припливна шахта; 6 - завіса при вході
Найпростішим укриттям для захисту населення є щілини і землянки, які певною мірою захищають від ударної хвилі, світлового випромінювання, радіаційного ураження. Для будівництва щілин і землянок вибирають сухі підвищені місця.
Таблиця 107. Об'ємно-планувальні норми при будівництві ПРУ
Показник |
Норма |
Площа на одну людину, м |
0,5 |
Об'єм на одну людину, м- |
1,6 |
Мінімальна висота (від рівня підлоги до виступаючих конструкцій стелі), м |
1,9 |
Місць для сидіння (від загальної кількості місць), % |
80 |
Місць для лежання (від загальної кількості місць), % |
20 |
Щілину роблять глибиною близько 2 м (рис. 38). Стіни щілини укріплюють дошками, жердинами, хмизом, очеретяними фашинами або іншим підручним матеріалом. Входи в щілини роблять східчасті, під прямим кутом до осі щілини, і закривають дверима. Перекриття щілини роблять з накату колод, потім шар глини товщиною 10-15 см, який захищає щілину від потрапляння дощових вод, і шар грунту 20-40 см. Зверху все це вкривають дерном. Поверхневі води відводять у бік щілини по стічних канавках. Якщо можливо, щілини можна будувати також зі збірних залізобетонних конструкцій.
Рис. 38. Перекрита щілина
Надійнішим і зручнішим укриттям є землянка, призначена для тривалого перебування людей. Будують землянку так само, як і щілину, але з підлогою, опаленням, місцями для сидіння і лежання. Ширина землянки 2-2,5 м.
Схожі статті
-
Виробничі аварії небезпечні раптовістю. Проте їхніх руйнівних наслідків можна уникнути або значно зменшити їх, якщо завчасно провести відповідні...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Ліквідація наслідків будь-яких стихійних лих
Рятувальні та невідкладні роботи при ліквідації наслідків стихійного лиха і аварії проводять рятувальні формування, а також залучене працездатне...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Після стихійного лиха
Рятувальні та невідкладні роботи при ліквідації наслідків стихійного лиха і аварії проводять рятувальні формування, а також залучене працездатне...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Гідрологічні надзвичайні ситуації
При загрозі землетрусу, щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт, потрібно провести такі заходи: - привести в готовність...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.2.1. Стихійні явища екзогенного походження
При загрозі землетрусу, щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт, потрібно провести такі заходи: - привести в готовність...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - При загрозі землетрусу
При загрозі землетрусу, щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт, потрібно провести такі заходи: - привести в готовність...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Променева хвороба у тварин
Легкий ступінь ураження тварин виникає при дозі опромінення 150-250 Р. Спостерігається пригнічений стан, блювота, відмова від кормів, почервоніння...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.5.4. Проникаюча радіація
Проникаюча радіація - це потік гамма-випромінювання нейтронів, які утворюються під час ядерного вибуху внаслідок реакції й радіоактивного розпаду...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.4.1. Гасіння пожеж
Основні способи гасіння пожежі: захльостування або закидання грунтом кромки пожежі; улаштування загороджувальних і мінералізованих каналів і смуг;...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Лісові й торфові пожежі
Лісові й торфові пожежі завдають великих збитків державі, а при поганій організації боротьби з ними може постраждати і населення, яке проживає в зоні їх...
-
У виникненні надзвичайних ситуацій особливе місце займає тероризм. Ця проблема набула загрози наприкінці XX століття, a 11 вересня 2001 р. терористичні...
-
В Україні щороку виникає від 100 до 300 надзвичайних ситуацій природного походження. Стихійні лиха - це небезпечні природні явища, процеси атмосферного,...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.1. Транспортні аварії (катастрофи)
Транспортом загального користування щорічно в Україні перевозиться понад 3 млрд т вантажів, у тому числі велика кількість небезпечних. 60 % вантажних...
-
Легкий ступінь ураження тварин виникає при дозі опромінення 150-250 Р. Спостерігається пригнічений стан, блювота, відмова від кормів, почервоніння...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.6.3. Токсини
Токсинами називають хімічні речовини рослинного, тваринного, мікробного походження, які мають високі токсичні властивості й можуть уражати організм...
-
Радіаційний та хімічний захист передбачає виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, організацію та проведення дозиметричного і...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 4.2.4. Радіаційний та хімічний захист
Радіаційний та хімічний захист передбачає виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, організацію та проведення дозиметричного і...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 4.2.3. Біологічний захист
Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення. Захист населення - це створення необхідних умов для...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 4.2.2. Медичний захист
Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення. Захист населення - це створення необхідних умов для...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 4.2.1. Інженерний захист
Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення. Захист населення - це створення необхідних умов для...
-
Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій є захист населення. Захист населення - це створення необхідних умов для...
-
Державна політика України у сфері захисту населення і територій базується на Конституції України, відповідних законах, актах Президента України і...
-
Державна політика України у сфері захисту населення і територій базується на Конституції України, відповідних законах, актах Президента України і...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 3.14. Оцінка інженерної обстановки
З метою визначення масштабів руйнування, обсягів, термінів і черговості, а також сил і засобів для проведення рятувальних та невідкладних робіт...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 3.7. Основи оцінки радіаційної обстановки
Серед уражаючих факторів ядерної аварії і ядерного вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення. Воно поширюється на сотні кілометрів. При цьому...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Служби Цивільної оборони
Для забезпечення заходів Цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, проведення спеціальних робіт у...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Режими функціонування єдиної системи захисту
Єдина система захисту може функціонувати у режимі: - повсякденної діяльності; - підвищеної готовності; - надзвичайної ситуації; - надзвичайного стану; -...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Структура єдиної системи захисту
Єдина система захисту може функціонувати у режимі: - повсякденної діяльності; - підвищеної готовності; - надзвичайної ситуації; - надзвичайного стану; -...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Режим воєнного стану
Єдина система захисту може функціонувати у режимі: - повсякденної діяльності; - підвищеної готовності; - надзвичайної ситуації; - надзвичайного стану; -...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.4. Пожежі
Пожежа - це стихійне поширення горіння, яке виявляється в нищівній дії вогню, що вийшов з-під контролю людини. Пожежі можуть виникнути як наслідок...
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 4.2.6. Укриття населення в захисних спорудах