Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 3.4. Прилади для радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення
Вимірювачі потужності дози ДП-5В, ДП-5А, ДП-5Б та МКС-У (модифікований ДП-5В) призначені для вимірювання рівня гамма-радіації і радіоактивного забруднення поверхні різних предметів за у-випромінюванням. Потужність експозиційної дози у-випроміню-вання визначається в мілірентгенах або рентгенах за годину для тієї точки простору, в якій знаходиться при вимірюваннях блок детектування приладу. Крім того, можна виявляти Р-випромінювання. Технічний опис та інструкція з експлуатації додаються до приладу. Діапазон вимірювань гамма-випромінювання від 0,05 мР/год до 200 Р/год у діапазоні енергій від 0,084 до 1,25 МеВ. Прилади ДП-5В, ДП-5А і ДП-5Б мають шість піддіапазонів вимірювань (табл. 33) і звукову індикацію на всіх піддіапазонах; крім першого. Звукова індикація прослуховується за допомогою головних телефонів приладу.
Таблиця 33. Піддіапазони вимірювань приладів ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В
Піддіапазони |
Позиція ручки перемикача |
Шкала |
Одиниця вимірювання |
Межі вимірювань |
Час встановлення показників, с |
1 |
200 |
0-200 |
Р/год |
5-200 |
10 |
2 |
X1000 |
0-5 |
Мр/год |
500-5000 |
10 |
3 |
X100 |
0-5 |
Мр/год |
50-500 |
ЗО |
4 |
X10 |
0-5 |
Мр/год |
5-50 |
45 |
5 |
Х1 |
0-5 |
Мр/год |
0,5-5 |
45 |
6 |
Х0,1 |
0-5 |
Мр/год |
0,05-0,5 |
45 |
Відлік показань приладу відбувається за нижньою шкалою мікро-амперметра в Р/год, за верхньою шкалою - у мР/год з наступним перемноженням на відповідний коефіцієнт піддіапазону. Робочою вважається ділянка шкали, окреслена суцільною лінією.
Живлення приладів здійснюється від трьох сухих елементів типу КБ-1, А-336, один з яких використовують тільки для підсвічування шкали мікроамперметра під час роботи у темний час. Комплект живлення забезпечує безперервну роботу приладу без підсвічування шкали в нормальних умовах не менше 40 год (ДП-5А, ДП-5Б) і 55-70 год (ДП-5В) за умов зберігання не більше одного місяця.
Прилади можуть підключатися до зовнішніх джерел постійного струму з напругою 3, 6 і 12 В (ДП-5А, ДП-5Б) і 12 або 24 В (ДП-5В). Для цієї мети є колодка живлення і дільник напруги.
Прилад складається з вимірювального пульта, зонда (ДП-5А, ДП-5Б) або блока детектування (ДП-5В), з'єднаних з пультами гнучким кабелем, контрольного стронціево-ітрієвого джерела (З-випромінювання для перевірки працездатності приладів (на внутрішньому боці кришки футляру у ДП-5А і ДП-5Б і на боці детектування у ДП-5В).
Вимірювальний пульт складається з панелі 3 і футляра 8 (рис. 11). На панелі вимірювального пульта розміщені: ДП-5А, ДП-5Б і ДП-5В мікроамперметр 6 з двома вимірювальними шкалами, перемикач піддіапазонів 10, кнопка "Сброс" - анулювання показань 4, тумблер підсвічування шкали 9, з лівого боку гніздо для телефону.
Панель вимірювального пульта кріпиться до кожуха. Елементи схеми приладу змонтовані на платі й з'єднані з панеллю шарніром і гвинтом.
Сприймаючими пристроями приладів є газорозрядні лічильники, встановлені: в приладі ДП-5А - один (СИ-ЗБГ) у вимірювальному пульті та два (СИ-ЗБГ і СТС-5) у зонді 11; у приладі ДП-5В - два (СБМ-20 і СИ-ЗБГ) у блоці детектування 11.
Рис. 11. Прилад ДП-5В:
I - подовжувальна штанга; 2 - телефони; 3 - панель вимірювального приладу; 4 - кнопка скидання показників; 5 - норми забрудненості; б - мікроамперметр; 7 - контрольне джерело випромінювання; 8 - футляр приладу; 9 - тумблер підсвічування шкали; 10 - перемикач піддіапазонів; II - блок детектування; 12 - опорні фіксатори; 13 - поворотний екран; 14 - камера для блока детектування; 15 - кабель блока детектування
Зонд і блок детектування - це сталевий циліндричний корпус 11 з вікном для індикації бета-випромінювання, закритим етилцелю-лозною водостійкою плівкою, крізь яку проникають бета-частинки. На корпус надітий металевий поворотний екран 13, який фіксується у двох положеннях (Г і Б) на зонді приладів ДП-5А, ДП-5Б і в трьох положеннях (Г, Б і К) на блоці детектування приладу ДП-5В. Вікно корпуса в положенні Г закривається екраном 13 і в лічильник можуть проникати тільки у-промені. Повертаючи екран у положення Б, вікно корпуса відкривається і бета-частинки проникають у лічильник. У заглибленні на екрані розміщене контрольне джерело р-випромінювання 7. Встановивши в положенні К джерело бета-випромінювання проти вікна, можна перевірити прилад. Зонд і блок детектування на корпусах мають по два опорних фіксатори 12, за допомогою яких вони встановлюються на обстежувані поверхні при індикації забруднення бета-частинками. У корпусі знаходяться газорозрядний лічильник, електрична схема і підсилювач-нормалізатор.
Телефон 2 складається з двох малогабаритних телефонів ТГ-7М, підключається до вимірювального пульта і фіксує наявність радіоактивних випромінювань. Для підготовки приладу до роботи слід вийняти його з укладального ящика, відкрити кришку футляра, оглянути прилад, пристебнути до футляра паси. Дістати зонд або блок детектування, приєднати ручку до зонда, а до блока детектування - штангу 1. Підключити джерело живлення.
Включити прилад, встановити ручки перемикачів піддіапазонів у положення; приладу ДП-5А "Реж" і ДП-5В "▲" - контроль режиму, стрілка приладу встановлюється в режимному секторі: в ДП-5А стрілку приладу потенціометром встановити в режимному секторі на "▲". Якщо стрілка мікроамперметра не відхиляється або не встановлюється на режимному секторі, необхідно перевірити придатність джерел живлення.
За допомогою контрольних джерел потрібно перевірити придатність приладів до роботи. Для цього екрани зонду в ДП-5А, ДП-5Б і блока детектування в ДП-5В встановити відповідно у положеннях БІК. Підключити телефони. В приладах ДП-5А, ДП-5Б відкрити контрольне бета-джерело, встановити зонд опорними фіксаторами на кришку футляра так, щоб джерело знаходилося напроти відкритого вікна зонду. Потім, встановлюючи послідовно ручку перемикача піддіапазонів у положення х1000, х100, х10, х1 і x0,1, перевірити придатність приладу на всіх діапазонах, крім першого. В телефоні повинен прослуховуватися тріск. При цьому стрілка мікроамперметра має зашкалювати на 6 і 5-му піддіапазонах, відхилятися на 4-му, а на 3-му і 2-му може не відхилятися через недостатню активність контрольного джерела. На 6 піддіапазоні тріск у телефоні може періодично перериватися через велику активність контрольного джерела для цього піддіапазону.
Після цього ручки перемикачів встановити в положення "Викл" ДП-5А, ДП-5Б і"▲" - ДП-5В; натиснути кнопки "Сброс"; повернути екрани в положення Г. Прилади перевірені й готові до роботи.
Схожі статті
-
Легкий ступінь ураження тварин виникає при дозі опромінення 150-250 Р. Спостерігається пригнічений стан, блювота, відмова від кормів, почервоніння...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Променева хвороба у тварин
Легкий ступінь ураження тварин виникає при дозі опромінення 150-250 Р. Спостерігається пригнічений стан, блювота, відмова від кормів, почервоніння...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - У випадку загрози землетрусу
У випадку загрози землетрусу необхідно зберігати спокій, попередити сусідів, надати допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку; уважно слухати...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Дії після землетрусу
У випадку загрози землетрусу необхідно зберігати спокій, попередити сусідів, надати допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку; уважно слухати...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Дії під час землетрусу
У випадку загрози землетрусу необхідно зберігати спокій, попередити сусідів, надати допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку; уважно слухати...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Після стихійного лиха
Рятувальні та невідкладні роботи при ліквідації наслідків стихійного лиха і аварії проводять рятувальні формування, а також залучене працездатне...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Метеорологічні небезпечні явища
До метеорологічних небезпечних явищ, що бувають в Україні, належать: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори), град (на всій території України); сильна...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Гідрологічні надзвичайні ситуації
При загрозі землетрусу, щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт, потрібно провести такі заходи: - привести в готовність...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.2.1. Стихійні явища екзогенного походження
При загрозі землетрусу, щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт, потрібно провести такі заходи: - привести в готовність...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - При загрозі землетрусу
При загрозі землетрусу, щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт, потрібно провести такі заходи: - привести в готовність...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.5.1. Елементи ядерної фізики
2.5.1. Елементи ядерної фізики Атом є найменшою частинкою хімічного елемента. Кожний хімічний елемент складається з атомів. Атоми відрізняються один від...
-
2.5.1. Елементи ядерної фізики Атом є найменшою частинкою хімічного елемента. Кожний хімічний елемент складається з атомів. Атоми відрізняються один від...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.4.1. Гасіння пожеж
Основні способи гасіння пожежі: захльостування або закидання грунтом кромки пожежі; улаштування загороджувальних і мінералізованих каналів і смуг;...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Лісові й торфові пожежі
Лісові й торфові пожежі завдають великих збитків державі, а при поганій організації боротьби з ними може постраждати і населення, яке проживає в зоні їх...
-
Виробничі аварії небезпечні раптовістю. Проте їхніх руйнівних наслідків можна уникнути або значно зменшити їх, якщо завчасно провести відповідні...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.6. Гідродинамічні аварії
Щорічно бувають аварії на об'єктах комунального господарства. Основними причинами, що призводять до аварії на будівлях і спорудах, є низька якість...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.5. Об'єкти комунального господарства
Щорічно бувають аварії на об'єктах комунального господарства. Основними причинами, що призводять до аварії на будівлях і спорудах, є низька якість...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.4. Пожежо - та вибухонебезпечні об'єкти
В Україні є понад 1500 великих вибухо - та пожежонебезпечних об'єктів, на яких знаходиться понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо - та...
-
Радіоактивні речовини забруднюють сільськогосподарські рослини і урожай, які через це можуть стати непридатними для використання в їжу людям і на корм...
-
2.7.1. Коротка характеристика осередку біологічного ураження У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів (аварія,...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 3.3. Класифікація дозиметричних приладів
Дозиметричні прилади за своїм призначенням поділяються на чотири основних типи Індикатори застосовують для, виявлення радіоактивного забруднення...
-
Виявлення радіоактивних речовин та іонізуючих (радіоактивних) випромінювань (нейтронів, гамма-променів, бета - і альфа-частинок), грунтується на...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.7.3. Осередок комбінованого ураження
Епіфітотія - масове, поширюване у часі та просторі, інфекційне захворювання рослин, що супроводжується численною загибеллю культур і зниженням їхньої...
-
Епіфітотія - масове, поширюване у часі та просторі, інфекційне захворювання рослин, що супроводжується численною загибеллю культур і зниженням їхньої...
-
На території України з інфекційних захворювань найбільше поширені поліомієліт, кір, епідемічний паротит, правець, дифтерія, кашлюк, гострі кишкові...
-
2.7.1. Коротка характеристика осередку біологічного ураження У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів (аварія,...
-
Фітотоксиканти (від грецьк. phyton - рослина і toxicon - отрута) - токсичні хімічні речовини, призначені для ураження різних видів рослинності....
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.6.4. Фітотоксиканти
Фітотоксиканти (від грецьк. phyton - рослина і toxicon - отрута) - токсичні хімічні речовини, призначені для ураження різних видів рослинності....
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.6.3. Токсини
Токсинами називають хімічні речовини рослинного, тваринного, мікробного походження, які мають високі токсичні властивості й можуть уражати організм...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Класифікація отруйних речовин
Хімічна зброя - один із видів зброї масового ураження, дія якої грунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин. До бойових токсичних...
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 3.4. Прилади для радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення