Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.6.2. Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності
Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності - це система заходів із розробки і використання наукових і організаційних основ проведення вимірювань; нормативно-технічної документації; методів вимірювань, засобів вимірювань і обробки даних з метою
Рис. 6.2 "Дерево причин" (подій) під час нещасного випадку в умовах некерованого руху трактора:
Х1 - агрегатування ускладнено; Х2 - тракторист приходить на допомогу; Х3 - здійснення агрегатування утруднено; X4 - тракторист стає між трактором і КТУ-10; Х5 - в тракторі не ввімкнені ручні гальма; Х6 - наявність вібрації від працюючого двигуна; Х7 - машинний двір має уклін; Х8 - трактор наближається до КТУ-10; Х9 - тракторист притиснений до КТУ-10; N - нещасний випадок (травма) (Х7 - фактор, що має постійний характер, інші - випадкові)
Досягнення єдності і необхідної точності вимірювань і контролю параметрів небезпечних і шкідливих факторів.
Заходи з метрологічного забезпечення скеровані насамперед на поліпшення контролю умов життєдіяльності, визначення показників безпеки виробничого обладнання і технологічних процесів, методів вимірювання показників засобів індивідуального захисту (313).
Метрологічне забезпечення в галузі безпеки життєдіяльності здійснюється на основі положень ГОСТ 12.0.005-84 "ССБТ. Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения" стандартів "Государственной системы обеспечения единства измерений (ГСИ)", "Системы стандартов безопасности труда (ССБТ)", норм і вимог інших законодавчих актів.
З погляду метрології істотно важливе поняття параметру (небезпечного та шкідливого фактора), що вимірюється, і який підлягає кількісному оцінюванню. На відміну від невимірювальних параметрів (що може бути зроблено розрахунковими чи іншими методами) параметри, що вимірюються, контролюються шляхом безпосереднього вимірювання.
У сфері безпеки життєдіяльності все метрологічне забезпечення має базуватися на сукупності санітарно-гігієнічних норм, затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Однак, це можливо тільки в умовах, коли встановлені норми задовольняють основні вимоги метрології.
Ці вимоги, насамперед, встановлюють вказівки необхідної точності вимірювань нормованих величин. Відповідно визначаються вимоги до характеристик вимірювальних приладів, методик вимірювань і т. ін. відносно їх точності. Відсутність даних про значеннях точності, що вимагається, чи недостатньо обгрунтовані значення приладів викликають серйозні економічні і соціальні наслідки.
Так, надмірність вимог до точності вимірювань тягне за собою додаткові витрати на проектування, виготовлення, купівлю, експлуатацію і ремонт коштовних, складних і менш надійних приладів підвищеного класу точності. Слід знати, що коштовність приладів з підвищенням точності їх вимірювань веде до різкого зростання ціни. Крім того, виробництво таких приладів в достатній кількості викликає великі труднощі, що заздалегідь програмує їх дефіцитність. Використання високоточних приладів визначає необхідність у кваліфікованому персоналі, а їх ремонт і перевірка також потребує додаткових витрат часу і коштів. Тому, маючи на увазі адаптивні можливості людського організму (а також високий коефіцієнт запасу, прийнятий за установленими санітарно-гігієнічними нормами), слід, за можливості, утримуватися від надлишкових вимог до точності вимірювання.
В ході аналізу санітарно-гігієнічних норм встановлено, що більшість з них взагалі не мають вимог до точності вимірювань. Так, в "Нормах радіаційної небезпеки" НРБ-76/87 та інших не міститься ніяких вказівок про те, з якою точністю мають вимірюватись рівні всіх видів іонізуючих випромінювань. Не доведена необхідна точність вимірювань для таких важливих видів небезпечних і шкідливих факторів, як сферичне опромінення, ультра - і інфразвукові коливання, рівень ультрафіолетової радіації і ряд інших.
Надзвичайно важливо, щоб було встановлено значення небезпечних і шкідливих факторів відносно рівня, який не утворює будь-яких шкідливостей (фонове значення). Нижня межа вимірювання рівня, що характеризує поріг чутливості вимірювального приладу, має дуже важливе значення, від якого істотно залежить вибір методики вимірювання, а також коштовність і складність засобу вимірювання.
Найбільш прогресивним підходом до вимірювання параметрів небезпечних і шкідливих факторів є дозиметрія. В світовій практиці широко використовуються дозиметри не тільки для оцінки рівня іонізуючих випромінювань, але і віброакустичні, електромагнітні й інші параметри.
Комплексне уявлення про розвиток метрології дає змогу бачити на сьогодні цю науку як єдиний процес "вимірювання - оцінка - прийняття рішень". В цьому випадку кожна складова має значення:
- "вимірювання" - процедура отримання набору параметрів, необхідних і достатніх для однозначного і співвіднесеного розглядання об'єкта, що дає змогу багаторазово використовувати цей набір уявлень;
- "оцінка" - процедура аналізу і вибору альтернатив за рахунок співвідношення будь-яких ознак стану об'єктів з ознаками його розвитку, а також зі змінами навколишнього середовища;
- "прийняття рішень" - процедура затвердження альтернатив, обраних внаслідок оцінювання на основі синтезу можливих рішень.
До основних визначень належить:
Параметр - якісно-кількісна характеристика, що відображає властивості об'єкта на певному рівні знань;;
Показник - значення параметрів в якісному чи кількісному вигляді, що характеризує стан об'єкта за цим параметром в розглядуваний термін часу;
Ознака - параметр (ряд параметрів), показник (ряд показників) чи поєднання їх, що необхідні для вирішення конкретного завдання.
Самостійними характеристиками параметра є одиниця і метод вимірювання, якщо вони розрізняються, то параметрів з однією назвою буде стільки, скільки є відмінностей.
Роль метрологічного забезпечення в безпеці життєдіяльності можна визначити як провідну, що дає змогу на етапі оцінки стану безпеки здійснити оцінювання і встановити, в яких умовах запроваджує свою діяльність людина.
Схожі статті
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
5.6.1. Апарат аналізу стану небезпеки Основні поняття про небезпеки і їх співвідношення в системі основних уявлень безпеки життєдіяльності наведено в...
-
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.1.1. Базові уявлення дисципліни
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.6.1. Апарат аналізу стану небезпеки
5.6.1. Апарат аналізу стану небезпеки Основні поняття про небезпеки і їх співвідношення в системі основних уявлень безпеки життєдіяльності наведено в...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек Соціальний і політичний стан країни формує відповідне суспільство і відносини в ньому. Безпека...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ
4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек Соціальний і політичний стан країни формує відповідне суспільство і відносини в ньому. Безпека...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни У попередніх розділах встановлено основні поняття дисципліни "Безпека...
-
2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни У попередніх розділах встановлено основні поняття дисципліни "Безпека...
-
2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни У попередніх розділах встановлено основні поняття дисципліни "Безпека...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.3.2. Соціально-техногенні небезпеки
Пилові бурі (так звані чорні) - це дуже сильний вітер. За шкалою Бофорта 10-11 балів - відповідно становить 25-28 та 29- 82 м/с. Такий вітер переміщує...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.3.1.3. Соціально-природничі небезпеки
Пилові бурі (так звані чорні) - це дуже сильний вітер. За шкалою Бофорта 10-11 балів - відповідно становить 25-28 та 29- 82 м/с. Такий вітер переміщує...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.3.1.2. Пилові бурі
Пилові бурі (так звані чорні) - це дуже сильний вітер. За шкалою Бофорта 10-11 балів - відповідно становить 25-28 та 29- 82 м/с. Такий вітер переміщує...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2.3. Політичні небезпеки
Політичні небезпеки виникають як результат розвитку різних видів політичних конфліктів. В історії різних країн найбільш часто мають місце конфлікти на...
-
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає: - визначення...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає: - визначення...
-
Забруднення пестицидами продуктів харчування. Найчастіше продукти харчування забруднені хлор-, фосфор-, і ртутьорганічними сполуками, похідними...
-
Забруднення пестицидами продуктів харчування. Найчастіше продукти харчування забруднені хлор-, фосфор-, і ртутьорганічними сполуками, похідними...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки
Людина в природі є найбільш саморегулювальною істотою відносно інстинкту самозбереження. Це дає змогу достатньо гнучко компенсувати їй свої недоліки за...
-
Прогнозні оцінки Прогнозування ситуації завжди має на увазі певну мету, яка визначає, по-перше, термін прогнозування (так званий "горизонт...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.2.7. Хімічно небезпечні об'єкти
Аварія на підземній споруді - небезпечна подія на шахті, гірничій виробці, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.2.6. Підприємства з видобутку та переробки уранової руди
Аварія на підземній споруді - небезпечна подія на шахті, гірничій виробці, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 1. ВСТУП
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає: - визначення...
-
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних...
-
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення
Система - сукупність точно визначених елементів (зміст елементів), між якими наявні закономірний зв'язок чи взаємодія (структура системи). Важливими...
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.6.2. Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності