Археологія України - Залізняк Л. Л. - На шляху державогенезу
Попри своєрідність розвитку окремих регіонів масштаби змін за скіфського часу вражають. У монотонне життя хліборобів неначе увірвався вихор, що стрімко утягнув їх у нову систему цінностей. Вона розбудила активність, потребу реалізуватися й відстояти право на життя, що вилилося в грандіозне будівництво - зведення городищ і курганів. Важко навіть уявити, скільки сил на все це було витрачено. Масштаби будівництва, безперечно, засвідчують неабияку консолідацію людських ресурсів, а відтак - і появу тієї організаційної сили, яка завела цей механізм. Б. А. Шрамко, а за ним і Ю. В. Павленко та Ю. М. Бойко розглядають великі городища як міські центри ранньокласових об'єднань, оскільки містогенез і класогенез являють собою різні сторони одного процесу - державогенезу. Ця думка прижилася в науці, однак вимагає уточнення.
Місто - це не просто велике поселення. Воно уособлює новий поділ праці - появу ремісників, професійних воїнів, жерців, апарату управління, тобто груп людей, безпосередньо не пов'язаних із виробництвом продуктів харчування. Це могло відбутися лише за умови отримання регулярного й до того ж значного додаткового харчового продукту. Відокремлення різних сфер виробництва від сільськогосподарського вимагало обміну продуктами між виробниками. Тому місто - це й нова система розподілу: спочатку спеціальними органами, а потім і через ринок, що зумовило появу грошей.
Концентрація значних мас людей, до того ж різних професій, у межах міста вимагала нових форм управління. А його апарат не міг обійтися без обліку та контролю за виробництвом і споживанням, тобто писемності. Диференціація суспільства і поява правлячої еліти, поділ праці на фізичну та організаційну стимулювали розвиток духовної праці, покликаної забезпечити потреби у вишуканих речах, комфортних і красивих оселях, зрештою - в розкішних гробницях. Наслідком усього цього було те, що місто стало певним чином спланованим архітектурним ансамблем, де, окрім осель міщан, передбачалися квартали ремісників, складські приміщення, адміністративні й культові споруди, резиденція правителя.
З погляду змісту і призначення місто - це економічний, адміністративний та культовий центр певної території, з формального, що фіксується археологічно, - це поселення, якому притаманна монументальна архітектура. Монументальні споруди - перше, що відрізняє місто від найбільшого поселення. Монументальні храми, домінуючи над містом, символізують зверхність влади, її священність. Недарма ідеологічний чинник розглядають як першорядний в системі державотворчого процесу. Причому за всіх варіацій політогенезу зберігає силу закон, що передбачає збіг кількох обставин, серед яких дві - отримання регулярного значного додаткового харчового продукту та ідеологія, яка б змінила стереотип мислення і виправдовувала новий порядок, - є обов'язковими.
Безумовно, впровадження заліза, поява таких торговельних партнерів, як греки, демографічні й природні ресурси стимулювали процес державогенезу у хліборобському середовищі. Проте на заваді стала одна обставина - кочовики. І це спонукало хліборобів сконцентрувати свої зусилля задля однієї мети - відстояти себе. У скіфських городищах вражає власне одне - площа і потужна фортифікація. Забудова їх доволі одноманітна, як і знахідки - уламки посуду та кістки тварин, інші речі доволі рідкісні. За наявності слідів ремесел кварталів ремісників не відмічено.
Культові споруди на городищах представлено зольниками, глиняними вівтарями-вимостками та глиняними стовпцями. Приміщення, в яких їх виявлено, не вирізняються монументальністю і навряд чи виконували функцію центрального храму, на що вказував Б. О. Рибаков. На думку С. С. Безсонової, багатолюдні загальнозначущі обряди виконували, мабуть, просто неба. Не виключено, що функцію суспільних святилищ могли виконувати деякі кургани й курганоподібні споруди, розташовані поза межами поселень.
Таким чином, у городищах яскраво виражено захисну функцію. Ворог нам відомий - кочовики степу. Загроза консолідувала хліборобів і висунула лідерів - організаторів захисту, а також воєнізувала суспільство (усі чоловічі поховання, а нерідко й жіночі, супроводжуються зброєю). Виконання лідерами та їхнім оточенням важливих функцій мало своїм наслідком зосередження у їхніх руках контролю за виробництвом і обміном. Воєнізований побут спричинив поширення тут звіриного стилю, своєрідного знаку цієї доби, і передових військових технологій. Попри поширення речей скіфського зразка є очевидним, що населення зберігало свою "національну" ідентичність.
Технологічна оснащеність, демографічний потенціал, концентрація зусиль з метою організації захисту, що живилася збігом інтересів правлячої еліти й усього суспільства, зрештою, домінантний за доби архаїки напрям інтересів скіфів та, мабуть, і дипломатичні зусилля давали можливість певний час підтримувати рівновагу сил. Не виключено, що місцеві "царки" навіть брали участь у передньоазійських походах. В усякому разі в кургані Переп'ятиха, який С. С. Безсонова відносить до числа храмових комплексів місцевого населення, знайдено золоті бляшки у вигляді грифона передньоазійського зразка.
Пильнуючи свої землі, хлібороби розгортають грандіозний проект їхнього захисту, пік якого припадає на VI ст. до н. е. Прикметно, що в організації відсічі Дарію скіфи просять допомоги у сусідів (Геродот, IV, 118). Після перемоги над Дарієм, відчувши себе повновладними господарями, кочовики почали всіляко утискувати лісостепове населення, обклавши його поборами. Від V ст. розпочинається деградація культури хліборобів, а в IV ст. скіфські поховання у катакомбах, зокрема й знаті, з'являються на території хліборобів.
Таким чином, лісостепове населення не витримало натиску кочовиків і, виснажене ними, згасло на рубежі IV-III ст. до н. е., так і не реалізувавши свій потенціал, змушене витратити його на захист своєї землі. Соціально-політичну сутність хліборобського суспільства за часів його розквіту видається логічним визначити як складні вождівства, переростання яких у ранньодержавні утворення загальмували зовнішні обставини.
Схожі статті
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Пам'ятки
Справжній залізний вік у лісостеповій смузі України настає за скіфського часу, коли повною мірою почав реалізуватися потенціал, закладений переходом до...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 15. Скіфія і хлібороби лісостепової та лісової смуг
Справжній залізний вік у лісостеповій смузі України настає за скіфського часу, коли повною мірою почав реалізуватися потенціал, закладений переходом до...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - РОЗДІЛ ІІ ЕПОХА ЕНЕОЛІТУ-БРОНЗИ
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Від динозаврів до найдавніших людських істот
За біологічною класифікацією людина, так само як і мавпа, належить до загону приматів сімейства ссавців. Найдавніші ссавці з'явилися ще за доби...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Топографія, планіграфія та архітектура поселень
Археологічна спадщина Кукутені-Трипілля за обсягами накопичених та потенційних матеріалів є унікальною. її можна порівнювати з потенціалом античних міст...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Походження, міграції та розвиток Кукутені-Трипілля
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Енеолітична доба України. Загальна характеристика
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 13. Кіммерійці та їхні сусіди
Першим народом на території нашої країни, назва якого стала відомою завдяки писемним джерелам, були кіммерійці. Вони започатковують історію кочовиків у...
-
За доби раннього заліза в межах України виникли три світи, що різнилися етнічною належністю, господарством, способом життя, рівнем розвитку і...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Культури фінальної бронзи
На Північному Сході України простежується лінія розвитку, започаткована ще в неоліті ямково-гребінцевої кераміки. За доби пізньої бронзи ці традиції...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Малобудківський тип пам'яток
На Північному Сході України простежується лінія розвитку, започаткована ще в неоліті ямково-гребінцевої кераміки. За доби пізньої бронзи ці традиції...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тшинецько-комарівська КІС
"Зрубним" племенам на Півночі України протистояло численне населення тшинецько-комарівської спільноти. Воно заселило терени Полісся та Північного...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Усатівська культура
Якщо енеолітичні культури Старої Європи базувалися на розвиткові комплексної землеробсько-скотарської економіки, то населення степової смуги України, з...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Середньостогівсько-хвалинська КІС
Якщо енеолітичні культури Старої Європи базувалися на розвиткові комплексної землеробсько-скотарської економіки, то населення степової смуги України, з...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Формування степового енеоліту
Якщо енеолітичні культури Старої Європи базувалися на розвиткові комплексної землеробсько-скотарської економіки, то населення степової смуги України, з...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Писемні свідчення про кіммерійців
Першим народом на території нашої країни, назва якого стала відомою завдяки писемним джерелам, були кіммерійці. Вони започатковують історію кочовиків у...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Релігія
Основою релігії є віра у надприродні сили - таємні й могутні, що правлять світом. На підтримку зв'язку із ними спрямовано певні дії, що являють собою...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Археологія України
Археологія України, під якою ми маємо на увазі дослідження й осмислення старожитностей у межах сучасних кордонів нашої країни, виникла і розвивалася...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Археологічна культура
Розмаїття речового світу не обмежується технологічними характеристиками. Його строкатість наростала в міру освоєння людиною нових матеріалів, нових...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Пошуки пращура: від Адама до мавпи
Тема 2. Походження людини Історія починається з появи її суб'єкта - людини. Тому проблема походження (антропогенезу) людини є однією з ключових в історії...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 2. Походження людини
Тема 2. Походження людини Історія починається з появи її суб'єкта - людини. Тому проблема походження (антропогенезу) людини є однією з ключових в історії...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - РОЗДІЛ І. КАМ'ЯНА ДОБА
Тема 2. Походження людини Історія починається з появи її суб'єкта - людини. Тому проблема походження (антропогенезу) людини є однією з ключових в історії...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Мар'янівська культура
Найменш дослідженим в археологічному плані лишається Північний Схід нашої держави, зокрема Сумська область. Там найдовше затримався неоліт, на зміну...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Катакомбна культурно-історична спільнота
Загальна характеристика доби За доби середньої бронзи відбулися значні зрушення у сфері металургії та металообробки. Металеві речі широко входять у...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 10. Період середньої та перехід до пізньої бронзи
Загальна характеристика доби За доби середньої бронзи відбулися значні зрушення у сфері металургії та металообробки. Металеві речі широко входять у...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Неолітичні культури України
Значний внесок у вивчення неоліту України зробили такі відомі українські археологи, як М. Я. Рудинський, М. О. Макаренко, Н. В. Добровольський, В. М....
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Природні передумови неолітичної революції
Неоліт - епоха зародження та поширення відтворювального господарства (землеробство, скотарство), археологічним критерієм якої є найдавніший глиняний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 6. Неоліт України
Неоліт - епоха зародження та поширення відтворювального господарства (землеробство, скотарство), археологічним критерієм якої є найдавніший глиняний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Культура лійчастих кубків
Під назвою Лендель до енеоліту Європи входить культурно-історична спільнота, що включала низку споріднених культур: моравську мальовану, пізньо-стрічкову...
Археологія України - Залізняк Л. Л. - На шляху державогенезу