Археологія України - Залізняк Л. Л. - Милоградська культура
Той факт, що у Середній Наддніпрянщині й особливо Верхній, окрім пам'яток, що тяжіють до скіфоїдного кола культур, є й інші, було відомо давно. Однак суттєві зрушення у вивченні цих пам'яток відбулися вже в повоєнні роки. У 50-ті роки минулого століття В. М. Даниленко на фунті розвідок і розкопок на Київщині поселення поблизу с. Підгірні виділив підгірцівський тип пам'яток. Тоді ж Ю. В. Кухаренко за матеріалами розкопок у Білорусі виділив милоградські старожитності (назву дало городище поблизу с. Милогради). Подальшими дослідженнями встановлено, що обидва типи є локальними проявами одного явища, за яким закріпилася назва милоградська культура.
Межі культури визначено у 60-70-ті роки з появою праць Ю. В. Кухаренка, О. М. Мельниковської, М. П. Кучери, Є. О. Петровської, І. К. Свєшнікова. Вона займає поліську смугу від Горині до Дніпра і Верхнє Подніпров'я, заходячи й на лівий його берег - у межиріччя низин Десни, Іпуті і Сожу, тобто Північну Україну і Південну Білорусь. Датують її IX-ІІІ/І ст. до н. е.
Початковий період представлено селищами. Розквіт культури припадає на VII-НІ ст. до н. е., коли ця територія вкривається густою мережею селищ і городиш. Більшість городищ улаштовано в болотистих низинах Білоруського Полісся (так звані болотяні), хоча трапляються й мисові на високих берегах річок. Форму таких городищ визначали обриси мису, який із напільного боку укріплювали валом та ровом. Болотні городища мають різну форму - круглі, овальні, чотирикутні. Городища невеликі (зазвичай близько 1 га), не вирізняються потужністю й оборонні споруди (висота валів не перевищує 3 м). Більші городища (близько 10 га) локалізуються на південь від Прип'яті та в Київському й Чернігівському Поліссі.
Оселі зводили з дерева - з плоту чи на зразок зрубу. Глиною їх не обмащували, опалювали відкритими вогнищами. Поблизу виявлено господарчі споруди - повітки, хліви, ями.
Поховальний обряд милоградської культури біритуальний - є фунтові могильники і курганні, спалення і тілопокладення. Грунтові могильники розміщувалися неподалік городищ чи селищ, і вони зазвичай тілопальні. Останки ховали у невеличких ямах. Супроводжувальний інвентар дуже скромний - розбиті горщики, зрідка трапляються прикраси чи інші речі. Курганні поховання здійснено під невисокими насипами (близько 1,5 м) у зрубах, на рівні давнього горизонту або ж у неглибоких ямах, у випростаному стані. Супровід їх багатший: одна-чотири посудини, інколи зброя, ножі, прикраси. Трапляються й курганні поховання зі спаленнями.
Милоградській культурі притаманний своєрідний речовий комплекс (рис. 14). Посуд доволі одноманітний за формою й орнаментацією - кулястої форми горщики, оздоблені на шийці рядочком ямок, перлин чи проколів або вдавленнями від пальця. Характерною ознакою є прясельця, нерідко і яскраво орнаментовані й так звані рогаті, трапляються фігурки тварин. Металевих виробів знайдено мало. Це здебільшого знаряддя: залізні мотижки, серпи, ножі, сокири, голки, шила. Зрідка трапляється зброя: списи, дротики, мечі та стріли. Останні, як правило, скіфських зразків. Власне милоградський тип складають залізні наконечники стріл у вигляді ромбічних і трикутних пластин із невеличким черешком. Рідкісними є також знахідки кінського спорядження. Значно більше прикрас - місцевих та імпортних: браслети, шпильки, підвіски, намисто. Кам'яні й крем'яні вироби є звичними: зернотерки, товкачики, ступки, сокири, точильні бруски, скребачки та ін. Загалом культура на тлі інших, сучасних їй культур постає доволі скромною. Відомо лише кілька золотих прикрас, античного імпорту немає зовсім, речі скіфських типів трапляються дуже рідко.
Походження милоградської культури пов'язують із лебедівською. Надалі носії милоградської культури розширили свій ареал на Волинь. Існування їх у різному оточенні спричинило певні відмінності в культурі, надавши їй локальної специфіки. У межах України виділяють три локальних варіанти: західноволинський (або горинський), житомирський і подніпровський (підгірцівський). У Київському Подніпров'ї милоградське населення співіснувало з тим, яке традиційно називають хліборобами лісостепової зони. Неширокою смугою вздовж Дніпра милоградські пам'ятки доходять до Трахтемирова. Відомі вони переважно за розвідками. У цій же смузі виявлено поодинокі фунтові поховання з випростаними скелетами, культурна належність яких розпізнається за посудом та своєрідними ажурними прикрасами. Саме на Київщині виявлено найбільше цих прикрас, які є однією з яскравих рис милоградської культури. Вони входили до скарбу, виявленого в 1915 р. на селищі поблизу с. Підгірні, знаходять їх і в деяких похованнях. Це великі шпильки із залізним стрижнем і бронзовим ажурним навершям, бронзові підвіски, бляхи. Хоча вони литі, складається враження, що їх немовби виплетено з тоненького дроту.
Рис. 14. Милоградські пам'ятки України:
1 - Підгірцівське поселення та скарб; 2 - курган поблизу с. Мізяки
Схожі статті
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Культура лійчастих кубків
Під назвою Лендель до енеоліту Європи входить культурно-історична спільнота, що включала низку споріднених культур: моравську мальовану, пізньо-стрічкову...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Матеріальна культура
Культура скіфів справила великий вплив на лісостепове населення. Зброя, оснащення коня, речі у звіриному стилі були спільними для обох світів. Більше...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Чорноліська культура
Впровадження залізної індустрії у народів, що мешкали в різних смугах, мало різні наслідки. У Степу поява нових технологій стимулювала виникнення...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Західна Волинь, Верхня Наддністрянщина та Закарпаття
У Західній Волині та Верхній Наддністрянщині у скіфський період мешкали спільноти зі своєю етнокультурною специфікою, не вкритою, з одного боку,...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Культурно-історична спільнота Лендель
Під назвою Лендель до енеоліту Європи входить культурно-історична спільнота, що включала низку споріднених культур: моравську мальовану, пізньо-стрічкову...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Висоцька культура
У верхів'ях Дністра (басейн лівих його допливів), Західного Бугу, Стиру й Горині, на перехресті різних культурних потоків - лужицького,...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 8. Оточення Кукутені-Трипілля та енеоліт Степу
Спільнота Кукутені-Трипілля була грандіозним явищем доби енеоліту. Культури, що її оточували на теренах України, тривалий час не могли гідно конкурувати...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Світ культур шнурової кераміки
У преамбулі до теми зазначалося, що Північ і Захід України були заселені носіями культур шнурової кераміки. їх іще називали культурами бойових сокир....
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Археологічна культура
Розмаїття речового світу не обмежується технологічними характеристиками. Його строкатість наростала в міру освоєння людиною нових матеріалів, нових...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Полгарська культура
Спільнота Кукутені-Трипілля була грандіозним явищем доби енеоліту. Культури, що її оточували на теренах України, тривалий час не могли гідно конкурувати...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Культура Болград-Алдень
Спільнота Кукутені-Трипілля була грандіозним явищем доби енеоліту. Культури, що її оточували на теренах України, тривалий час не могли гідно конкурувати...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Культури фінальної бронзи
На Північному Сході України простежується лінія розвитку, започаткована ще в неоліті ямково-гребінцевої кераміки. За доби пізньої бронзи ці традиції...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Малобудківський тип пам'яток
На Північному Сході України простежується лінія розвитку, започаткована ще в неоліті ямково-гребінцевої кераміки. За доби пізньої бронзи ці традиції...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Культура Фельшесевч-Станове
Вивчення цього яскравого й потужного явища розпочалося в міжвоєнний період з виділення окремих культур. Осмислення їх як певної спільноти відбулося в...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Блок культур Сабатинівка - Ноуа - Кослоджень
Вивчення цього яскравого й потужного явища розпочалося в міжвоєнний період з виділення окремих культур. Осмислення їх як певної спільноти відбулося в...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тшинецько-комарівська КІС
"Зрубним" племенам на Півночі України протистояло численне населення тшинецько-комарівської спільноти. Воно заселило терени Полісся та Північного...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Зрубна культурно-історична спільнота
Загальна характеристика доби Заключний період бронзової доби (XVIII-X ст. до н. е.) охоплює фази її найвищого розвитку (XVIII-XIII ст. до н. е.) і...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Загальна характеристика доби
Загальна характеристика доби Заключний період бронзової доби (XVIII-X ст. до н. е.) охоплює фази її найвищого розвитку (XVIII-XIII ст. до н. е.) і...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 11 Доба пізньої та фінальної бронзи
Загальна характеристика доби Заключний період бронзової доби (XVIII-X ст. до н. е.) охоплює фази її найвищого розвитку (XVIII-XIII ст. до н. е.) і...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Пошуки археологічних корелятів кіммерійців
Отже, писемні джерела дають можливість більш-менш детально відтворити діяння кіммерійців у Передній Азії. Однак їхня історія у Північному Причорномор'ї...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Типологічний метод
Розмаїття речового світу не обмежується технологічними характеристиками. Його строкатість наростала в міру освоєння людиною нових матеріалів, нових...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Енеолітична доба України. Загальна характеристика
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - РОЗДІЛ ІІ ЕПОХА ЕНЕОЛІТУ-БРОНЗИ
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Формування степового енеоліту
Якщо енеолітичні культури Старої Європи базувалися на розвиткові комплексної землеробсько-скотарської економіки, то населення степової смуги України, з...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Багатоваріантність розвитку людства за кам'яної доби
Завершуючи лекції з кам'яної доби України, наголосимо на деяких важливих моментах, що стосуються загальної характеристики епохи. Насамперед спробуємо,...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Топографія, планіграфія та архітектура поселень
Археологічна спадщина Кукутені-Трипілля за обсягами накопичених та потенційних матеріалів є унікальною. її можна порівнювати з потенціалом античних міст...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Походження, міграції та розвиток Кукутені-Трипілля
Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять "енеоліт", "халколіт", "мідний...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Усатівська культура
Якщо енеолітичні культури Старої Європи базувалися на розвиткові комплексної землеробсько-скотарської економіки, то населення степової смуги України, з...
-
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Катакомбна культурно-історична спільнота
Загальна характеристика доби За доби середньої бронзи відбулися значні зрушення у сфері металургії та металообробки. Металеві речі широко входять у...
Археологія України - Залізняк Л. Л. - Милоградська культура