Адміністративне право - Кісіль З. Р. - 3. Основні форми діяльності органів виконавчої влади держави

Форма управлінської діяльності - це зовнішній практичне відображення конкретних дій, що вчинюються органами виконавчої влади держави з метою і в процесі здійснення виконавчої і розпорядчої діяльності, які характеризуються сукупністю характерних, виключно приналежних ознак, комплексне поєднання котрих і дає можливість відмежувати певну діяльність від інших правових активностей, що охоплюються компетенцією цього органу.

Для того, щоб суб'єкт управління скерував управлінський вплив на об'єкт управління, необхідно, щоб він вчинив конкретні дії, надав їм належної правової форми. Наприклад, видав нормативний акт, прошв оперативну нараду тощо.

Зазвичай, форми діяльності регламентуються адміністративно-правовими нормами. Вибір конкретної форми діяльності залежить від компетенції певного суб'єкта управління, призначення і функцій управлінської діяльності, змісту і характеру вирішуваних питань, цілей керуючого впливу, особливостей конкретного об'єкта управління.

Вид конкретної форми управлінської діяльності визначається характером дій органів виконавчої влади по здійсненню покладених на них функцій. В одних випадках ці дії тягнуть за собою юридичні наслідки, в інших - ні. Згідно з цим, форми діяльності органів виконавчої влади поділяються на правові і неправові.

Управлінська діяльність, зазвичай, пов'язана з правовими формами діяльності, тобто зі здійсненням правоустановчої, правозастосовної і правоохоронної діяльності.

Правові форми пов'язані зі встановленням і застосуванням норм права (наприклад, видання юридичних актів, застосування примусових заходів). Вони регламентуються правом, яке точно встановлює юридичний спосіб їх вираження.

Характерна риса правової форми управління полягає в тому, що тут найбільш виразно проявляються державно-владний, виконавчо-розпорядчий, підзаконний характер повноважень органів управління та їх посадових осіб. У своєму індивідуальному вираженні ці форми виступають як юридичні факти, тобто можуть формувати, змінювати або припиняти адміністративно-правові відносини.

Правова форма управління відрізняється від інших правових форм діяльності держави (законодавчої, правосуддя, прокурорського нагляду) тим, що через цю форму практично організовується здійснення завдань і функцій управління, повсякденне, безпосереднє, керівництво господарською, соціально-культурною і адміністративно-політичними сферами на основі і по виконанню законів.

Правові форми діяльності органів виконавчої влади класифікують залежно від змісту, цілеспрямованості, способу вираження.

За змістом правові форми здійснення виконавчої влади поділяються на правотворчі (правоустановчі) і правозастосовні.

Правотворча управлінська діяльність полягає у виробленні правових норм, їх удосконаленні, зміні і відміні, тобто у виданні нормативних актів управління.

Правотворчість є складною системою дій:

- рішення органу про необхідність вироблення проекту нормативного акта управління;

- підготовка проекту акта управління;

- його попереднє обговорення, доопрацювання, узгодження;

- внесення проекту в правотворчий орган, його можливе доопрацювання;

- прийняття або затвердження нормативного акта;

- опублікування прийнятого нормативного акта управління. Норми закону не в змозі охопити всі суспільні відносини у сфері дії виконавчої влади. Детальну і найбільш повну юридичну регламентацію управлінських відносин виконує правотворча діяльність органів виконавчої влади. Результатом управлінської нормотворчої діяльності є норми права підрайонного характеру, що регулюють відносини у сфері управління,

Право застосовна діяльність органів і посадових осіб, які здійснюють управління, полягає в діях суб'єктів управління по підведенню конкретного, такого, що має юридичне значення, факту під відповідну норму права з метою прийняття індивідуального акту, тобто вирішення на основі норм права конкретних управлінських справ (питань).

Правозастосовна діяльність складається з:

- встановлення фактичних обставин справи;

- обрання відповідної норми права, яку слід застосувати в певній ситуації:

- уяснення сенсу і змісту норми, тобто її тлумачення; прийняття по справі конкретного рішення, індивідуального акту;

- виконання акту застосування норми права.

За змістом і властивостями правових норм, що застосовуються органами виконавчої влади і їх посадовими особами, правозастосовна діяльність поділяється на дві форми: регулятивну та правоохоронну.

Регулятивна правозастосовна форма використовується для вирішення індивідуальних конкретних управлінських справ та питань організаційного, господарського, соціально-культурного, оборонного, внутрішнього і зовнішньополітичного характеру, для реалізації прав та законних інтересів громадян, державних органів, установ і організацій в сфері управління.

Правоохоронна правозастосовна форма націлена на охорону врегульованих юридичними нормами управлінських відносин, покликана забезпечити їх недоторканність.

Завдяки цій формі діяльності вирішуються юридичні спори, що виникають у сфері управління, здійснюється захист суб'єктивних прав громадян, державних органів, громадських організацій, підприємств, установ, організацій, службовців у сфері управління, застосовуються заходи державного примусу до осіб, що не виконують адміністративно-правові та інші юридичні обов'язки.

За цілеспрямованістю (метою використання) правові форми управлінської діяльності поділяються на внутрішні та зовнішні.

Правові форми внутрішньо-управлінської діяльності використовуються для вирішення організаційно-штатних питань, ведення діловодства, здійснення керівництва структурними підрозділами і працівниками всередині самого органу, а також керівництва підпорядкованими органами, підприємствами, установами і т. д.

Правові форми зовнішньої діяльності використовуються з метою забезпечення виконання покладених на орган задач і функцій, що складають зміст управлінської діяльності.

Внутрішні та зовнішні правові форми управління можуть бути як правотворчими, так і правозастосовними.

За способом вираження правові форми державного управління поділяються на:

O словесні (письмові та усні);

* конклюдентні.

Вибір і використання того чи іншого способу вираження правових форм управлінської діяльності визначається їх юридичними властивостями.

Найбільш допустимим способом вираження правотворчої діяльності є письмовий спосіб. Результатом правотворчості органів виконавчої влади є нормативний офіційний акт-документ.

Правозастосовна діяльність може бути виражена письмовим, усним, або конклюдентним способом.

Найпоширенішим способом вираження результатів управлінської правозастосовної діяльності є індивідуальний письмовий акт - документ. Він використовується при вирішенні питань (справ), що вимагають фіксації правозастосування, стабільності, точності, визначеності і т. д.

Широко застосовується й усний спосіб (усні накази, вказівки, команди). Цей спосіб часто застосовується при вирішенні питань оперативного характеру.

Правозастосування може проявлятися також за допомогою певних жестів, сигналів, знаків та інших конклюдентних дій, які явно відображають рішення суб'єкта управління.

До неправових форм управлінської діяльності належать форми вираження організаційних і матеріально-технічних дій по управлінню.

Неправові форми, як і правові, пов'язані з компетенцією суб'єктів управління. Вони також повинні відповідати цілям і завданням управління.

Організаційні управлінські дії можуть проявлятися у вивченні, узагальненні і поширенні кращого досвіду, у навчанні виконавців, наданні практичної допомоги виконавцям на місцях, виробленні обгрунтованих рекомендацій і заходів із впровадження досягнень науки і техніки та інше.

Організаційні заходи не пов'язані безпосередньо з виникненням, зміною і припиненням конкретних адміністративно-правових відносин. Вони здійснюються в процесі поточної управлінської діяльності. Матеріально-технічні дії мають допоміжне значення. За їх допомогою матеріально забезпечується здійснення усіх форм державного управління.

До матеріально-технічних дій, наприклад, належать: складання довідок, звітів; ведення діловодства; оформлення документів; реєстрація певних фактів; розмноження матеріалів і документів та ін.

Матеріально-технічні дії покликані забезпечити чітку і ефективну роботу суб'єктів управління. Вони полегшують процес управління, підвищують продуктивність і культуру управлінської праці. Під час ускладнення процесів, управління значення і обсяг матеріально-технічних дій постійно збільшується. Ця форма управлінської діяльності найбільше потребує оснащення оргтехнікою, механізації і автоматизації, комп'ютеризації.

Існують й інші класифікації форм управління. Так, наприклад, у підручнику "Советское административное право" за редакцією Козлова Ю. М. наводиться така класифікація форм діяльності органів виконавчої влади:

А) видання нормативних актів управління (встановлення норм права);

Б) видання нормативних (індивідуальних) актів управління (застосування норм права);

В) здійснення організаційних дій;

Г) виконання матеріально-технічних операцій.

На наш погляд, більш повною є класифікація форм управлінської діяльності, яку ми розглянули вище.



Схожі статті




Адміністративне право - Кісіль З. Р. - 3. Основні форми діяльності органів виконавчої влади держави

Предыдущая | Следующая